Чого домоглись і чого не домоглись шахтарі під стінами Офісу президента

І до чого тут "Роттердам+"

Гірники зі сходу та заходу України змушені були 11 днів провести під стінами Офісу президента аби відстояти свої права. Ніхто не буде сумніватись, що це можливість повернутися на свої робочі місця і вчасно отримувати за неї заробітну плату.

Це була найбільш масштабна акція шахтарів з 1998 року. Під стіни президентського офісу шахтарів змусила вийти безвідповідальність окремих політиків, чиї дії за останні місяці призвели до мільярдних боргів по заробітній платі і навіть зупинки вугільних шахт.

Борг перед шахтарями сягав 1,235 млрд грн і цей факт до початку страйку не підтверджувався органами влади, що обурювало людей. Боги державної компанії «Центренерго» перед державними шахтами складали понад 2 млрд гривень.

Частина шахт, в тому числі державні — «Шахта імені Мельникова», «Південнодонбаська №1»,— останні місяці були вимушено виведені в постій, в тому числі через відмову «Центренерго» купувати українське вугілля і погашати борги за вже відвантажене паливо.

Влада частково виконала вимоги шахтарів і 10 липня вони призупинили акцію протесту. Було виділено 340 млн грн на погашення боргів по зарплаті, був публічно визнаний факт наявності заборгованості, компанія «Центренерго» вимкнула газомазутні блоки і за вказівкою президента та за посередництва міністерства енергетики нарешті погодилася купувати українське вугілля по справедливій ціні, а не відправляти гроші в Росію чи платити за імпортний газ.

Вкрай важливо, що в контракті між «Центренерго» та вугледобувною компанією «Добропіллявугілля» була зафіксована реальна ринкова ціна на українське вугілля, визначена за зрозумілою формулою з прив’язкою до імпортного паритету.

Визначення ціни за індексом API2, який включає доставку до України, більш відомим широкому загалу під назвою «Роттердам+», - стало позитивним сигналом для всієї вугільної галузі. Ця формула дозволить шахтарям отримувати справедливу ціну за вугілля, дасть можливість інвестувати і збільшувати видобуток.

Саме завдяки цьому контракту, шахтарі «Добропіллявугілля» в понеділок, 13 липня, нарешті змогли повернутися до роботи.

Однак, незважаючи на те, що влада певною мірою почула вимоги шахтарів і в окремих питання пішла їм назустріч, суть проблеми залишилася невирішеною. Перш за все, це стосується гарантованого збуту українського вугілля.

У шахтарів немає впевненості, що через місяць чи два шахти знову не зупиняться через відмову держкомпанії купувати вугілля. «Центренерго», теплоелектростанції якої є основним споживачем вугілля з державних шахт, досі управляється не в інтересах держави Україна, а однієї широковідомої олігархічної групи.

Останніми днями у ЗМІ знову з’явилися «сенсаційні» новини, про нібито плани «Центренерго» розпочати купівлю вугілля в Грузії. Це знову ж таки створює ризик, що українські шахти можуть в будь-який момент залишитися без ринку збуту, а шахтарі - без роботи.

Гірники за останні місяці достатньо натерпілися від некомпетентності політиків, які сьогодні вважають себе кураторами в енергетиці. Шахтарі – люди праці й страйк під стінами Офісу президента був вимушеним кроком аби захистити свої робочі місця і право вчасно отримувати заробітну плату. Якщо політики не перестануть експериментувати, а фактично знущатися над шахтарями, я впевнений до Дня шахтаря – 30 серпня - страйк може відновитися.