Медицині в Україні НЕ бути

27 июля 2018, 13:21
0
19

Медицині в Україні НЕ бути

Як у людини, так і у держави, найтяжчою є хвороба, яка починається з голови.

Це стосується кожного. Стартувала медична реформа в Україні. Як тепер пересічним українцям отримати медичні послуги, невідомо. Скільки вони будуть коштувати ніхто не знає. Як звернутися до клінічної лікарні залишається таємницею.

Знайти сімейного лікаря, укласти з ним угоду і з’ясувати які послуги будуть безоплатиними. А за що доведеться розрахуватися з власного гаманця? Такий квест цьогоріч чекає на кожного українця. 30 січня офіційно стартувала медична реформа. З 1 січня 2018 року є список послуг, які надаються на первинній ланці. А на вторинній і третинній ланці далі будуть субвенції. Усі послуги первинної ланки будуть безоплатними. Це послуги сімейних лікарів, терапевтів дільничних та педіатрів. Тобто тих, до кого ми звертаємось коли нам треба якась рутинна консультація або довідка і т.д. Безоплатними також залишаться пологи та надання невідкладної допомоги.

На первинній ланці з пацієнтом працюватиме сімейний лікар, з яким потрібно укласти договір. Система працюватиме так: незалежно від прописки та місця проживання пацієнт обирає лікаря, до якого хоче ходити на прийом. І укладає з ним угоду. Якщо лікар не влаштовує, угоду можна розірвати і укласти нову. Кошти на оплату сімейного лікаря виділяє держава. За новою системою фінансуватимуться не ліжко місця, а реальні пацієнти, що звернулися по допомогу. Відтак, лікарі будуть зацікавлені, щоб люди йшли саме до них, адже від кількості пацієнтів залежатиме їх заробіток. Можна вибирати форму роботи. Лікар може вибирати форму роботи, або залишитись найманим працівником, а інший каже, що він хоче ризикнути і відкрити свою приватну практику і практикувати сам як приватний лікар. 

Проте, один лікар зможе обслуговувати не більше, як 2000 пацієнтів. 2018 року на кожного з них держава виділить 370 грн. А на дітей та пенсіонерів удвічі більше.

Що відомо про медичну реформу в Україні?

Якщо ми говоримо про те, що сьогодні відбувається сьогодні в Україні, то це не медична реформа. Перший закон, який стартував медичну реформу, який називався “Про автономізацію лікувальних закладів” і де було визначено, що держава має сплачувати за медичну послугу, тобто за якийсь конкретний продукт. Автор цього закону Ольга Богомолець. Другий закон, який мав бути, який зареєстрований в парламенті і який прописаний в нашій Конституції, це введення обов’язкового медичного страхування. Коли стає зрозумілим, а звідки ж гроші прийдуть на те, щоб оплачувати оту послугу. Нажаль, цей закон заблокували і країну повели стратегічно зовсім в інший бік. Коли держава визначила певний ліміт, тобто держава зняла з себе відповідальність. По суті закон, який був прийнятий, називався “державні гарантії”, він, власне, лімітував ці гарантії і обмежив. І далі відпустив людей у вільне плавання. Тобто, у кого є гроші піде в добровільне медичне страхування на високоспеціальну медичну допомогу, а той, у кого немає грошей, той помре вдома без допомоги.

Нам показували дуже багато з екранів, що відбулася медична реформа. Всі аплодували, була величезна кількість овацій, хвалебні оди. Що прийняли?

Прийняли абсолютно антинародну реформу. Так, реформу прийняли для галочки. Для того, щоб звітуватись перед міжнародною спільнотою, перед послами, перед міжнародними донорами, що в Україні щось відбувається. Але, чи те, що прийняли воно для людей - ні. Оця модель, яка пропонується сьогодні, що лікар приватний підприємець починає приймати 2 тисячі пацієнтів. Йому сплачують 370 грн. за пацієнта. Від цього вже в світі відмовились. Цей етап пережили. Чому? Просте досить питання. А якщо лікар раптом пішов в декретну відпустку? Він же також людина, або раптом ногу зламав. А якщо у відпустку йому треба піти - а що робити пацієнтам, якщо вони до нього прикріплені? Хто схоче з інших лікарів взяти, якщо у них є свої 2 тисячі? Ніхто. І люди залишаються без медичної допомоги. Відповіді на це питання реформа взагалі не дає.

Якщо раніше, ота система, яку зараз критикують, якщо взяти світову медицину, одна з найкращих. Тому, що вона дозволила б подолати купу епідемій. Сьогодні у сімейного лікаря зустрінуться на прийомі пацієнт з сифілісом тому, що йому нема бульше куди піти, і з гонореєю. І дитина з вітрянкою. І ще пацієнт з туберкульозом. І бабуся з грипом. І весь цей набір буде в невеличкому 12 метровому кабінеті. При тому, невідомо, хто цей кабінет буде прибирати. Можливо сам лікар, оскільки він буде намагатись гроші зекономити. Хто його буде кварцувати і коли? Хто буде брати трубку телефону і хто буде мити туалет, яким всі можуть скористатися? З туалету все починається - санітарія.

