Поки Гіркін вигідний чинній російській владі – йому дозволятимуть щось говорити

Поки Гіркін вигідний чинній російській владі – йому дозволятимуть щось говорити і навіть як би протестувати. Але як тільки ідея створення квазіреспублік «ЛДНР» відпаде, наприклад, буде прийнято рішення про їх входження до складу України на умовах РФ, він і йому подібні стануть не тільки не потрібними, але й небезпечними.

20 січня в Москві пройшла акція протесту проти передачі Японії островів Південних Курил. Серед організаторів мітингу- Ігор Гіркін-Стрєлков і його рух «Новоросія», а також члени ліворадикальної організації «Лівий фронт». Учасники мітингу висловили недовіру російському міністру закордонних справ Сергію Лаврову щодо збереження суверенітету Росії над Курилами.

Показово, що 22 січня, президент Росії Володимир Путін і прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе мають провести переговори на яких, серед інших, буде поставлене питання про укладання мирного договору.

Примітно, що свого часу Гіркін заявляв, що на президента РФ Володимира Путіна чекає або розстріл, або тюремне ув'язнення за зраду інтересів Росії.

Утім, не дивлячись на гучні заяви і акції Гіркіна, російські спецслужби його не чіпають, тому що він вигідний Кремлю. По суті, вся «опозиційна» діяльність з його боку – це т.зв. димова завіса, «білий шум». Критика Гіркіна в основному спрямована не стільки на Путіна, скільки на його оточення або інших учасників так званої «російської весни» – Олексія Бородая, Владислава Суркова і Ігоря Безлера. Саме їх торпедують за допомогою Гіркіна-Стрєлкова. І поки він проявляє себе в такому статусі, у нього є карт-бланш на ті чи інші висловлювання. Реальної ж ваги Гиркин не має.

Ще в 2014 році його відсунули від фінансових потоків і не дали реалізувати «наполеонівські плани» по створенню фейкової «Новоросії». Хоча сам Гіркін в інтерв'ю газеті «Завтра» заявляв про те, що спусковий гачок війни натиснув саме він. За словами терориста, якби його загін не перейшов кордон, в результаті все б скінчилося, як у Харкові, як в Одесі.

Вже після його повернення на територію РФ, той же Бородай розповідав про сподівання Гіркіна щодо оцінки його «послуг» на державному рівні – генеральськими погонами або орденом. А коли цього не сталося, останній став у позу і почав критикувати російське керівництво, і своїх поплічників по окупації Донбасу. Природно – під контролем російських спецслужб.

Примітно, що Ігор Гіркін починав свою співпрацю з ФСБ, будучи агентом, впровадженим в середу російських націоналістів і монархістів. За словами Бородая, він так добре працював в цій якості, що потім став офіцером російських спецслужб. «Слово «агент» в даному контексті в російській мові має синонімом слово «стукач», – зауважив Бородай.

Щоб не допустити об'єднання добровольців, імперців і інших «ветеранів» війни на Донбасі в одну структуру (потенційно - партію), Кремлю потрібен Гіркін і йому подібні персонажі. Їх періодично стравлюють між собою, іноді дозволяючи видати ряд негативних висловлювань на адресу путінського режиму. Кремль використовує відомий принцип «Розділяй і володарюй!».

Загалом, поки Гіркін вигідний чинній російській владі – йому дозволятимуть щось говорити і навіть як би протестувати. Але як тільки ідея створення квазіреспублік «ЛДНР» відпаде, наприклад, буде прийнято рішення про їх входження до складу України на умовах РФ, він і йому подібні стануть не тільки не потрібними, але й небезпечними. І їх ліквідують, як це зробили вже з багатьма нещодавніми «героями» самопроголошених «ЛДНР». Кремлю не потрібна людина з бойовим досвідом, яка користується підтримкою в певних колах, що мають подібний військовий досвід. Скоріше за, Гіркіна очікує доля генерала Рохліна – активного учасника невдалої спроби військового заколоту проти президента Єльцина, знайденого застреленим на своїй дачі.

Втім, до популярності Рохліна Гіркін явно не дотягує. До нього є багато питань, в тому числі щодо втечі зі Слов'янська. Примітно, що Безлер в одному з інтерв'ю охарактеризував Гіркіна, як амебно-боягузливу істоту, що не має військової освіти. Пізніше Безлер заявив, що тримав Гіркіна голим в лазні і відправив його в Донецьк в камуфляжі своєї дружини, і в її футболці.

Що стосується його виклику в Генпрокуратуру на п’ятому році війни, то складається враження, що наша ГПУ просто боїться «спровокувати» Росію. А ось Слідчий комітет РФ з ударною регулярністю штампує фейкові справи проти українських військових, які нібито обстрілюють мирні населені пункти на лінії умовного розмежування. На жаль, загальна державна політика щодо ситуації на Донбасі – страусина. Голову в пісок, а там, дивись, все якось саме собою минеться.
І ситуація з викликом Гіркіна на допит – лише ланка в загальному ланцюгу невиразних дій.

Нагадаю, нещодавно Генеральна прокуратура України повідомила, що викликає на допит колишнього «міністра оборони» терористичної організації «ДНР» Ігоря Гіркіна. Його викликають на допит як підозрюваного у кримінальному провадженні № 22014000000000286 від 25 липня 2014 року за ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації), ч. 3 ст. 258 (терористичний акт), ч. 1 ст. 294 (масові заворушення), ст. 341 (захоплення державних або громадських будівель чи споруд) Кримінального кодексу України.

17 січня прес-секретар Генпрокурора Лариса Сарган повідомила, що колишній міністр оборони «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков) не з’явився на допит до Генеральної прокуратури України.