Борги ринку електроенергії: у страху очі великі

Ринок електроенергії стартував успішно – жодних перебоїв в роботі енергосистеми не має. Це вже стало доведеним фактом.

Всі сегменти ринку працюють. Ціни коливаються і не перевищують граничні позначки. Проте одна велика проблема плавно перекочувала із старої моделі до нової – борги, які були накопичені раніше в системі оптового ринку електроенергії. Водночас, питання боргів не повинно переростати у проблему, яку можна вирішити мало чи не під егідою нового «норманського формату» або лише із врахуванням усіх-усіх геополітичне факторів. Борги – це рутине питання електроенергетичної галузі, яке і має вирішуватися фахівцями та за допомогою чинної законодавчої бази. Влаштувати політичні бої або дебати навколо цього питання – лише завдасть шкоди даному сегменту енергетики.

Станом на 1 липня 2019 року (запуск нової моделі ринку) учасники ринку були винні державному підприємству «Енергоринок» 31,8 млрд. грн. Своєю чергою держпідприємство «Енергоринок» заборгувало учасникам ринку 29,3 млрд. грн.

На моє переконання за допомоги існуючих механізмів проблему такої колосальної дебіторської й кредиторської заборгованості не вирішити. Подолання проблеми заборгованості, що склалася на ринку електроенергії, лежить у законодавчій сфері.

Чимала робота в цьому напрямку зроблена. Ще у квітні минулого року був зареєстрований розроблений Кабміном проект закону №8253 «Про особливості погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії». Він містив усі необхідні механізми погашення або списання заборгованості. Цим законопроектом пропонувалося врегулювати борги державних вугільних шахт, а також споживачів тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей. Відповідно до норм законопроекту, кошти, виплачені обленерго в рамках погашення боргів держшахт і споживачів на непідконтрольних територіях, мають бути спрямовані на рахунок ДП «Енергоринок» для покриття боргу перед підприємствами генерації. Потім через податки підприємств генерації кошти у стовідсотковому обсязі мали б повернутися до держбюджету. Але документ мав серйозний недолік – не були визначені конкретні джерела фінансування, необхідного для початку роботи ланцюга платежів. Також слід зрозуміти, що зменшення заборгованості якимись іншими механізмами, наприклад, договорами про реструктуризацію, - неможливе.

Робота над проблемою продовжилась – у червні 2018 року було зареєстровано законопроект №8498 «Про внесення змін до податкового кодексу України». Він конкретизував, яким чином врегулювати податкові наслідки вирішення. У вересні 2018 року зареєстровано законопроект №9079 «Про особливості трансформації ринку електричної енергії».

Проте, перші чотири місяці 2019 року пройшли у цікавій політичній боротьбі – всім було не до проблем боргів на ринку електроенергії, бо всі займалися виборами президента. На початку травня Рада оптового ринку електроенергії запропонувала взяти за основу та спрямувати до Верховної Ради компромісний документ між законопроектами №8253 та №9079. В ньому також враховані пропозиції із проекту законів  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» й «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Але знов таки, втрутилися політичні події – цього разу позачергові парламентські вибори. Отже, вирішення питання перенесено на початок осені. Просто списати заборгованість не вийде. Вважаю, що новий парламент не може зволікати – розв’язання боргової проблеми суттєво сприятиме вдалій роботі нового ринку електроенергії. Причому важливо, щоб вирішення цієї проблеми не лягло важким тягарем на сумлінних споживачів, які акуратно розраховуються за електроенергію. А задля того, щоб борги не накопичувалися, доцільно вирішити питання щодо банківських механізмів надання фінансових гарантій учасникам ринку.

У такий спосіб можна буде говорити про системне вирішення проблеми боргів «Енергоринку», а не чергове «забалакування» проблеми.