RAB-регулювання: 3% чи 6% на старі активи?

Ну от. Вже пишуть, що президент Зеленський підтримав збільшення с 3% до 6% норми дохідності на старую базу активів при запровадженні RAB-регулювання. Ну, іще Зеленському RAB не вистачало займатися.

Ну от. Вже пишуть, що президент Зеленський підтримав збільшення с 3% до 6% норми дохідності на старую базу активів при запровадженні RAB-регулювання. Ну, іще Зеленському RAB-тарифами не вистачало займатись.

А ще пишуть, що виключно ДТЕК зацікавлений у RAB-регулюванні. Ну да, звичайно. В Україні крім ДТЕК більше немає власників обленерго. А VS Energy, Коломойський, Суркіси, Григоришин? Вистачає, словом, учасників ринку. Ні, звичайно, завжди вигідно продемонструвати, що за всіма діями стоїть хтось один – страшний і великий. Але питання RAB-регулювання насправді дуже давнє. І вже давно розглядається в Україні як практично єдиний шлях вирішення проблеми старіння фондів.

Але скоріше за все Зеленський таки в курсі цього питання. І напевно йому надали всі дані і матеріали. Тому у нього є звичайно своя думка з приводу тарифів.

Проте, у цьому випадку голосний заголовок про Зеленського і RAB-тарифи стосується засідання Національної ради реформ за участю президента, прем’єра, спікера Верховної Ради, представників Офісу президента, де була затверджена концепція реформи приєднання до електромереж. Тому це не один Зеленський чи Саакашвілі – тут мова йде про десяток не останніх людей в Україні, які ухвалюють рішення. Напевно, логічно, що таке рішення приймає колегіально така рада реформ, бо інакше дійсно можна вказувати індивідуально пальцем на Зеленського, Саакашвілі, Шмигаля, Буславець і говорити, що це він чи вона персонально ініціюють підвищення ставки на старі активи із 3 до 6%.

Таку думку про RAB-тарифи мають не лише ті представники влади, хто підтримав таке рішення. Критику «3%» і пропозиції збільшення як мінімум до 6% лунали від багатьох учасників ринку. Насамперед RAB-регулювання розглядається виключно через призму світової практики і досвіду.

Можна почути популярну думку про взаємозв’язок рейтингу Doing Business і проблеми приєднань до мереж – мовляв від цього залежить місце України в рейтингу. Є у цьому логіка. Зниження часу на підключення, зменшення кількості процедур для клієнта, що бажають приєднатися і власне зниження вартості підключення для клієнтів – це головні цілі. Тоді можна буде піднятися із 64 місця до більш високого рівня. Власне, приєднання до мереж - це «мінус», який не дозволяє піднятись вище.

Теоретично і практично можна відразу із старту до початку літа 2021 року досягнути прогресу. Дехто каже, що реально навіть за 4 місяці. Власне, усе, що потрібно - це відкрити вікно можливості для обленерго (або офіційно операторам системи розподілу) і дозволити інвестувати в розвиток своєї інфраструктури. Ставка прибутковості на існуючі активи має зрости як мінімум до 6%.

Взагалі що входить у стандартне підключення? Ставка включає в себе оплату приєднання потужності і і оплату фізичної лінії, яку тягнуть до об’єкта. Окремо розраховується підключення до бізнесу.

Для прискорення процедури підключення потрібно спростити бюрократичні механізми (погоджень від місцевих органів влади, оформлення землі під будівництво). А от знизити вартість можна виключно за рахунок перегляду норми дохідності на старую базу активів мінімум до 6%.

Отож збільшення інвестицій в мережі обленерго через підвищення ставки на стару базу активів приведе до здешевлення підключень і зростання інвестиційної привабливості України.

За попередніми підрахунками середня вартість приєднання зменшиться на 35%, при цьому вартість стандартного приєднання зменшиться на 20%, нестандартного на 45%.

Питання, яке не могли вирішити останні 20 років зараз може дати отримати своє розв’язання. І дати результат як для рейтингів країни, так – і це головне – спростити життя бізнесу та звичайним споживачам-українцям.