Ринок електроенергії: що буде далі?

Результат номер один – це дієвість законодавства, що повинно і далі розвивати конкуренцію на ринку і завершити демонополізацію.

Минув перший місяць реформи ринку електроенергії та демонополізації сегментів поставок електроенергії споживачам. Питання активно обговорили як на рівні органів влади, НКРЕКП, міжнародних організацій, експертів. З одного боку місяць – це мало. З другого боку головним висновком початку дії реформи стало підтвердження дієвості ухваленого законодавства, вторинних нормативно-правових актів, що дозволяє покроково демонополізувати цей ринок. Тобто, умови закону «Про ринок електричної енергії» виявилися абсолютно прийнятними і, важливо, можливими для виконання для суб’єктів ринку.

Водночас, зазвичай присутній скептичний настрій, що значна увага до першого місяця може виявитися лише даниною моді, коли «святкують» 100 днів при владі або перші результати реформи. У такій ситуації хочеться, щоб комітет Верховної Ради не забув про «тему» і так само як мінімум щоквартально публічно обговорював хід реформи ринку електроенергії.

Адже перші і наступні результати будуть і далі залежати від виконання усіма суб’єктами ринку своїх зобов’язань, а держава гарантуватиме дію закону і ми не побачимо більше «ручного» режиму на ринку електроенергії.

Дійсно, результат номер один – це дієвість законодавства, що повинно і далі розвивати конкуренцію на ринку і завершити демонополізацію. Закон створив умови для розділення та «анбандлінгу» обленерго. Тепер різні компанії будуть здійснювати розподіл (транспортування) і постачання (продаж) електроенергії. Власне, це і є процес демонополізації. Адже доступ до споживача (громадян України) отримають також і ті компанії, які не мають у власності електричні мережі. Прогресом можна вважати безконфліктний перехід до системи, коли у побутового споживача є два договори на розподіл і постачання електроенергії. Раніше був лише один.

Також закон дозволить збільшити як кількість, так і частку ринку незалежних постачальників електроенергії. До останнього часу сегмент таких послуг не перевищував 12%. Очікують, що протягом 3-5 років ця цифра зросте до 25%.

Другий результат – це провал прогнозу, що з 2019 року групи споживачів опиняться без постачальника і на ринку електроенергії запанує колапс. Не можна сказати, що такі думки превалювали, але нотки сумніву вони додавали. На круглому столі у Верховній Раді з боку НКРЕКП було підтверджено, що на даний час усі 16,5 млн. споживачів мають постачальника електричної енергії. Тобто, вони перебувають у договірних відносинах згідно нового законодавства.

Проте, споживачів більше цікавило чи зміниться тарифна політика. І знову ж попри очікування росту тарифи залишилися без змін. Також і далі функціонує гнучка система диференційованих тарифів, що влаштовує споживачів.

Нарешті не лише формально, а й на практиці споживачі отримали можливість змінювати постачальника. Проте, на сьогоднішній момент процес зміни постачальника активно не практикується споживачами. У тому числі у зв’язку із тим, що зміна постачальника буде означати перехід на вільні ціни. Не всі готові відмовитися від прогнозованої та вигідної ціни.

Усе це означає саме практичне, а не теоретичне втілення у життя принципів конкурентного і демонополізованого ринку. Але далі, насправді, на учасників ринку очікує більш складна робота, оскільки доведеться коригувати як законодавства, так і вирішувати конфлікти. Наприклад, якщо відбудеться перехід із диференційованих тарифів на єдину ціну, то постане питання стимулювання споживачів використання більших обсягів «нічної» електроенергії. Також обов’язково постане питання переходу на передплату за електричну енергію для підприємств житлово-комунального господарства.

Тому сказати, що реформа на ринку електроенергії уже здійснилася – було би самонадіяно. Попереду створення умов дійсно конкурентних цін на електроенергію для споживачів та модернізація системи постачання електроенергії. Але це вже зовсім інша історія.