Лікарів згрупували щоб вони були разом. Щоб були клініки в кроковій доступності. Тому, щоб там був адміністратор, який знімав трубочку. Там розводили потоки пацієнтів. Все добре що було перекреслили, а взяли і залишили тільки погане. Власне, піар був зроблений на тому, що нарешті люди отримають щастя вибрати свого сімейного лікаря. А тепер за цим “щастям” в нас сьогодні бракує 2 тисячі сімейних лікарів. Це означає, що якщо по 2 тисячі пацієнтів, 4 млн людей залишаться без вибору взагалі, а ті які будуть обирати, які живуть в сільській місцевості, де питання буде стояти як добратися до того лікаря, який незрозуміло де, то питань від цієї реформи виникає значно більше, ніж позитиву.

Думка громадян.

Що ви знаєте про нову медичну реформу?


Думка 1:

Поки що нічого не знаю. Бачив лише по телевізору, що будуть якісь зміни.

Думка 2:

Я чула про те, що люди, які хочуть отримати медичне обслуговування, повинні звернутись, наприклад, на свій участок, заключити договори.

Думка 3:

Незнаю нічого. Чув, що треба буде щось підписувати, якусь заяву писати на другий місяць І все.

Думка 4:

Якщо коротко, знаємо мало і в нашій країні потрібен гарний контролюючий орган, щоб це втілювати, оскільки я сам працюю в поліклініці. Наш народ до цього не готовий. Лікар буде отримувати хоч 50 тис грн, пацієнт буде класти гроші і він її буде згрібати.

Ніхто з опитаних громадян не сказав, що вони щось знають про медичну реформу.

Що з цим робити?

В один момент вони опиняться в такій ситуації, що коли вони прийдуть в поліклініку, а двері поліклініки будуть зачинені на замок.

А так буде?

Не виключено, тому, що зараз лікарі масово відтікають в приватні заклади через реформу. Вони думають, що вони зможуть більше заробляти і вони шукають, власне, як зараз заробляти гроші. Більшість про пацієнтів не думає, а думає як правильно це все влаштувати. Два дуже важливі питання. Перше, це якість лікаря. А як його знайти того гарного, сімейного лікаря, який буде намісником Бога на землі? Який не просто вам буде виписувати лікарняний, коли вам треба кудись. А який вам буде точно прогнозувати чим ви можете захворіти в 35,45,55, знаючи чим хворіли ваші батьки. Тобто, лікар, який знає ваш анамнез, історію і як і що відбувалось. І який буде системно мислити. Таку людину потрібно культивувати. В неї повинен бути дуже специфічний мозок. Цю людину потрібно виховати, дати їй освіту, дати їй культуру спілкування і на це потрібен час і культура. Цього в нас на сьогоднішній день немає. Бракує оцієї культурної і професійної освіти системного мислення. Чому? І бракує таких людей, які можуть стати намісниками Бога для людини і врятувати вас. Чому? Тому, що останні 10-15 років держава знищила культуру лікарської династії, лікарського фаху. Хто в нас сьогодні лікарі? Корупціонери, хабарники, бездарі - що завгодно.

Сьогодні діти обдаровані куди йдуть? Маркетинг, банкова справа, управління, політтехнології, будь-що, блокчейни. Але тільки не лікарський фах, бо це треба 10 років відгорбатитись дуже тяжко, а потім стати жебраком. Кому воно треба? А нікому. Поки держава не поверне культ поваги до спеціальності, ми будемо заручниками людей які мають дуже зашорене мислення, які працюють от звідси - цю таблетку від цього, а цю таблетку від цього. Це проблема культури взагалі мислення, культури лікарської спеціальності. А тепер, повертаючись до реформи, які проблеми чекають державу?

Моделювання ситуації.

Ми сімейна пара і ми опинились в результаті реформи в цьому колапсі. І ви мені кажете, що все закрилось. Тепер до сімейного лікаря. Як тепер піти до сімейного лікаря? Що прийняли, що тепер буде, бо завтра у вас болить коліно, у мене палець і нам кудись потрібно іти? Куди іти і як стати на облік?

Цю інструкцію повинно надати Міністерства охорони здоров’я людям, але воно її не дало навіть лікарям. І сьогодні, елементарно, у лікарів немає тієї картки і немає елементарної бази даних, яку вони мають заповнити. Тому, єдине, що можна порадити, це перев’язати палець, а потім подзвонити своїм подругам і спитати, що вони робили, коли боліло коліно. Чи можна порадити Вольтарен гель купити і намазати коліно. Насправді, це має робити міністерство, а власне має формувати пакети документів.  Ці пакети документів з покроковими інструкціями: що має робити людина, що має робити лікар, що має робити поліклініка. Цих документів немає. Всі заяви, які лунають, вони лунають переважно з прес-конференцій. Сімейні лікарі в шоці тому, що ми чекаємо якихось документів, а їх нема. Їх потім питають, чому вони не роблять реформу, а вони кажуть, що мені тільки по телевізору сказали, що реформа має відбутись. А в них нічого немає, ніяких нормативних документів, актів, інструкцій. Мало того, для того, щоб просто підписати контракт з двома тисячами пацієнтів лікарю потрібно 3 місяці свого робочого часу для того, щоб просто фізично це зробити. А як приймати людей, то відповіді на ці питання відсутні.

