Пентагон захоплює Україну

Агентство передових оборонних дослідницьких проектів Міністерства оборони США (DARPA) завершило реалізацію своїх проектів щодо співробітництва з урядом України, яке стосується інформаційної сфери.

Агентство передових оборонних дослідницьких проектів Міністерства оборони США (DARPA) завершило реалізацію своїх проектів щодо співробітництва з урядом України, яке стосується інформаційної сфери. Про це заявив 1 травня 2019 р. групі журналістів керівник Агентства Стівен Вокер.

Чи можна на цьому підбити підсумки взаємодії двох оборонних відомств і як оцінювати діяльність DARPA на українській землі? Давайте розберемося разом.

За родом занять мені декілька разів приходилося виконувати обов'язки помічника вчених секретарів Національної академії наук України, а також тривалий час попрацювати науковим консультантом у концерні "Укроборонпром" та бути свідком деяких історичних та не дуже історичних міжнародних подій, які так чи інакше стосуються теми американського втручання в справи України. Як відомо, свідок - роль невдячна і, частенько, загрожує дуже неприємними наслідками як для самого очевидця, так і для членів його сім'ї. Через те вважаю за краще дотримуватися анонімності.

Передусім, треба розуміти, що Україна стала об'єктом інформаційного тиску з боку Пентагону з першого дня отримання незалежності як найближчий сусід головного конкурента США. Будь-яка програма американських військових, скерована на змінення політичного та інформаційного клімату в окремій країні, обов'язково мала рекомендацію США до застосування в Україні. Так, у 2008 р. відомий американський математик-прогнозист доктор Шон П. О'Браєн у межах спецпроекту DARPA на замовлення ЦРУ почав розробку "Системи раннього попередження внутрішніх конфліктів" (ICEWS). У 2010 р. в її рамках були поєднані три методи моделювання громадянських конфліктів. В 2011 р. вона була закінчена. А до 2013 р. доктор О'Браєн вже писав статті про можливості корекції тих чи інших політичних процесів ще на стадії їх зародження за допомогою найширших джерел інформації та механізмів "промивки мізків" зі зворотнім зв'язком, включаючи соціальні мережі, ЗМІ, НПО, екологічні рухи, комерційну рекламу, освіту та культуру (Sean P. O'Brien, "A multi-method approach for near real time conflict and crisis early warning". Handbook of Computation Approaches to Counterterrorism. Springer New York, 2013).

Ці матеріали ввійшли в величезний ознайомлювальний том, підготовлений разом декількома підрозділами DAPRA для секретаря РНБО України Олександра Турчинова у вигляді програми багатосторонньої співпраці українського та американського силових департаментів. Він був переданий йому відразу після вступу на посаду у грудні 2014 р. через Джеффрі Пайєтта. Після цього Олександр Валентинович екстрено зібрав нараду за зачиненими дверима, на якій крім таких стратегічних відомств, як МВС та МО України, також були присутніми представники міністерств освіти та науки, інформаційної політики та практично вся Президія і науково-секретарський академічний склад. Матеріали були роздані під відповідним грифом та передані помічникам (зокрема, мені) під розписку для ознайомлення з наступним знищенням.

Тоді вже було зрозуміло, що США не обмежаться вузько спрямованою тимчасовою співпрацею із замовленнями дешевих коміксів про українських героїв-визволителів, що протистоять огидним негідникам-колорадам та демону Леніну, наприклад, "Українські супергерої", "Воля" або "Кіборги" та підтримкою стартапів за типом "робот-вбивця русні".

Такий серйозний підхід американських "партнерів" вельми обрадував і обнадіяв Порошенка та його оточення. Вже в 2015 р. "Укроборонпром" оголосив про плани доопрацювати свою продукцію до стандартів НАТО до 2018 р., щоб згодом Україна приєдналася до натовської системи поставок озброєння. В червні 2016 р. наші підприємства нібито запустили пробне впровадження технічних стандартів НАТО щодо розробки, виробництва, модернізації та ремонту озброєння та військової техніки за стандартом AQAP-2000, тобто політики НАТО з комплексного системного підходу до управління якістю на стадіях життєвого циклу. Безумовно, для нас як безпосередніх співучасників подій була очевидною формальність та нефункціональність цих нововведень. По суті, приведення української "оборонки" до стандартів НАТО було сигналом Пентагону про готовність українського уряду до укладення офіційних домовленостей.

Відтепер США почала фактичне захоплення ключових українських сфер. У серпні 2016 р. колишній директор DARPA Ентоні Тетер, провідний член Ради з конкурентноспроможності США та голова однієї з компаній-підрядчиків Агентства, увійшов в склад спостережної ради "Укроборонпрома" за квотою Кабінету міністрів. Саме тоді приїжджає майбутній керівник DARPA Стівен Вокер, а також доктор Джеффрі Лінг, засновник молодого Підрозділу біологічних технологій (BTO), створеного у 2014 р. Тодішній генеральний директор "Укроборонпрома" Роман Романов провів презентацію UkrARPA (платформи, яка об'єднує розробників, стартапи, інвестиційні фонди та військових), яку пізніше перейменують в більш звучну GARDA (General Advanced Research and Development Agency), або Головну агенцію передових дослідницьких проектів.

