Після підписання в 2014 р Угода про асоціацію з ЄС, Україна повинна була почати активно проводити реформи, оскільки це було головною умовою зближення з Європою.
І «реформи» проводилися не стільки для отримання,
обіцяного «безвіз», а для отримання кредиту МВФ для проведення цих же реформ.
Реформи, що були проголошені владою як необхідні для
залучення іноземних інвестицій, не дали ефекту. І навіть навпаки - призвели до
відтоку інвестицій з України.
У свою чергу, самі ж європейці заявляють, що немає жодної
країни, яка б здійснила таку кількість реформ за 4 роки, не кажучи вже про їхню
успішність. Як ні? Є - Україна.
Якщо говорити про європейські країни, тільки економічна
реформа впроваджувалася більше 30 років у чотири етапи. До того ж, варто взяти
до уваги, що країни Європи перебували у, відносно, кращому становищі ніж
Україна. Результати реалізації концепції «шокової терапії» не принесли
очікуваних результатів, і концепція була «переглянута». Тому, згодом, Європа
перейшла до довгострокової стратегії економічних перетворень, що передбачає
структурну реорганізацію, розвиток фінансових ринків, вирішення проблеми зайнятості
і соціального захисту прав людини. Власне, саме на це і було витрачено понад 30
років, а від України потрібні ефективні та оперативні реформи.
Так само, варто нагадати про результати «ходьби на
поводу» у ЄС. Японія - друге «економічне диво», країна, яка піддалася на
вмовляння європейських країн і прийняла невдале економічне рішення. Як
результат - «втрачене десятиліття»
економіки. Країна на своєму досвіді дізналася, що прискорений розвиток,
агресивний експорт і, у цілому, «швидкі» реформи можуть руйнівно позначитися на
економіці. При цьому, швидка і раціональна реакція чиновників на економічний
спад, не дала повністю «впасти» економіці країни. І сьогодні, Японія - входить
в ТОП-країн, на яких потрібно орієнтуватися, а техніці і технологіям можна
тільки позаздрити.
До того ж, ще в минулому столітті, фахівці Організації
економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і МВФ, не раз відзначали, що
зовнішні кредити навряд чи вирішать внутрішні проблеми країни, якщо вона сама
не знайде шляхи для зупинки спаду виробництва, його стабілізації і подальшого
зростання.
В Україні повинні бути системні реформи. Згідно з якими, у
ході реформування однієї сфери, не повинна страждати інша. Зараз чиновники
орієнтовані на швидкість проведення реформ, а не на їх якість. Успішність і
розвиток країни не побудувати за черговий транш. Ми повинні розвивати те, у
чому ми сильні.
Сьогодні, все, що ми заробляємо, ми віддаємо МВФ за
відсотки по кредитах, які набрала нинішня влада.
Як показує досвід Японії, «хотьба на поводу» у Європи заради
кредиту МВФ не дасть позитивних результатів. Ми повинні відмовитися від
кредитів, а натомість, залучати в економіку українських та іноземних
інвесторів, які створять нові робочі місця.
У 2017 році прямі іноземні інвестиції склали всього 1,6
млрд.дол.США, а в порівнянні з 2013 роком їх накопичений обсяг зменшився на
14,5 млрд.дол.США.
Внутрішні капітальні інвестиції хоча і ростуть в останні
2 роки більше ніж на 20%, проте це зростання відбувається, в основному, за
рахунок власних коштів українських підприємств і переважно у традиційних
галузях.
Україна стала одним з найбільших боржників у світі, який
не здатний обслуговувати і повертати борги.
Рівень державного боргу (разом з гарантованим) до ВВП
залишається на рівні 70-80% в залежності від курсу валюти і термінів погашення.
За результатами досліджень ОЕСР, граничний розмір
державного боргу для країн з ринками, що формуються становить 30-50% ВВП, а для
розвинених країн 70-90%. В Україні фактичний розмір державного боргу по
відношенню до ВВП перевищує ці граничні розміри на 18 відсоткових пункти.
З огляду на те, що в 2018-2019 рр. Україна, в особі уряду
і Національного банку, повинна здійснити зовнішні виплати на загальну суму 16
млрд. дол. США, ризик нового дефолту є досить високим.
Тому, без зміни політики з боргової на інвестиційну -
країна приречена на зовнішнє управління кредиторів, які будуть диктувати
порядок денний реформ і підтримувати боргову залежність країни з метою
отримання спекулятивного прибутку.
Я вважаю, для того, щоб залучити інвестиції в Україну і
спрямувати їх на розвиток України, необхідно виконати декілька умов:
По-перше, оновити систему державного регулювання, яка б
була більш лояльною до інвесторів;
По-друге, покращити інвестиційний клімат України, а, відповідно,
подолати наслідки економічної та політичних криз, значне зменшення корупції, стимулювання
розвитку малого та середнього бізнесу;
По-третє, змінити правове законодавство у сфері іноземного
інвестування, для того, щоб іноземні інвестори почували себе більш захищеними,
а, відповідно, не боялися вкладати кошти в Україну;
По-четверте, підвищити показники суспільного благополуччя
громадян України: чим краще соціальне забезпечення, державна допомога та рівень
зайнятості, тим більше Україна буде приваблювати іноземних інвесторів.
Команда партії «Основа» розробила поетапний план виходу
із економічної та політичної криз – Програма стрімкого розвитку. Реалізація
запропонованих заходів дозволить підсилити інвестиційний потенціал української
економіки не тільки у короткостроковому періоді, але і на перспективу, що є
важливою умовою переходу української економіки до стадії стійкого росту.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.