Є розуміння, що документ, історія хвороби ведеться, записується. Буде сімейний лікар - хто то буде записувати і вести?

Сам сімейний лікар.

То він буде тоді весь день писати? А коли ж тоді лікувати?

А ще ж він мусить знімати трубочку, бо ви захочете йому подзвонити, бо адміністратора ж нема. Тільки гроші на нього, а не на медсестру.

Вимоги до медичних кабінетів сімейних лікарів взагалі є?

Вимоги до медичних кабінетів є, але там немає окремого кабінету для медсестри, а медсестра, за логікою для того, щоб поміряти тиск і знати, наприклад, чому у людини болить голова і щоб зекономити час лікаря, у неї повинен бути окремий кабінет, де вона це зробить і зможе зробити ін’єкцію, зробити якісь процедури.

Повернемось до проблем загальнодержавних. Дуже важливо дивитись на 10, на 20 років вперед. В нас є дуже делікатна тема, про яку люди мало переживають, але воно вибухне. 

Це можливість дізнатись все про людину - чим вона хворіє, що в неї було і викинути ці дані в мережу. Таким чином, знаючи наші не всі певні психологічні моменти, сказати людині, що в неї рак. Або сказати інформацію про якісь статеві хвороби, якими вона хворіла. Тому, повинно відбуватись збереження данних. Сьогодні МОЗ пропонує таку дуже цікаву модель Іхелз. Наче б-то це таке перспективне і люди думають, що це якийсь космос. Насправді, це маленький державний хаб. Все решта - це понад 23 приватні компанії, які зайшли і за гроші держави пропонують зберігати ці дані в різних форматах, в різних областях - кожен по своєму. Держава не запропонувала єдину систему. А найважливіше те, що йде спроба все ж таки отримати персональні дані людей і світові країни, які дивляться вперед, вони давно від цього відмовились. Людина не мусить передати свої персональні дані. Вона їх тримає на своїй флешці, на своєму чіпі. Вона тільки їх має. І коли вона заходить в систему, то тільки система на її номер передає її дані, а в системі вони безіменні. Немає персональних даних. Це так мало би бути зроблено. Коли система не бере грошей за окреме зберігання, не бере грошей за окреме архівування вашого чи мого імені. Це все можна розархівувати у нас - все, що заховано, можна розламати. Але, це страшенні кошти і ці кошти буде сплачувати держава з наших податків приватним компаніям, які начебто це будуть засекречувати. А це потріюно уникнути - ці гроші, що сьогодні є - кожну копійку, яка в нас є, потрібно віддати людям. Не в міністерства, не в чиновничий апарат, а віддати. У нас сьогодні бракує головного - у нас не працює економіка, не розвивається правильно держава. Відповідно не має грошей. Немає, не вистачає грошей сьогодні на менше, ніж половину від потреб, що потрібно людям. Тому, ми сьогодні не маємо права витрачати ці кошти на створення того, що вже давно своє відгуляло в просторі. А безперечно, зараз є купа компаній комерційних, які хочуть на цьому нажитись і ці гроші знов таки ця система забере, вона їх з’їсть, а люди знову залишаться без якісної допомоги, без якісного лікаря і без здоров’я.

Сьогодні Супрун пропнує нам, щоби 20-30 приватних компаній взяли всі дані, які зберігаються в поліклініках, лікарнях на всіх українців і почала це обслуговувати за державні гроші?

Ні, не так. З іншого боку. Нашому з вами сімейному лікарю треба буде всі наші персональні дані своїми пальчиками вносити в комп’ютер і оці всі дані, що він про нас внесе. Збере наш анамнез і запише що де і куди - воно все буде заархівовано і все піде в систему. Мало того, міністерство наголошує, що воно хоче зберігати ці дані. І ми будемо платити за це бюджетні гроші.

Скільки на це грошей буде виділено?

Величезні кошти.

100 мільйонів - більше?

Важко прогнозувати, оскільки це можуть бути навіть більші кошти тому, що найдорожче, що сьогодні коштує, це не створення системи, а збереження і архівування персональних даних. А вони постійно будеть множитись.

Думка населення про те, як змінилась якість медичних послуг і як змінювалась вона з роками.

Думка 1:

Напевно гірше стало.З прийняттям тих законів, і мають вступити в дію,то на 100 процентів буде гірше.

Думка 2:

Не знаю - рідко користуюсь слава Богу, але можна сказати щопозитивних змін поки не видно. Є надія на приватні клініки, які мають хороших фахівців.

Думка 3:

Так же й залишилось. Я думаю, що буде кількість людей зменшуватиметься, які будуть звертатись в державні заклади. Буде йти боротьба на приватному ринку клінік і виживе той, хто якісніший, сильніший чи хитріший.

