Культурологічна діяльність крізь призьму бізнесу

Не даремно представники головного донора фонду - «Джойнт» вирішили здійснити заміщення на посаді І. Ратушного І. Черевком, який хоч і мав справу із бізнесом, та не є таким жадібним до грошей

Ввівши пошук інформації у мережі Інтернет за словом «Львів», одразу натрапляємо на таку характеристику вказаного міста як мультикультурність. І справді, так склалося історично, що на території нашого регіону завжди проживали та проживають і сьогодні представники багатьох національних меншин. Однією із найчисельніших меншин є саме єврейська, адже на території Львівської області проживають близько 5 тисяч євреїв.

Присутність єврейської меншини як невід’ємної частини Львова відчуваємо особливо тоді, коли стаємо свідками виступів клезмерських музикантів чи єврейського ансамблю «Варнічкес фолк».

Звичайно, що культурологічна діяльність кожного товариства, фонду чи організації у значній мірі залежить від її керівника. Якщо керівник є патріотом своєї країни, дотримується традицій, сповідує релігію, то й у його діяльності це можна прослідкувати – проводяться концерти, вшановуються пам’ятні дати, та найважливіший аспект – впорядковуються єврейські кладовища і відновлюються пам’ятки архітектури.

Проте, є такі люди, які вважають, що зайняли місце директора лише з метою вирішення бізнесових питань. Нажаль, просидів на своїй посаді практично рік і колишній директор Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед Ар’є» у м. Львові Ігор Ратушний, який повернувся до Хмельницького і надалі формально виконуватиме функції керівника у благодійному фонді «Хесед Бешт».

Як не просили члени товариства організувати хоч раз достойний концерт, щоб можна було запросити гостей, у тому числі іноземних, які можуть інвестувати кошти у розвиток громади на вирішення хоч частини проблем, та І. Ратушний завжди відповідав, що не має грошей. Тут і сумніву не має, що гроші відсутні, адже вони вкладені у функціонування ресторанно-готельного комплексу «Любе» у м. Хмельницькому, який, до речі, не одноразово, гостинно відкривав двері для представників іноземних делегацій. Хіба може людина, яка живе принципом – кожен клієнт повинен потратити максимум грошей, думати про будь-які культурологічні моменти чи про проблеми працівників фонду, які працюють за копійки, допомагати соціально незахищеним особам за рахунок коштів, що збираються та передаються у фонд євреями з усього світу.