Два дні тому, у селі Зозулинці Вінницької області, я пив молоко – справжнє, натуральне, коров’яче, з трилітрової банки, а не з пластикової пляшки.
Здавалося б, що тут особливого? Раніше, у моєму дитинстві, коли в селі були корови, яких я сам пас в баби й діда на Луганщині, всі пили лише таке молоко.
А сьогодні спитайте в міської дитини, чи бачила вона корову, чи знає, як пахне парне молоко?
На жаль, більшість дітей позбавлені цього щастя – пити тепле молоко, яке бабуся несе у великому відрі і обережно, щоб не розплескати, наливає в залізну кружку. Бігти зранку в курник за тепленькими яйцями, які щойно знесла курка, щоб бабуся посмажила їх на сніданок чи зробила гоголь-моголь. Тримати в руках маленьке каченя чи крольча – повірте, це крутіше, ніж дивитися на тварин в клітках зоопарку. Вчитися в діда чи дядька водити трактор. Копати картоплю і відчувати при цьому, як дихає земля. Зривати з гілок помідори, які пахнуть сонцем. А ще дивитися, як мама чи бабуся робить закрутки на зиму з вирощених власними руками кабачків, перців та огірків, а потім просить тебе збігати на город за петрушкою чи цибулиною до салату…
Це все лишилося, на жаль, тільки у наших спогадах, бо людям в селі невигідно тримати худобу, вирощувати на землі продукцію – комбікорма і добрива дорогі, ціни на продукцію нема, держпідтримки також, тарифи ростуть, як скажені. Молодь виїжджає з сіл, старим людям вже не до города. А чиновникам, які замість молока п’ють віскі, байдуже на те, що село вмирає…
Сьогодні селяни святкують День працівників сільського господарства. Але справжнє свято в них буде тоді, коли влада дасть їм дотації на корів – мінімум 5000 гривень на голову, доступні кредити на розвиток, поверне спецрежим оподаткування ПДВ, заборонить пальмову олію – дешевий і шкідливий “конкурент” молока, зробить 50% компенсації вартості сільгосптехніки українського виробництва – щоб розвивалося і село, і промисловість. Я доб’юся цього. І головне – я покладу край спробам влади забрати в селян найдорожче багатство – землю. Це те, чим не можна торгувати і вимінювати на закордонні кредити. Земля – це наша національна ідея. І вона має годувати українців!
Добиваюся, щоб праця всіх трудівників села була гідно оцінена державою. Щоб сьогодні вони отримували нормальну зарплату, яка дасть можливість отримувати нормальну пенсію. А пенсії колишнім колгоспникам, які все життя важко працювали на землі, мають бути перераховані.
Попри злидні, хвороби, відсутність часу на відпочинок – трудівники села залишилися щирими, веселими та гостинними людьми, за що я їх безмежно люблю. Зі святом вас, мої дорогі, нехай руки і ноги не болять, а ліки я зроблю для вас доступними!
Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер Радикальної партії
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.