Думка 4:

Займаюсь спортом і не знаю як змінилось.

Думка 5:

Чесно сказати не знаю, але модель медицини не змінилась. Хто був в Європі, напевне, бачив, аптек немає, а у нас на кожному кварталі. У нас бізнес послуги медичні такі ж як і будь-які інші послуги. Щоб продавати ліки, заробити гроші, а результат нікого не цікавить.

Люди думають, що лікарі на них наживаються. Хто цю концепцію вклав їм у вуха? Лікарі, це так само як і адвокати - це люди, які допомагають. Правильно сказали - намісник Бога. Хто цю концепцію вкладав нашим людям в голову. Для чого руйнував?

Їх досвід. Тому, що коли держава перестала сплачувати лікарям гідну зарплату і перестала давати достатню кількість коштів на утримання лікарень. В лікарні не має ліків. Сьогодні 34 гривні в опіковому центрі на лікування пацієнта.

На одного пацієнта?

34 гривні на день. Тобто, це те, що дає держава.

Як за це вижити?

Туалетний папір можна купити і сходити в туалет - більше нічого. Відповідно люди доплачують лікарям, купують медикаменти, люди не задоволені лікарями і взагалі системою. Деякі лікарі починають нахабніти. Нажаль, таке трапляється. І кажуть, що якщо ви нам не дасте зайвих грошей, ми до вас не підійдемо. Санітарка каже - не дасте, то я не підійду до пацієнта. Тобто, це абсолютно деморалізувало замість того, щоб це була каста намісників Бога - людей, яких поважають, яких шанують, які отримають гідну зарплату чесну. Не деморалізовано, як зара - в конверті, під полою, за виписаний лікарняний, а навпаки каста людей, яких поважають. То держава це зруйнувала і сьогодні ця руйнація має катастрофічні наслідки. 

Чому? 

Тому, що євронтеграція відкрила нам двері - комусь для лісу, комусь для меду, комусь ще для чогось, а медичній спільноті відкрила двері для витоку нашого мозку - головного інтелектуального капіталу. І за останні 2 роки біля 70 тис медичних працівників виїхали вже з України для того, щоб працевлаштуватись. В Польщі зарплата в 10 разів вища, а проїхати на поїзді не так далеко. В Німеччині в 45 разів вища, в Америці в 100 разів вища. У нас сьогодні зарплата у лікаря, медсестри і санітарки, і це рішення уряду, однакова - 3200 грн. Це деморалізує. Весь минулий рік і це при тому, що вчителі в школі отримують 10-12-18 тис. в залежності від роботи. 

Що має відчувати лікар? Той, який пенсійного віку думає - скоріше мені все завершити і вийти на пенсію і якось там щось робити і ми через 5 років отримаємо провал, коли лікарі найвищої вартості інтелектуальної, будуть відсутні. Лікар як і скільки зростає як спеціаліст? 10 років вчимось на чужих помилках, а ще 10 на власних. От тільки коли 10 років лікар відпрацював і всі свої помилки зробив, він починає мати власну вартість. І ці лікарі, які мають, вони масово виїжджають за кордон. У нас залишаться пенсіонери, які відійдуть і залишаться інтерни, які ще своїх помилок не зробили. Вони будуть їх робити на українських громадянах.

Тіньовий ринок послуг в Україні медичних складає понад 80 млн. грн. на рік - правда?

Більше ніж 80 млн. грн. на рік.

Сьогодні провести пологи в столиці коштує понад 1500 доларів. Правда?

Жінки можуть народити і не маючи грошей. Якщо хочуть додаткові собі умови, то правда. Без коштів також можна народити. Але без окремої, напевне, палати.

Сьогодні жодна лікарня не бере клієнтів, не взявши з них особисто грошових коштів за придбання ліків для того, щоб вони їх лікували - правда?

Не правильно сформульоване питання. В лікарні швидкої допомоги попадають всі, але той перелік ліків, який є в лікарні, не завжди дозволяє лікувати. От лікарні БСНП у нас забезпечено чималим набором. Вони мають, али чи цього достатньо, щоб людину витягти з того світу? Ні. Тому, ті ліки, які є в лікарні - їх починають давати. Це мінімум. А родина ще отримує на 2 сторінки перелік щоб принести те, чого в лікарні немає.

Основні фонди наших лікарень державних не оновлювались вже близько 10 років - правда?

В деяких 20 і 30 років. 10 років це дуже гарний був би стан в принципі речей, але у нас є чимало лікарень, які знаходяться в 70-х - 80-х роках минулого століття і це страшенно болісно розуміти, що може бути зовсім інакше. А для цього потрібно зробити невеликий крок - ввести загальнообов’язкове медичне страхування. Формалізувати цю послугу, затвердити протоколи і стандарти. Головне забезпечити ці стандарти медикаментами тому, що все це сьогодні зруйновано.

Хто повинен ввести обов’язкове державне страхування?

Чинна влада. Чому це не робиться?

Є завдання скоротити лікарський персонал, лікарні, тобто зацікавлені в тому, щоб люди відїжджали і відповідно та реформа, яка робиться для галочки, робиться саме для цих речей - скоротити витрати і скоротити власне видатки на це.

