Власник сторінки
член Наблюдательного совета Института энергетических стратегий
Білорусія нам друг, але енергетична істина має бути дорожчою
Правка або формула Геруса, яка дозволила імпорт електроенергії із Росії та Білорусії несподівано для багатьох громадян відкрила очі на банальну істину – під боком України зовсім скоро запрацює Білоруська атомна електростанція. «Як? - дивуються навіть не дуже досвідчені нові народні депутати. – І що тепер Україна буде купувати електроенергію у бацьки Лукашенка?»
Щире і дитяче здивування депутатів легко пояснює і дає відповідь на питання як голові енергетичного комітету Верховної Ради Андрію Герусу вдалося пролобіювати свою правку імпорту електроенергії. У тому числі використавши наївність і нерозуміння проблем ринку депутатів. Адже депутати і не зрозуміли, що дії Геруса фактично відкривають ворота для Білоруської АЕС.
Білоруси свою АЕС леліють і будуть стахановськими темпами. Звичайно, будуть на білоруси. Будуть росіяни, компанія «Росатом». І хоча власником буде Білорусь, але кредитну лінію на суму 10 млрд. дол. виділила Росія. Тобто, реальним власником все таки буде «Росатом». Ні, формально Росія буде поставляти ядерне паливо і отримувати виплати по кредиту. А неформально вплив Росії буде суттєвим.
Показовою є ситуація у нафтопереробній галузі Білорусі, де вплив російських компаній, які постачають нафту, колосальний. А 35% нафтопродуктів Україна імпортує із Білорусії.
Скільки відсотків білорусько-російської електроенергії Україна буде імпортувати через 2-3 роки? Білоруси орієнтуються на цифру 8-9 млрд. квт-год. на рік. Адже у першому кварталі 2020 року відбудеться пуск першого блоку АЕС. До кінця 2020 року БелАЕС має поступово виходити на плановий виробіток електроенергії.
Скоріше за все імпортні поставки електроенергії із Білорусії будуть покривати піки споживання електроенергії в Україні – ранок і вечір. Зараз такі піки покривають теплові електростанції, які спалюють вугілля. Чим це загрожує для блоків ТЕС? Тим, що ТЕС вироблятимуть не 47 млрд. кВт-год, а максимум 38-39 млрд. кВт-год. А вугільні шахти скоротять видобуток вугілля на 4 млн. тон.
Така картина лише видається апокаліптичною. Але коли так станеться, то вже буде пізно щось виправляти. Можна буде лише розпустити по хатам шахтарів і працівників ТЕС. І знову ж таки можна послатись на нових народних депутатів, які із здивування кажуть: «Та ні, Лукашенко, не «кине» Україну. Може підстрахує і дасть сотню-другу млн. кіловат. Не більше».
Якби ж то так. Для Білорусії і Росії БелАЕС – це бізнес-проект, який повинен заробляти гроші, а не думати про українських шахтарів. Тому гратися у «дружбу» тут ніхто не буде.
Тим паче, що для Білорусії ринок України буде скоріше за все найбільш ласим шматком. Адже Польща і Литва наразі не є у списках реальних клієнтів БелАЕС.
Отже, Білорусія нам друг, але енергетична істина має бути дорожчою. І розуміння того, яку небезпеку несе для ринку України БелАЕС – це якраз те, про що зараз не думають і не хочуть думати в уряді. А Герус на чолі енергетичного комітету Верховної Ради тим часом робить свою «чорну» справу: потихеньку привчає українських споживачів до білорусько-російської електроенергії.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.