ДМИТРО КОРЧИНСЬКИЙ. ТОКСИЧНА СПІВПРАЦЯ

Дмитро Корчинський - агент ФСБ

Частина сьогоднішніх, як громадських діячів, так і пересічних блогерів, намагаються заявити про себе, а якщо вийде – то і підзаробити, пропіарившись на подіях війни на Донбасі. У своєму пошуку багатих роботодавців такі фахівці, частіше випадково, а іноді і свідомо потрапляють під вплив ворожих агентів та спецслужб.

Здається подібна провокаційна ситуація вийшла із Дмитром Снєгирьовим – співголовою Громадської ініціативи “Права Сила”, який ще у 2012 році був засновником Блоку національних сил Луганської області. Політичні позиції пана Снєгирьова і раніше були, м’яко кажучи, дещо праворадикальні, проте останні заяви можуть свідчити про початок плідної роботи в команді його тезки – Дмитра Корчинського – широко відомого своїми шевченківськими вусами та радикальними поглядами-діями ультраправого націоналіста (Д.Корчинський: “Радикал – це не декларація, це постріл”).

Так, декілька днів тому Дмитро Снєгирьов на одному з українських телеканалів почав повторювати вже відому мантру російської пропаганди, що у загибелі наших героїв на Донбасі винне виключно керівництво ЗС України, а добровольчі батальйони, майже не єдині, завдяки кому було зупинено російську навалу влітку 2014 року. Особливо Снєгирьов відмічає роль батальйонів “Шахторськ”, “Азов” та “Дніпро-1” куратором яких був вищезгаданий Дмитро Корчинський. Імовірно, що ці заяви напряму пов’язані із оприлюдненим звітом ООН стосовно участі добробатів у злочинах проти людяності на Донбасі.

Хотілося б застерегти Снєгирьова та інших діячів від деструктивної роботи у цьому напрямку, розказавши деяку відому правду про Дмитра Корчинського.

Отже. Для всіх тих, хто забув, хто такий Корчинський, слід нагадати всього декілька фактів з його активістської діяльності.

Факт перший. В 2005 році лідер “Братства” спільно з Наталією Вітренко хотів створити єдину опозицію, до якої закликав приєднатися Януковича і Медведчука. Тоді ж, спільно з Вітренко та Дугіним, він входив до керівництва русофільської організації “Міжнародний Євразійський рух”.

До речі, Олександр Дугін – це не просто “вєлікоруський” філософ. Це один зі стовпів російської “духовності та державності”, автор багатьох фундаментальних творів з геополітики РФ. А Україну, як окрему державу, Дугін взагалі не визнає. Окремі погляди та матеріали Дугіна лягли у підвалини російської зовнішньої політики.

Факт другий. На початку грудня 2013-го, коли діюча влада залишила відомий бульдозер на Майдані, група молодих людей під егідою, в тому числі і “Братства” Корчинського, зробила спробу штурму Адміністрації Президента. Тоді не було жодної тверезомислячої людини, яка б не говорила, що це провокація Банкової.

Після цього Корчинський втік з України і вигулькнув вже з початком бойових дій з РФ як учасник добровольчого батальйону “Свята Марія”. Спочатку, це була рота “Іісуса Христа”, що проходила “стажування” у складі батальйону “Азов”, потім переведена до складу батальйону “Шахтарськ”, який згодом було розформовано через мародерство та інші злочини проти цивільного населення. Частина особового складу “Шахтарська” потрапила до іншого славнозвісного своїми злочинами підрозділу – батальйону “Торнадо”.

Після цього роту “братків” Корчинського вивели до складу окремого батальйону – “Свята Марія”. Проте у травні 2016 року Дмитро Корчинський заявив, що його хлоп’ятам сумно проходити службу звичайними поліцейськими і тому їх батальйон заявляє про “саморозпуск”.

Факт третій. Всі ознаки діяльності Корчинського, починаючи з 80-х років свідчать про його активну співпрацю із КДБ СРСР, а згодом і ФСБ РФ. Це підтверджується різноманітними подіями та свідченнями, починаючи від його служби у радянській армії. Наприклад, момент, коли обвалилася будівля головпоштамту на Хрещатику та загинуло більше десяти українських активістів, сам Корчинський був напередоні заарештований міліцією та звільнений на наступний день. Чи, арешт дисидента Степана Хмари через провокацію Корчинського.

Свідчень та фактів удосталь, додаткові подробиці тут:

https://antikor.com.ua/articles/118262-dmitrij_korchinskij_gapon_ukrainskoj_revoljutsii

На що зараз може розраховувати Корчинський? Виключно на третьорядні ролі. Навіть якщо вся пропагандистська машина Росії накинеться на нього, то ефекту не буде – у Корчинського надто неоднозначна репутація, щоб люди йому повірили. Ніша праворадикальної опозиції має стійке електоральне ядро і люди, які голосують, наприклад за “Свободу”, не змінять свої симпатії на користь Корчинського. Повернення до медіапростіру лідера “Братства” може носити виключно допоміжний і технічний характер. Він може і, мабуть, буде жорстко критикувати владу за Мінські угоди (не слід забувати, що Корчинський - прекрасний оратор). Головним же локомотивом розкрутки Корчинського в Україні буде Ляшко і “радикали”.

Як відомо, дружина Корчинського Оксана (відомий волонтер, людина, яка справді багато зробила для вивозу поранених бійців АТО і організації їх лікування як в Україні, так і за кордоном) є депутатом від Радикальної партії. Інформацію про звільнення Корчинського в Італії розповсюдив Андрій Лозовой – права рука Ляшка. Поки сам Олег Ляшко остерігається особисто давати якісь коментарі з цього приводу, але навряд чи довго утримуватиметься від піару Корчинського. Хоча ніякої синергії від співпраці Ляшка з Корчинським нема і бути не може. Ляшко і друг Вітренко – це звичайно гримуча суміш, але це саме той випадок, коли звук є, запах тим більше, а сенсу жодного.

До речі, на деяких інформаційних ресурсах неодноразово з’являлася інформація про часткове фінансування Ляшка від російської партії одіозного Володимира Жириновського… Співпадіння?

Тож можна не сумніватися, що операція з повернення Корчинського стартувала. Як можна не сумніватися, що Корчинський розглядатиме нинішню ситуацію як останній шанс вирватися до вищого ешелону політики. Якщо це справді спланована акція, то найближчим часом ми його побачимо на всіх головних шоу країни.

Тому, хочемо нагадати деяким, ще не зрілим громадським діячам, що співпраця із сумнівно відомими діячами минулого може бути досить токсичною та швидко призвести до політичної могили чи тюремної буцегарні.