Золота мрія «Нафтогазу» і Коболева

Президенти змінюються і зовсім скоро вже навіть зміниться прем’єр-міністр, і лише «Нафтогаз» вічний у своєму монопольному прагненні взяти під своє турботливе крило народ України.

Тема інаугурації Зеленського традиційно більше хвилює народ. Хоча у декількох кроків від народу вже два місяці йдуть дебати щодо впровадження з 1 липня ринку електроенергії. І питання тарифів для населення – це №1. А ще зовсім поряд – на ринку газу – вже третій рік триває війна «Нафтогазу» проти газопостачальників або облгазів. Президенти змінюються і зовсім скоро вже навіть зміниться прем’єр-міністр, і лише «Нафтогаз» вічний у своєму монопольному прагненні взяти під своє турботливе крило народ України. Мало людям 8600 грн 1000 куб. м газу – потрібно встановити ринкову ціну у 14000 грн. Така золота преміальна мрія «Нафтогазу».

Уже всім і так зрозуміло, що реформа ринку газу відбулася приблизно лише на третину, оскільки «Нафтогаз України» не хоче проводити анбалндінг або розділення (де-факто ліквідацію «Нафтогазу»). Ба, більше! «Нафтогаз» чітко розуміє, що з 2020 року компанія втратить всі доходи від транзиту газу. Їх повинна буде отримувати інша компанія – «Магістральні газопроводи України». І де ж тоді Коболев буде брати гроші для своїх справедливих премій? Правильно, саме для цього Коболев і «Нафтогаз» вже три роки «лупає сю скалу» - монополізує ринок поставок газу і доводить до банкрутства облгази. Тобто, «Нафтогаз» хоче отримати газові мережі і далі вже заробляти не на транзиті газу, а на поставках газу населенню. І це також вплине не ріст вартості газу для народу. В принципі «Нафтогаз» своїх злочинних і антиринкових методів не приховує – плани монополізації ринку поставок газу і отримання контролю за газовими мережами записано у планах розвитку «Нафтогазу». І за ці плани «Нафтогаз» також заплатив десятки мільйонів гривень. Ну а що? Гроші ж не свої – народні!

Чому «Нафтогаз» з такою лютою ненавистю хоче відібрати газові мережі? Так це ж сьогодні найбільший ринок продажу газу – 16 млрд. куб. м щороку! Водночас, за п’ять років Коболев тихцем повністю здав іноземним трейдерам ринок поставок газу для промислових споживачів – було 90%, стало 10% (1,5 млрд. куб. м). Звичайно, що ,грошей стало не більше, а суттєво менше!

Ось такий результат 5 річної діяльності Коболева і «Нафтогаза». І все це замість того, щоб за цих п’ять років домовитися про збереження транзиту газу через Україну.

Навіть не варто сумніватися, що ключові проблеми газової галузі – це наслідок цілеспрямованих деструктивних дій керівництва «Нафтогазу».

Знову ж таки – в міжнародних організаціях, посольствах G7, уряді, НКРЕКП, правоохоронних органах – відомо про намагання «Нафтогазу» незаконними методами оформити контроль за газовими мережами.

Усі знають, що шляхом оформлення штучно нарахованих боргів на сьогодні збитки газопостачальних організацій перевищили 45 млрд. грн. Головною соціальною проблемою залишається дефіцит кадрів і звільнення працівників, які не хочуть працювати за копійки. А «регулятор» не змінює тариф на розподіл газу з 2015 року. Зараз тариф складає 0,56 грн за 1 куб. м, а має бути більше 1,5 грн. А саме за рахунок тарифу формується зарплата. Не дивно, що на початок 2014 року було 70 тис. працівників, а зараз лише трохи більше 50 тис.

Тому державна політика «Нафтогазу» викликає сумніви. Компанія свідомо протягом 2014-2019 рр. здавала позиції у питанні створення умов для продовження транзиту російського газу через Україну і отримання доходів від цього виду бізнесу. Про суд Стокгольму не будемо згадувати, адже там працювали іноземні юристи, до яких «Нафтогаз» не має жодного відношення. Водночас, «Нафтогаз» і Коболев свідомо кинули всі сили на захоплення і монопольного контролю внутрішнього ринку газу. В результаті це може привести до подальшого росту тарифів на газ для населення.