"Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний."
(Степан Бандера)
Декілька слів про
те, що зараз відбувається не тільки в Дніпрі, а і по всій країні.
Отже, Дніпро.
Колись, на хвилі
відродженого патріотизму, в Дніпрі був обраний головою пан Філатов, який вийшов
разом з Вілкулом у другий тур.
Багато з тих, хто
проголосував тоді за Філатова, зробили це під гаслами – «аби не Вілкул». Бо ми
ж всі патріоти, а ОППО-блоківець Вілкул – ворог та ставленик кремля. Бо наш
майбутній мер всім нам пообіцяв, що більше не допустить у Дніпрі реваншу
ворожих нам сил.
Але пройшло
декілька місяців з моменту його обрання та полум’яних патріотичних гасел,
і новообраний мер вмить забув про свої
обіцянки, бо «бізнес є бізнес», і майже нічого «особистого».
І для Дніпра
почався період міцних
обіймів нашої влади з ворожим ОППО-блоком, в особі сумнозвісного Вілкула та його братків. Нема сенсу
перелічувати всіх тих бізнес-обіймів, хочеться зупинитися на іншому моменті.
А саме - дніпряни почали бунтувати. Особливо ті, хто
обирав мера міста за принципом – «аби не кремлівський гастролер», тобто - Вілкул. Адже дуже важко ми здобували
нашу свободу від гніту Росії та її ставлеників.
Звісно, наш мер почав
всіх заспокоювати, а заразом і виправдовуватися тим «безперечним» фактом, що в
місті багато проблем, і зараз не потрібно «розгойдувати човен», бо їм
(керівникам Дніпра) «треба дуже багато працювати на благо нашого міста», а
зайвий галас з цього приводу буде лише заважати.
Причому, додав улюблену фразу
– «а вішати вже будемо потім…» (мається на увазі – покарання за ті злочинні
дії, які вчинили відверті вороги держави, на чолі з оппоблоківцем
Вілкулом, до та під час Революції
Гідності)
Тобто, наша влада
запропонувала нам якесь своє міфічне «благо», а саме – хліб, замість
свободи.
На жаль, місто з цією
«пропозицією» тимчасово погодилось, бо мер
має дуже великий дар переконання, тому і
отримував довіру серед мешканців Дніпра.
Але пройшов
певний час, а міцні зв’язки з «Регіоналами»
стали ще міцніші.
І що цікаве,
Філатов, таки дуже багато напрацював…
здебільшого, у напрямку остаточного знищення своєї репутації як патріота міста і країни в цілому.
І може ніхто не
став би в черговий раз нагадувати про ті горезвісні стосунки з «регіоналівськими»
братками, якби вони не зачіпали розвиток міста – його духовного стану,
політичного, та кримінального… Так, я
про віджим власного майна у громади! Але це окрема історія.
Я лише хочу
наголосити на тому, що «хліба», тобто – розвитку міста, ми так і не отримали,
не зважаючи на те, що пожертвували своєю свободою, свободою від кремлівських
холуїв. І звісно ж, нікого з них так і не «повісили»,
бо ж свої!
Чомусь згадався
Донбас…
Наразі це
все. Лишається тільки додати, що зараз за
свободу слова в Дніпрі посилають нах.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.