Фактор гречки

«Міністерство внутрішніх справ України «дозволило» командам кандидатів в Президенти роздавати виборцям гречку. Але не більше 2-3 кіло на руки».

Якщо б таке повідомлення з’явилось цими днями у засобах масової інформації, я б особисто не здивувався. Та й навіщо дивуватись, якщо 19 лютого радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко на своїй прес-конференції все добре пояснив. Мовляв, зараз в Україні сума, з якої починається підкуп виборців, обмежена законодавцем і визначена в три відсотки від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить зараз приблизно 60 грн. «Тобто, якщо подарунок, а точніше – предмет виборчої агітації, який ви даєте громадянину, не перевищує цю суму, то це не вважається підкупом громадянина», – зауважив Варченко. Ось цих 60 гривень якраз і має вистачити на 2-3 кілограми гречки – залежно від регіону.

Якщо ж серйозно, то радник міністра дуже здивував такою заявою. Він, мабуть, хотів привернути увагу журналістів подібним «смаженим» фактом. А в результати ледь не легітимізував роздачу подібних подарунків. І навіть, не побоюсь цього слова – заохотив до таких дій. Принаймні, якщо якийсь поліцейський запитає у якогось волонтера з команди якогось кандидата в Президенти – «А що ви тут роздаєте в пакуночках?» – той у відповідь має повне право послатись на радника глави МВС пана Варченка і авторитетно заявити, що два кілограми гречки не є підкупом.

А тепер ще більш серйозно. Не знаю, звідки посадовець взяв такі цифри, з якого закону. Скажімо, відповідно до частини чотирнадцятої статті 74 Закону «Про вибори народних депутатів України», під час проведення передвиборної агітації дозволено надавати виборцям, закладам, установам чи організаціям товари, які містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, та інших матеріальних цінностей. Але ж мінімальна зарплата і прожитковий мінімум для працездатної особи – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Прожитковий мінімум на одну особу становить нині 2102 грн і 3 відсотки від цієї суми – це справді приблизно 60 гривень. А ось мінімальна заробітна плата нині 4173 гривень і 3 відсотки це вже аж понад 120 гривень. Тобто виходить можна ще більше гречки роздати кожному і не порушити закон. Це якщо керуватись логікою радника Арсена Авакова.

Хоча, якщо звернутись до частини шостої статті 64 Закону про вибори Президента України, то там навіть радник міністра не знайде винятків щодо переліку товарів, які дозволено надавати виборцям під час проведення передвиборної агітації. Тобто забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей незалежно від того, якою є вартість таких товарів і які візуальні зображення на цих матеріальних цінностях містяться.

І, нарешті, зовсім серйозно. Дуже сподіваюсь, що Верховна Рада оперативно ухвалить законопроект №8270, у проекті якого, за словами пана Варченка, визначені конкретні обмеження щодо продуктів харчування і таким чином вирішить проблему кваліфікації підкупу. Також сподіваюсь, що Центральна виборча комісія надасть детальні роз’яснення щодо всіх питань, які стосуються підкупу, а ще, приміром, оплати праці агітаторів та членів виборчих комісій. Аби представники правоохоронних органів не брали прикладу з радника міністра і не трактували ці та інші норми так, як їм заманеться. Або ще гірше – на догоду комусь одному з кандидатів в Президенти. На жаль, подібні приклади вже є.