Президент подав до парламенту законопроект про реформування Служби. Чи можна вважати, що він остаточно узгоджений з суспільством і партнерами?
Цей документ напрацьовували не один місяць, спочатку в самій Службі, потім – експертна група в Офісі президента. Намагалися максимально врахувати і міжнародний досвід, і українські реалії – адже за останні 6 років спецслужбі довелося адаптуватися до нових викликів і загроз. Усі ці знання розробники виклали в законопроекті. Тож, на нашу думку, він збалансований і готовий до розгляду.
Національна безпека ‒ надто важлива сфера, аби проводити реформу СБУ швидко й шаблонно. Потрібно діяти обережно і поступово. Будь-які зміни мають бути виваженими.
Звичайно, були дискусії під час його написання і, впевнений, їх буде ще чимало. Це нормальний процес. Тим більше, ми готові до діалогу. Головне, щоб він дав результат – більш ефективну й дієву СБУ, яка має додаткові можливості для захисту безпеки країни. Без прийняття нового закону Служба не зможе бути настільки ефективною, як того вимагає сучасний світ. До прикладу, ситуація з розповсюдженням коронавірусу показує, що ми маємо бути готові й до нейтралізації таких загроз. А для цього потрібні нові сучасні механізми.
Чи є єдине бачення з ключових моментів, які вимагають реформування? Адже тут задіяна і Служба, і експертне співтовариство, і міжнародні партнери…
Єдине бачення є. Це, перш за все, розуміння того, що СБУ має якісно нові пріоритети. На перший план виходять питання контррозвідки, захисту національної державності та боротьби з тероризмом, забезпечення кібербезпеки, охорони державної таємниці, посилення інформаційно-аналітичної складової в діяльності СБУ.
До того ж, новий закон чітко розмежовує наші функції та інших правоохоронних органів. Це друга реперна точка.
І ще один важливий момент, без якого повноцінна реформа не відбудеться: зміна підходу до роботи з реактивного на проактивний та ризик-орієнтований. Коли Служба не чекає, поки щось станеться, а нейтралізує самі загрози. Й відповідно до цих загроз формує свою структуру, адаптує її.
Також всі погоджуються, що новий закон повинен гарантувати СБУ політичну незалежність та прибрати будь-які ризики безконтрольного використання її повноважень. До речі, є запобіжники і від політичного впливу – голову СБУ призначатиме парламент за поданням президента на 6 років, і цей строк не збігається з терміном їхньої каденції. Та й звільнений керівник Служби може бути лише з підстав, передбачених у законі.
Які тоді напрямки дискусійні чи вимагають більш ґрунтовного опрацювання?
Мабуть, дискусії можуть виникнути з приводу демілітаризації. Але тут треба розуміти, що демілітаризація Служби зовсім не означає, що вона стане менш ефективною, спроможною чи перестане виконувати своє основне призначення – забезпечення державної безпеки. Підкреслюю: ми говоримо про додаткові можливості залучення цивільних осіб, про гнучкість в структурі, якої інколи не вистачає.
Планується і поступове скорочення особового складу. При цьому чисельність буде зменшуватися плавно – з близько 27 тисяч співробітників, які маємо зараз, до 15 тисяч осіб у 2027 році (у особливий період – 20 тисяч).
Водночас наше завдання – зберегти кращих, дати їм гідну зарплатню (бо сьогодні вона найнижча серед усіх структур силового блоку) та можливості для кар’єрного зростання.
Безумовно, у нинішніх обставинах (окуповані території, російська агресія на сході) до оптимізації штату треба підходити виважено. Тому Служба в будь-якому випадку ставить на перший план ефективне виконання своїх завдань. І реформа повинна цьому посприяти. А до дискусій ми готові і відкриті.
Чи існує розуміння в підходах до реформування спецслужби між СБУ і МВС (з урахуванням підслідності злочинів по оргзлочинності)?
В документі чітко написано – процитую – взаємодія Служби безпеки України з іншими правоохоронними органами у цій сфері здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".
Тому, звісно, для нас це питання буде актуальним. У сучасному світі організована злочинність активно використовується як іноземними спецслужбами для проведення підривної діяльності, так і терористичними організаціями для створення фінансового підґрунтя для свого існування. Для прикладу: канали контрабанди, які функціонували для економічної наживи, на початку російської агресії на Сході України були використані для перекидання зброї та людей. Крім того, протидію саме такій організованій злочинності здійснюють спеціальні служби в країнах НАТО та ЄС. Тож ми маємо і будемо реагувати на ці загрози. І, певен, зможемо і надалі ефективно співпрацювати з колегами з інших структур.
Чи належним чином всі сторони були залучені до процесу підготовки документа або Служба швидше самостійно напрацьовала законодавчі ініціативи?
Ми контактували з усіма зацікавленими сторонами: представниками третього сектору, міжнародними експертами, фахівцями КМЄС, нашими зарубіжними партнерами – вивчали міжнародний досвід, вели діалог, дискутували. Якісь моменти враховували, якісь – ні. І це нормально. Тобто, йшов звичайний конструктивний процес підготовки якісного законопроекту.
Станом на сьогоднішній день, яке бачення оновленої СБУ в самій Службі? Чи потрібно залишати економічний блок, з яким функціоналом? Яка доля департаменту "К" і ДКЗЕ?
Служба – це, перш за все, люди. Вони спілкуються з колегами з інших відомств, які вже реформовані, бачать запит суспільства і держави на нову якість спецслужби. При цьому – мають свій унікальний досвід, своє бачення того, як треба модернізуватися. Світ динамічний, його неможливо законсервувати. Отже, і ми повинні змінюватися, щоб країна змогла краще протистояти сучасним викликам.
Що ж стосується Головних управлінь "К" та КЗЕ, то вони у новій структурі не передбачені. СБУ не братиме участі у досудовому розслідуванні корупційних та економічних злочинів. І я б закликав окремих експертів не спекулювати на цій темі.
Чи можлива реалізація "соціалки", як мотиваційної складової для співробітників СБУ з урахуванням фінансово-економічного становища в країні?
Не лише можлива, але й потрібна. Простий приклад – у нас багато співробітників, які служать на сході України, ризикують життям, проводячи спецоперації, нейтралізують реальні загрози. Від цих людей залежить безпека країни.
Чи зможе такий співробітник бути ефективним, коли переживатиме, чи є в нього кошти, щоб завтра зібрати дитину до школи?
Соціальні гарантії мають бути і вони передбачені законом. Повторюся – вони на тому рівні, який вже мають новостворені правоохоронні органи. Наприклад, співробітник СБУ найнижчого рангу зможе отримувати від 10 до 15 прожиткових мінімумів. При цьому підвищення відбуватиметься поступово: з 2021 року – на 40% від передбаченого законом, а повною мірою – лише з 2027-го.
Тому не думаю, що для бюджету це буде значним навантаженням. Зате це буде серйозною мотивацією для співробітників: до Служби йтимуть кращі з кращих. Як наслідок – це позитивно вплине на її роботу загалом.