Майдан як символ пробудження

Місія країни

Чергова річниця українських революцій періоду незалежності добра нагода для осмислення цих насправді історичних та епохальних подій, їх причин та наслідків.

Важливо розуміти, чому саме ці три майдани ми називаємо революціями, адже вони не є такими у класичному розумінні цього терміну. Логічне пояснення: організовані протести, у певний момент отримували масову підтримку значної кількості громадян, які до того не проявляли політичної активності. Відбувався потужний «вибух» пасіонарної енергії, феномен пробудження.

Перший майдан, Студентська революція 1990 року, це пробудження українського суспільства через спробу усвідомлення національного інтересу.

Другий майдан, Помаранчева революція - пробудження через відчуття неймовірної несправедливості, накопичене за роки нереалізованих сподівань, брутально і демонстративно підсилене діями деяких претендентів на перемогу у президентській кампанії. Адже справедливість, у всіх її вимірах, як цінність є базовою для українців, незалежно від того, ми це усвідомлюємо і визнаємо,  чи не усвідомлюємо і не визнаємо.

Третій майдан, початок Революції Гідності – пробудження через замах вже на гідність, як цінність. Українці за роки незалежності поступово звикали до відчуття, так би мовити, суттєвої  нерівності: в статках, фінансових можливостях та «стилі життя» різних громадян країни. Гідність же, як відомо, відповідно до Загальної декларації прав людини, беззаперечно визначена цінністю, що урівнює абсолютно всіх людей. Тому посягання саме на гідність отримало рішучу відповідь. Бити дітей, провина яких, як комусь здалось, лише у тому, що вони бажають євроінтеграції, то вже занадто.

Отже, серед багатьох причин трьох революцій, впевнено можна говорити про визначальні: перший майдан – про національний інтерес, другий і третій про цінності.

Для аналізу наслідків революційних подій, важливо зауважити дві проблеми.

Перша, національний інтерес у свідомості абсолютної більшості представників  владної еліти був стрімко витіснений на периферію власним матеріальним інтересом. У подальшому ця тенденція лише значно збільшила масштаб.

Друга, ми як суспільство ніяк не можемо чітко артикулювати наші спільні базові цінності. Але українці, як громадяни чітко та зрозуміло реагують на ситуацію коли ці цінності (які постійно знаходяться у підсвідомості, нашому архетипі) потрапляють у небезпеку. Історична, козацька схильність до захисту своїх кордонів. В нинішніх умовах це проявляється через здатність чинити опір свавіллю, влаштовувати протест.  Боронити цінності українці вміють, а от жити та будувати власну країну на базі цих самих цінностей ми так і не навчилися.

Напевне, для справді якісних змін, нам українцям важливо щиро усвідомити необхідну передумову та надважливе завдання.

Для того щоб будувати, потрібний проект (національна ідея, місія, українська мрія).

Інтелектуальна еліта та пасіонарії, якими насправді багате наше  громадянське суспільство, мають прояснити наші об’єднавчі цінності, переосмислити справжнє покликання та сформувати високу мету країни і донести їх до свідомості українців.

Наступне пробудження українського суспільства має бути більш усвідомленим, на відміну від попередніх які відбувалися, в значній мірі, на рівні підсвідомості.

Доведено історією, якщо українці пробуджуються, вони здатні досягати поставленої мети.

В найближчій перспективі Україна потребує пробудження мрією.

Настає час українцям вчергове дивувати та надихати інших.