Водночас були підписані практично всі основні документи, які закріплюють фактичну приватизацію української національної безпеки взагалі і зокрема наших оборонних комплексів, починаючи меморандумом про співпрацю між "Укроборонпромом" та директором американської компанії "Тоні Тетер та Партнери" и закінчуючи відомою угодою про співробітництво у воєнній сфері США з Україною, підписаних тодішнім головою Пентагону Ештоном Картером та міністром оборони України Степаном Полтораком. Останнє поставило жирний хрест на суверенітетові нашої країни, тому що тепер "Укроборонпром" не міг чхнути без схвалення Пентагону, а саме куратора Джона Абізаїда. Окремі, менш публічні документи стосувалися "спільної" діяльності за стратегічними програмами, пов'язаними з "протидією Російської Федерації у "гібридній війні" та військовими розробками отруйних речовин і засобів зараження.

З боку України проекти схвалювали чиновники "Укрспецекспорту" Павло Старинець та Павло Букін. В обговоренні також брали участь експерт Наукової ради Міністерства освіти та науки Володимир Никифоров і вірусолог Володимир Широбоков, академік НАН.

Старинець Вокеру категорично не сподобався. Було видно, що він не хоче працювати ні з цією людиною, ні з його командою. Незабаром Порошенко поставив уряду ультиматум "ми або вони", почалися скандальні розслідування та перестановки у рядах "Укроборонпрома". Філіал компанії Старинця "Спецтехноекспорт" постраждав від них особливо сильно. Якщо врахувати, що керівництво "Укрспецекспорту" - впливові люди зі зв'язками на міжнародному ринку озброєнь, то команда колишнього президента виконала гігантську організаційну роботу, коли розвели їх за різними посадами, які мало стикаються з діяльністю американців, котрі практично анексували українську військову промисловість та безжально позбавляються від старого керівництва на місцях.

Не все гладко відбувалося й у біохіміків. Через скандал з "рейдерським захопленням" батальйоном "Айдар", стало всім відомо, що в Чорнобильській зоні відчуження на території, яка належала колишньому МНТЦ "Укриття" (нині Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України), після Майдану утворилося спільне підприємство, одним із засновників якого був сам ІПБ АЕС. Тоді, у лютому 2017 р. всі були стурбовані тим, щоб матеріали для "брудної бомби" не потрапили у руки "Правого сектору". Проте мало хто знає, що справжня небезпека була в розробках, які вироблялись американськими вченими з компаній-підрядчиків BTO та підопічними Никифорова й Широбокова, тих самих співавторів проектів співпраці с DAPRA, у лабораторії, що виселялась.

Так вийшло, що ІПБ АЕС став моїм основним місцем роботи в останні два роки. Наскільки мені відомо, каменем спотикання виявився так званий MAP (Mobile Analysis Platform) device або мобільна аналітична платформа. Це розробка Підрозділу біологічних технологій для швидкого аналізу на зараженість інфекційними захворюваннями та вірусами. Всі, хто побував на території цього "спільного підприємства" зобов'язані пройти тестування за допомогою даного приладу за півгодини до відходу. Саме впровадження MAP продемонструвало всю серйозність небезпеки знаходження лабораторії на території ІПБ. Про домовленості з американцями забули або не вважали за потрібне попередити ядерників, думаючи що щедрої орендної плати вистачить для підтримання їх лояльності. Тоді після наради заступники директора Інституту Носовський та Щербін вирішили вийти з числа засновників, а коли американці звернулися до послуг добровольчого батальйону, заявили про рейдерське захоплення. Не дивно, що на скарги Носовського ніхто з боку силових відомств не відреагував. А даремно.

Спільна лабораторія продовжує працювати в умовах періодичних спроб Інституту щодо виживання звідти вчених. Зміняли замки, викликали поліцію. Періодично спалахували сутички "Айдару" з охороною. Все це при реальній небезпеці доступу до таких бактерій і вірусів, про які за межами лабораторії мало хто чув. Наприклад, там були стійкий до антибіотиків штам легеневої чуми, від якого, як відомо, не допомагають протичумні вакцини, а також агресивні форми туляремії з гострим ураженням всіх внутрішніх органів і яка передається не тільки у результаті безпосереднього контакту, а й повітряно-крапельним шляхом.

Через постійні конфлікти різко падає контроль дотримання безпеки та дисципліни на об'єкті, який потребує вкрай відповідального ставлення. Не виключено, що серед милих зайців та полівок вже скачуть живі тригери найбільш масових біологічних катастроф на радість першим туристам ЧАЕС, які погналися за гострими враженнями після популярного серіалу.

Однак, залишмо сарказм та нагнітання паніки. За фактом, для того, щоб зрозуміти всю катастрофічність ситуації з україно-американським співробітництвом в оборонній галузі, не потрібні надумані страшилки. Низка угод, які санкціонують повсюдне втручання США в основоположні сфери життя українців, була укладена урядом Порошенка без повідомлення та узгодження з українськими законодавчими органами - Верховною радою. Також забули спитати, чи згодні на таке закабалення прості українці.

В 2016 р. Україна добровільно згодилась на отримання статусу американської колонії. Пентагон отримав контроль не тільки над українською оборонною промисловістю, але й над соцмережами й засобами масової інформації. Практично всі українські військові секрети та технологічні розробки стали надбанням США. Тому, відповідаючи на поставлене на початку тексту запитання, можна впевнено стверджувати, що пан Вокер говорить лише про закінчення деяких локальних проектів, але ніяк не про присутність в Україні взагалі. Угоди були укладені на десятиріччя. Шанси визнати їх недійсними наближаються до нуля. З цієї причини особистість голови держави має мізерне значення. В найближчі роки курс України не буде змінюватися незалежно від бажань президента. Намаганнями команди Порошенка ми позбавлені політичної суб'єктності та самостійності у питаннях національної безпеки.