Власник сторінки
член Наблюдательного совета Института энергетических стратегий
Насамперед варто дати відповідь на питання: чи мало право Бойко і Медведчук їхати і проводити зустріч із Медведевим?
Якщо не брати до уваги та
відкинути політичну передвиборчу метушню, то законом це не заборонено. Більше того
Порошенко визнавав роль Медведчука у переговорних процесах із Росією на одній
із своїх прес-конференцій. Бойко іще із часів роботи у «Нафтогазі» та уряді займався
питаннями енергетики. Усе це не є таємницею і відомо дуже давно. Тобто, зрозуміти,
що здивувало багатьох у політикумі дуже важко. Це, повторюсь, якщо відкинути і
не розглядати різноманітні оцінки псевдо-патріотичних учасників українського суспільно-політичного
життя. Адже сьогодні такі люди співають гімн України, а завтра будуть співати
інший гімн в іншій країні.
Бойко і Медведчук давно прямо і чесно декларують позицію про
відновлення економічних відносин із Росією. І на фоні патріотичних, у вишиванках
і співаючих гімн Порошенка, Гройсмана, Турчинова чи Парубія позиція Бойка і
Медведчука є чеснішою. Адже торгівля із Росією усі п’ять років йде повним
ходом. І шоколадний завод у російському Липецьку Порошенка був лише показовою
демонстрацією цієї співпраці. Лише в енергетиці Україна у всіх секторах
зберігає торгівлю із Росією. Україна 75% нафтопродуктів імпортує із Росії або
Білорусі, яка виробляє бензин і дизель із російської нафти. Україна імпортує
80% ядерного палива російського ТВЕЛ. Україна імпортує 60% вугілля із Росії. Україна
транзитує російський газ і отримує за це щороку 3 млрд. дол. Україна транзитує
13 млн. т російської нафти і також не цьому добре заробляє. І всю цю торгівлю із
Росією веде не Зімбабве чи Гондурас, а Україна на чолі з Порошенком, Гройсманом,
Турчиновим і Парубієм.
То хто все це підтримує? Бойко і Медведчук у Росії? Можна
сказати, що це саме Порошенко, Гройсман, Турчинов і Парубій фактично незримо щодня
і щогодини засідають у кабінетах Путіна і Медведева освячуючи і підтримуючи усі
роки торгівлю із Росією.
По суті пропозицій переговорів Бойка і Медведчука, то є два
важливих аспекти.
Перше – Бойко і Медведчук озвучили давньовідому істину про
переплату Україною за європейський реверсний газ. А також відомий факт, що в
Україну повертається реверсом газ, який є російським. За п’ять років переплата
становила більше 2 млрд. дол. Навіть генеральний прокурор Луценко заявляв про
розслідування переплат за реверсний газ.
Україна за підсумками 2019 року буде платити середню ціну за
імпортний газ більше 300 дол. І жалюгідні оправдання «Нафтогазу», що компанія
купувала у березні газ по 226 дол. є цинічною і обманною маніпуляцією. Такі
дані стосуються окремих поставок газу. У середньому у березні 2019 року трейдери
газу продаватимуть газ по ціні 260-270 дол.
Тому пропозиція мати двох-трьох великих постачальників газу,
які матимуть можливість продавати газ за оптовою ціною – це якраз використання
умов газового ринку. І така ціна може бути нижчою і на 50, і на 100 доларів.
Так працюють усі країни ЄС. А купівля у сотні трейдерів газу за високою ціною –
це шкода для власної країни.
Друге – озвучена також давньовідома пропозиція транзиту
російського газу в умовах створення консорціуму між Україною, Росією і ЄС. Нічого
екстраординарного у цьому немає. І наявна інформація свідчить про те, що саме
ЄС виступає головним рушієм тристороннього формату транзиту газу в ЄС. І на це
є насамперед технічні особливості поставок газу із Росії в ЄС. Адже
систематичні заклинання «Нафтогазу» про перенесення точки продажу газу або
гарантій обсягів поставок газу у договорах – це поверхове і популістичне розуміння
питання. Більш важливими для ЄС є гарантії балансування поставок російського
газу при транзиті газу через Україну.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.