Але ж це геноцид?

Так. Тому, Ольгу Богомолець об’являють ворогом реформ. Насправді, вона за реформи. Вона є автором першого закону про оплату за медичну послугу і другого, який обов’язково має бути прийнятий. Який дозволить українцям відчути нарешті що держава про них піклується. Закон про загальнообов’язкове медичне страхування. Де має бути фонд.

Куди йти укладати договір, якщо ми опинились на вулиці?

Спочатку дзвонити треба друзям - і запитувати хто до кого ходив, куди ходив і потім вирішуємо, що підемо до Івана Петровича, а інший з подружжя каже, що ні - до Марії Іванівні. І подружжя може піти до різних лікарів.

А діти наші теж підуть до сімейного лікаря?

Так.

Сьогодні інститут сімейних лікарів є чи немає? Він взагалі функціонує?

Він тільки народжується. В тій якості, в якій він мав би бути. В нас є асоціація їхня. Дуже достатньо правильна. Але, немає лікарського самоврядування, щоб дати їм права. Оцінювати роботу лікаря. У нас готовий закон про лікарське самоврядування, але його знов таки гальмують. Це невигідно - передати повноваження. Але, є впевненість, що нам це вдасться зробити. Законів гарних багато, тільки вони зараз не вигідні владі.

А хто для сімейного лікаря розробляє проект договору з яким до нього приходить людина? Він сам?

Має бути стандартний договір, розроблений міністерством. Він має бути заключений в електронному вигляді. А як бути тим лікарям, у яких немає комп’ютерів і інтернету?

В зв’язку з тим, що міністерство спромоглося скасувати українські протоколи лікування. Це також одна з величезних помилок стратегічних, державних. Чому? Кому це важливо? Ну протокол лікування. Але, що таке протокол лікування? Це інструкція для лікаря - дорожня карта. Що йому потрібно зробити, якщо стоїть діагноз пневмонія. Які обстеження призначити, не назви комерційні, а те, що він має призначити. Тобто взяти загальний аналіз крові, подивитись що там. По-перше держава мусить дати під цей протокол матеріальне забезпечення лікарю. І він мусить дати, або людина має мати можливість отримати ці препарати. А не бути в розпачі де їй знайти на лікування. Якщо мова йде про лікування інсультів, інфарктів, має бути чітко прописана матеріально-технічна база про це і гарантована державою. А цього сьогодні немає. Сьогодні замість скасованих протоколів МОЗ пропонує лікувати українців за онлайн протоколами на англійській мові - американськими, англійськими, не даючи при тому матеріально-технічного забезпечення під ці протоколи. Вже не говорячи про те, що він не зобов’язаний знати англійську. Це добре, що він знає англійську. А якщо ні?

Думка простих українців про ці договори з сімейними лікарями. 

Куди йти, що укладати. Карток, до речі, немає в амбулаторіях - кажуть йдіть на пошту, купіть, а ми вкладиш зробимо туди. Жах.

Думка 1:

Не знаю. Чула за сімейного лікаря. Але, я не знаю. Це треба знати лікарів. Зараз лікарів кваліфікованих у нас немає. Всі від нас поїхали. А кому довірити своє здоров’я? Сумніваюсь.

Думка 2:

Так, чув, але навіть не знаю, що це буде за договір. На яких умовах. Поки не буде типового договору, то неможливо відповісти так чи ні.

Думка 3:

Був у сімейного лікаря нашого, але нічого подібного не чув.

Думка 4:

Чула, знаю.Пішла в поліклініку, яка зручна за місцем проживання, сказали що можна буде зробити з 1 червня чи 1 липня. Поки не змогла укласти договір з вибраним лікарем.

Думка 5:

Я вже уклала договір. Знаю з преси, що треба укладати. Сталося так, що потрапила на лікарняний, звернулась до дільничного лікаря і уклала угоду.

Угод нема, карток нема. Вони нелегітимізовані - невідомо про що укладені вже угоди. Їх ще немає.

Складається враження, що знищується не тільки медицина, не тільки українці знищуються, а й знищується основа і освіта знищується. Для чого знищують навіть освіту для лікарів?

Більше можна сказати, що ще більш болісно - знищується взагалі державність як основа тому, що закон, який називається реформою, порушує 10 статей Конституції. 10 статей існуючої Конституції! В якій записано, що в Україні має бути введено загальнообов’язкове державне медичне страхування. Насправді, Конституція в нас непогана, у нас не хочуть її виконувати абсолютно. Конституцію підлаштовують під свої потреби. Що парламент може голосувати за закон, який порушує 10 статей чинної Конституції, парламент руйнує державність тому, що без жорсткої дисципліти, дуже жорсткої, парламентарів для себе, громадянина за себе, лікаря за себе, пацієнта за себе,  держави не буде як такої.

Як працює державне обов’язкове медичне страхування - від А до Я? Як намалювати візуалізацію? Як це буде функціонувати?

