Роль чиновників у розвитку топографо-геодезичної галузі — мізерна. Це одна з головних проблем, чому галузь в стані перманентної стагнації. Галузь виживає завдяки приватним компаніям.
Автор: Ігор Хмара, директор «Картографія», член громадської спілки «УкрГео»
Топографо-геодезична галузь — одна з багатьох сфер в Україні, яка, через недбалість, безвідповідальність та недолугість дій органів державної влади, щороку втрачає величезний потенціал. Галузь виживає завдяки приватним компаніям в буквальному сенсі.
Роль чиновників у розвитку топографо-геодезичної галузі — мізерна. Це одна з головних проблем, чому топографо-геодезична галузь в Україні в стані перманентної стагнації. Відсутня навіть елементарна комунікація органів влади між собою. Яскравий приклад — останню колегію директорів геодезичних держпідприємств проводили понад п’ять років тому — в травні 2015 року. Про діалог держави та приватних компаній галузі й мова вже не йде.
Екватор розвитку галузі — 2012 рік
Так було не завжди. До 2012 року топографо-геодезичній галузі на державному рівні приділяли достатньо уваги. Як результат — успіх української геодезії і на українському ринку, так і на закордонному. Аерогеодезичне обладнання для фотометричних та картографічних робіт, яке виробляли на наших заводах, експортували в понад 50 країн світу. Наші майстри вважались кваліфікованими та конкурентними кадрами. А найголовніше — українська продукція відповідала співвідношенню ціна-якість. За якістю наше аерогеодезичне обладнання не поступало європейському, а ціна була в рази приємнішою, ніж в конкурентів.
Ситуація змінилась, коли у 2012 році Кабінет міністрів ліквідував Державну служби геодезії, картографії та кадастру, а всі майнові комплекси державних топографо-геодезичних підприємств передав до сфери управління Державного агентства земельних ресурсів України.
Сьогодні — це лише окремий Департамент топографо-геодезичної й картографічної діяльності, підпорядкований Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Про репутацію Держгеокадастру й говорити годі. Це одна з найбільших корупційних годівниць в Україні — на схемах з українською землею збагатилось не одне покоління корупціонерів.
Новопризначений керівник Держгеокадастру під час одного з перших виступів відкрито заявив: «Держгеокадастр охоплений тотальною корупцією і провалив свою місію у попередні роки».Це повною мірою відноситься і Департаменту топографо-геодезичної і картографічної діяльності. В департаменті та підпорядкованих йому державних топографо-геодезичних підприємствах на керівні посади призначені некомпетентні люди, м’яко кажучи, далекі від топографо-геодезичних професій, економіки та організації топографо-геодезичного виробництва.
Якщо елементарно проаналізувати обсяг виготовленої топографо-геодезичної інформації українських компаній на нашому та закордонному ринках топографо-геодезичних, картографічних та аерофотознімальних робіт — рахунок вже давно не на користь державних компаній. Левову частку роботи виконують саме приватні компанії, наприклад, «Авіаційний розрахунковий центр», «Аналітика», «Картографія +» та «Геодезична інжинірингова агенція».
Яка проблема галузі?
Фактично державні топографо-геодезичні підприємства так само як і результати закупівель за державні кошти та гранти, в основному віддані на відкуп «шарлатанам». Все за що беруться чиновники — не доводиться до кінця, закінчуючи елементарним «розпилом грошей», там постійно здійснюється марнотратство коштів та ресурсів України.
Наведу приклади. У листопаді 2016 року Держгеокадастр та Картографічна служба Королівства Норвегія (Statens Kartverk) підписали низку угод про спіпрацю у сфері геодезії, картографії, кадастру та земельних відносин. За рік у лютому 2018 року, сторони підписали угоду про співпрацю у проекті «Карти для сприяння належному управлінню землями».
На сьогодні — виконання проекту в жахливому стані. Виходячи з досвіду, наприклад, громадської спілки «УкрГео» цей проект абсолютно можливо було виконати в терміни та кошти, відведені в рамках проекту.
Але складається враження, що результат не дуже цікавить працівників Департаменту топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Всі 100% робіт, без тендерної процедури, віддали держпідприємству «Українське державне аерогеодезичне підприємство». Вони «для галочки» провели конкурс лише на ЧАСТИНУ роботи між підприємствами топографо-геодезичної галузі. І в кращих традиціях тендерних махінацій, переможцями виявились підприємства без досвіду роботи та необхідної матеріально технічної бази.
Це лише один з прикладів того, як систематично та цілеспрямовано в Україні протягом багатьох років вбивали топографо-геодезичну галузь, крадучи бюджетні гроші та заробляючи на тендерних закупівлях. Галузь постійно знаходиться у стані «Пацієнт скоріше мертвий, аніж живі», незважаючи на те, що існує постійна потреба в сучасній топографо-геодезичній інформації для всіх категорій управлінців, проектувальників та звичайних громадян.
Що потрібно зробити в першу чергу для порятунку топографічної і геодезичної галузі України?
Основне — невідкладно оновити керівництво та кадровий склад Департаменту топографо-геодезичної і картографічної діяльності та держпідприємства «Українське державне аерогедезичне підприємсто». Це мають бути фахівці галузі із професійною освітою із прикладами завершених проектів, які керують діючими підприємствами та мають натхнення і сили перемагати. Таких прикладів на нашому топографічно-геодезичному ринку — безліч.
По-друге, ми маємо відновити діалог громадськості, органів влади та галузевих підприємств. Саме він допоможе визначити пріоритетні та необхідні заходи, які потрібно зробити в першу чергу.
Важливо також знову повернути слово «український» на міжнародний ринок топографічно-геодезичних виробів. Тільки, об’єднавши зусилля, ми зможемо відновити імідж України, як фахової та професійною в світі.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.