Приклад. Модельни ситуація. Водиться таке страхування і реалізовано нарешті те, що хотіли. Як для простого громадянина це працюватиме? Болить коліно, травма. Як працює ця модель? Куди гроші нести, куди сплачувати, де рахунки брати, може утримуватиметься з зарплати?

Якщо ви пенсіонер, інвалід - існує державний у нас фонд. Якщо відбудеться голосування за закон. Не так, як зараз, що Кабмін скільки хотів, скільки і дав. Тобто, в минулому році дав 2,4 % від ВВП, в цьому році 4,3 % від ВВП, а треба нам 6 % як мінімум, якщо держава буде покривати витрати. Але, ми формуємо державний фонд - не приватний, як деякі хочуть, щоб там заробляти. Державний фонд кожна людина зі усієї країни вносить за неї або вона сама внески. Якщо ти ФОП і ти працюєш самозайнятою особою, то сплачуєш щомісяця в цей фонд, можна сплатити зі знижкою наперед на пів року, на рік. Головне щомісяця. Сплачуєш, наприклад 300 грн. Це те, скільки сьогодні коштують приватні страховки, а державні мають бути дешевші. Якщо ти роботодавець, то зі своїх видатків сплачуєш 300 грн. за людей, які в тебе працюють. Якщо ти інвалід, пенсіонер, дитина, сирота, у в’язниці, то сплачує держава. І це все заходить в цей фонд. І фонд чітко знає і навіть планує скільки в нас в цьому році буде інфарктів. Це відома статистика і можна створити систему як їм запобігти. І роботодавець. Страхові компанї, які підключаються на другому рівні - державні, приватні, муніципальні і можуть заходити на ринок і конкурувати за нас з вами.

Беремо ізраїльську модель - у них є 4 каси. Або австрійську - будь-яку, де практично в усіх таких адекватних розвинутих країнах працюють системи державного обов’язкового медичного страхування. Ми з вами обираємо страхову компанію - державну або приватну. Якщо страхова компанія каже, дивіться, ми за 300 грн. вам гарантуємо 1,2,3,4,5. Якщо у вас інфаркт, інсульт, то це, якщо пневмонія, то це, ми вас забезпечуємо медикаментами, якщо онкологія, то це. Але, якщо ви щорічно не пройдете обстеження, то ми вам цього не гарантуємо. Хочете чи не хочете, то ми вас все рівно відправимо. Якщо амензія, чи наприклад був рак легенів чи простати, то ви маєте пройти цей тест тому, що ми не хочемо за вас платити великі кошти за хіміотерапію. Ми хочемо щоб ви були здорові. Пролікуємо раніше, коли виявимо.

Це приватна так функціонує?

Будь-яка - і приватна. Їм головне зекономити. Вони будуть боротись за свої прибутки. Але, головним критерієм для них, коли державу це не цікавить, щоб люди не захворіли. Роботодавцю це супер. Йому не потрібно, щоб хворіли і йшли на лікарняний. Потрібно зробити вакцинацію від грипу? Зробимо її. Минулого року не вакцинували. У нас там 3000 робочих днів ми втратили тому, що люди замість того, щоб працювати, сиділи на лікарніному. І аналітики страхової компанії будуть боротись за те, щоб люди не хворіли і будуть вибудовувати програми обстеження. 

Скажуть, слухайте, ваш сімейний лікар, дивлячись на вашу картку, я би вам радив більше на лижах не кататись, бо ви вже впали і у вас мініск травмований. Якщо будете далі кататись, то у вас там буде бурсіт, будете шкутильгати. Займіться плаванням. Це його завдання донести до вас цю інформацію, оскільки він зацікавлений, щоб ви не хворіли. Знову ж таки, якщо це жінка і в анамнезі у матері рак молочної залози, або онкогінекологія, цукровий діабет, гіпертонія, інфаркт, інсульт, то має бути прописано вимірювання тиску, має рекомендована бути дієта, що потрібно, щоб тиск зменшити. Прибрати сіль, тощо. Це лікар все розпише. Треба мати такого лікаря, хто в цьому зацікавлений і мотивований. Що стосується цукрового діабету - величезна кількість спадкових  хвороб, які наслідуються. Потрібно мати дорожню карту. І головне в цьому - держава має хотіти зберегти свій трудовий ресурс. А коли держава хоче зберегти своє населення? Коли в неї є робота. А коли у держави падає економіка і що їй потрібно? Щоб більше людей виїхало. Їй не потрібен цей трудовий ресурс, їй не потрібно, щоб люди жили довше, їй не потрібно навантаження на пенсійний фонд. І ми туту впираємось в те, що на сьогоднішній день в нашій державі оцінки такі є, які є. Я погано кажу - держава це наша земля, люди і влада, яка не спроможна підняти економіку. Сказати, слухайте, нам потрібні комп’ютерщики, нам потрібні військові, інженери, у нас все розвивається, все кипить - нам рук не вистачає. Тоді держава буде дбати і думати про загальнообов’язкове державне медичне страхування. Поки що вона думає, а що б нам зробити, щоб було менше навантаження на ПФУ і робить медичну реформу.

Опитування.

Чому українці дають хабар лікарям?

Давання хабара допомогло дістати бажану послугу - 40 %

Послуга була якісна завдяки хабареві - 30 %

Хабар пришвидшив процес надання послуги - 19,4 %

Ухилилися від відповіді - 14,6 %

Корупція є?

Що цікаво - одне міжнародне дослідження аналізувало, чи вдалося побороти хабарництво в наближених до нас країнах, які перейшли навіть на форму загальнообов’язкового медичного страхування де ти вже не мусиш платити хабар. 40% корупції залишилось. Воно залишилось на рівні ментальності людей. От вони думають, що якщо вони прийдуть і "подякують" лікареві, то лікар буде до них якось особливо відноситись. Це хвороба ментальна, яка в’їлась в нашу свідомість. Чи є місце де не платять хабарі? Так, є. Там, де люди знають, що вони вже заплатили. І де люди приходять і вимагають щоб вони отримали за сплачені гроші. Тому, дуже важливо і, власне, ми готуємо такий закон, де хочемо запропонувати, щоб кожен українець сплачував податок самостійно. Тобто, сьогодні держава забирає податки. Якщо кожен отримає зарплату і скаже ага, я на це плачу податок, я мушу заплатити сам через систему, то люди будуть з влади вичавлювати послуги, бо вони будуть знати, що ми за це заплатили, за ЦЕ заплатили, але що важливо - цей податок на охорону здоров’я має бути окремо. Людина чітко має усвідомлювати, що вона відповідальна за своє здоров’я. Тоді вона не буде нехтувати так, як нехтує зараз.


Інформаційний запит до МОЗ - просили надати копії договорів про співробітництво, укладених між міністерстовом охорони здоров’я і Програмою розвитку ООН і ЮНІСЕФ про закупівлю лікарських засобів у 2015-2017 роках. Це трагічна афера, в яку затягнута наша держава. Тому, що ці документи не були передані навіть депутатам на їхні запити.

Тобто, народному депутату, відмовили надати, в порушення закону. Міністерство написало, що це таємниця і ця комерційна інформація не підлягає розголошенню. Але, що можна сказати - Прем’єр-міністром Яценюком був підписаний наказ, який дозволяв після виведення грошей з країни, а це було 4 мільярди, привезти медикаменти через 12 місяців - тобто, гроші ми віддали, а медикаменти не прийшли через 12 місяців. Через 2 роки пройшла приблизно половина. Що зробив Прем’єр-міністр Гройсман? Він цей документ змінив і тепер виводячи гроші, медикаменти вже можна без будь-яких там санкцій привозити в країну через 18 місяців, через півтора роки. Саме тому у нас 6 мільярдів, які виділив парламент за минулий рік на закупівлю сироваток, вакцин, життєво важливих медикаментів в лікарні, не в аптеки, в лікарні - це те, чим мали лікарі лікувати в лікарнях. Розумієте? Закуплено нуль, привезено в країну нуль за 6 мільярдів. 6 мільярдів люди вже заплатили зі своєї кишені. І коли міністерство задає питання - у нас корупція і люди мусять купувати медикаменти? Ви їх забрали і вивели - 6 мільярдів. Безперечно, тепер можна звинувачувати, бо немає цих медикаментів, сироваток, вакцин. В минулому році, внаслідок того, що немає просто сироваток від ботулізму, смертність від нього виросла в 3 рази. Якщо всі попередні роки, вмирав кожен 30-й, то в минулому і позаминулому роках кожен 10-й. Тобто смертність реально виросла - це показник.

Яких вакцин сьогодні нема в Україні?

Для того, щоби держава була захищена, мали зробити ін’єкцію будь-кому чи чиїмось дітям. Треба комплексно до цього підходити. Мають бути вакциновані 95 % населення. Тоді не буде спалахів епідемій. Їх не буде.

Яких конкретно немає?

Сьогодні немає від поліомієліту. Вакциновано за останні 5 років 47 %. Тобто, більше половини населення не вакциновано. Це діти, яким 1,2,3  роки, які вже в школу пішли. Вони пішли не вакциновані. Якщо почнеться спалах поліомієліту, то він буде катастрофічний. Тому, що смертність і інвалідізація страшення. Зараз треба говорити не про кір, яка вже в нас іде, а зараз говорит требаи про поліомієліт, про дифтерію. Від дифтерії вакциновано також 46 %- 47 % відсотків населення. Якщо почнуться спалахи  дифтерії, то смертність від них буде значно більше, ніж від інших. Померло вже 12 людей. І, до речі, буквально нещодавно смерть від вакцинації БЦЖ у дитини, і завезена вакцина і партія чергова забракована.

Що ми завозимо?

Ми з вами, люди старшого віку, вакциновані вітчизняними вакцинами і в Україні були ці всі підприємства і їх зараз, практично всього вітчизняного виробника, знищено. Чому ми повинні залежати від того, завезли нам індійську вакцину, бельгійську, болгарську чи ще якусь? Сьогодні нас зробили ринком збуту товарів, які виробляють і на нас експериментують. І це не справедливо тому, що ми маємо відстоювати і не говорити, що українське неякісне, що українське паршиве, що ми ні на що неспроможні - ми маємо, у нас це все було. Ми вакциновані (старшого віку люди) вітчизняними вакцинами.

Опитування громадян.

Скільки грошей ви витратили останній раз, коли хворіли?

Думка 1:

Я хворів 3 тижні. Була застуда в мене у лютому. Десь близько 1500 грн.

Думка 2:

Слава Богу, зробила прививку від грипу, дуже дорогу тому, ще не хворіла. Коштувала вона 600 грн. і 400 грн за те, що мені її зробили в приватній клініці.

Думка 3:

В останнє, коли ми хворіли, то витратили плюс-мінус 200 грн. На ліки.

Думка 4:

Де і 500 грн. і 600 грн. - коли які ліки треба купувати. Наприклад, в мене сечокам’яна хвороба і кишечник - дуже дорогі ліки.

Думка 5:

В мене хворіло 2 дітей. Коли обоє хворіють, то це 700-800 грн за раз. Це засоби від кашлю, противірусні, які коштують в межах 300 грн.

По-перше, можна ствердно сказати, що половину тих грошей, які використали люди, вони могли їх зекономити, зберегти тому, що українці купують в аптеках не те, що їх лікує від хвороб, а те, що вони почули в рекламі. І в.о. міністра охорони здоров’я ще рік тому обіцяла заборонити вільний продаж антибіотиків. Антибіотиків не повинно бути у вільному продажі. Він повинен призначатись лише лікарем, якщо є показання.

До чого призводить вільний обіг антибіотиків?

Кожен сам собі лікар, раз. І це мінімум тому, що коли сам собі лікар ми з’їдаємо антибіотики не тільки з курятиною, з говядиною, з молоком, ми ще їх доїдаємо таблеками і потім стаємо резистентними. І коли виникає реальне захворювання запалення легенів, коли виникає реальний сепсис, то антибіотики вже не працюють, а ще більш потужні вони ще дорожчі і вони знову не працюють тому, що у нашого населення на сьогоднішній день виникає резистентність до антибіотиків. Ми звикли малими дозами, як в середньовіччі, приймали маленькими дозами отруту щоб потім, коли отруїли, то вона не спрацювала. Ми сьогодні загальне населення отруїли токсично маленькими дозами антибіотиків і люди перестали бути чутливими до цих антибіотиків тоді, коли вони потрібні. А це їх життя. Тому, у нас сьогодні купа резистентних хвороб, які не піддаються лікуванню. А корінь лежить в тому, що ми абсолютно безсистемно ці антибіотики їмо. Соплі потекли, кашель почався, здається. І ми їх антибіотиками профлаксинової групи. А противірусні препарати? Це просто "чудо". Ще ми не навчились долати віруси. Віруси розумніші, сильніші. І сьогодні призначати і давати дітям противірусні препарати це не правильно. То коментуючи, нажаль, наших громадян, дуже боляче говорити про те, що оцю рекламу, які міністерство робить, краще би воно дало протоколи лікарям як правильно лікувати і робили би програми для людей - що, насправді, варто, а що не варто. І заборонити в аптеках продавати те, що шкодить загальному населенню держави. Люди не знають. І заборонити рекламу медикаментів на телебаченні. Цей закон не просто блокується, його навіть не підпускають до входу. Тому, що ми пробували цю статтю внести і там починається просто караул. Там бояться щоби не стало менше реклами і не втратити гроші.

Можна ще торкнутись освіти і багато чого. Зрозуміло лише одне - боляче і прикро чути все, що було сказано. Тому, що озвучена реальність, яка дуже сувора і яка направлена на знищення українців. І мені болить, так само як і вам.

Перші кроки в галузі охорони здоров’я, які би зробила Ольга Богомолець, на посаді Прем’єр-міністра України:

1. Стандартизація цін в усій аптечній мережі, де всі препарати, де б вони не продавались - в Херсоні, Харкові, Дніпрі чи Києві мають продаватись стандартизовано по одній ціні.

2. Той перелік життєво необхідних медикаментів, іде реімбурсація і вони отримують безкоштовно, але те що їм потрібно, а не те, що їм зекономила держава.

3. Введення обов’язкового медичного державного страхування.

4. Забезпечення гарантій якісної води і якісного харчування.

5. Загальнодержавна концепція освіти громадян в сфері медицини для того, щоб вони завтра знали чим відрізняється аспірин від парацетамолу і як приймати анальгін.

6. Програма масового скрінінгу, але його можна почати як раннє виявлення онкологічних хвороб, інфарктів, інсультів тільки після того, як буде введено обов’язкове державне медичне страхування.

Медична реформа? Бажаю всім міцного здоров’я.

Наші хвороби ті ж самі, що і 1000 років тому, але лікарі підшукали їм дорожчі назви.

По матеріалам програми ДокаZ з Олексієм Шевчуком: Тема: Медична реформа в Україні, гість студії - народний депутат Ольга Богомолець на каналі ZІК (ефір від 11.03.2018 р.)Источник: 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.