Польща і Угорщина: українофоби об'єднують зусилля

Якими б абсурдними не здавалися антиукраїнські ініціативи румунів, угорців і поляків, вони заслуговують найжорсткішої відповідної реакції з боку влади.

Претензії наших найближчих сусідів довгий час обмежувалися лише недоречними популістськими заявами, які можна було висміювати або навіть не звертати на них уваги. Але тепер Польща і Угорщина задіють у своїй антиукраїнській політиці різноманітні дипломатичні важелі, які завдають цілком реальної шкоди міжнародним амбіціям України.

Заплановане на 14-15 лютого засідання комісії Україна-НАТО на зустрічі міністрів оборони країн Альянсу не відбулося через накладене вето з боку Будапешта. У планах угорців також зірвати надання Україні на саміті НАТО 11-12 липня статусу аспіранта в Альянсі. У Польщі з 1 березня став діяти закон про Інститут національної пам'яті, який передбачає покарання за заперечення злочинів бійців ОУН-УПА проти поляків, що може мати серйозні юридичні наслідки для українських громадян. При цьому польська влада настільки перестаралася з пропагандою, що рівень антиукраїнських настроїв в країні досяг свого піку за останні 10 років.

Після отримання поляками в 2018 році членства в Радбезі ООН, від них можна очікувати нових дипломатичних провокацій з самими непередбачуваними наслідками для України. При цьому Угорщина активно підкидає ідеї своєму партнерові по Вишеградській четвірці.



Будапешт знову виявився неоригінальним в своїх вимогах: надумані претензії до закону "Про освіту", невдоволення наміром Міноборони відновити військову базу і розмістити 800 військовослужбовців в Береговому, а також докір з приводу відсутності діалогу влади з угорською національною громадою. З боку Іштвана Миколи подібні листи до поляків - справжня підлість на тлі того, як Нацполіція посилила охорону угорських консульств і патрулювання вулиць для забезпечення безпеки закарпатських угорців, які вирішили проголосувати на угорських парламентських виборах. До речі, горезвісний закон "Про освіту" дозволить місцевим угорцям, нарешті, вивчити українську мову і скласти ЗНО, що відкриє угорцям шлях в кращі виші України і в подальшому дасть їм можливість соціалізуватися, отримавши високооплачувану роботу. У свою чергу, рідкісні конфлікти і інциденти українських патріотів з угорськими організаціями, перш за все, пов'язані з підтримкою з боку офіційної влади Угорщини радикалів і екстремістів, які своїми провокаціями стравлюють українців і угорців в Закарпатті. По суті, Будапешт намагається приписати погляди радикальних угорських націоналістів звичайним угорцям, які не відчувають ніякого утиску в Закарпатті та ніяк не обмежені ні в розвитку своєї культури, ні в зв'язках з Угорщиною. Бажання угорців через Польщу підняти на Радбезі ООН питання про надання широкої автономії національній громаді в Закарпатті навпаки погіршить ситуацію і неминуче спровокує зростання напруженості в регіоні.

Якими б абсурдними не здавалися антиукраїнські ініціативи румунів, угорців і поляків, вони заслуговують найжорсткішої відповідної реакції з боку влади. Наприклад, в Береговому, Мукачеві, Виноградові СБУ і МВС повинні готуватися до різних сепаратистських провокацій, які тепер вкрай необхідні Будапешту як привід для винесення Варшавою на розгляд Радбезу ООН закарпатського питання. Варто констатувати початок нового витка дипломатичної війни Польщі, Угорщини та Румунії проти України на нових міжнародних майданчиках, на яких представники ЄС і НАТО, швидше за все, будуть змушені солідаризуватися зі своїми колегами українофобами і реально можуть відмовити Україні, яка постраждала від анексії Криму та донецьких терористів, в праві займатися незалежною законотворчістю і розпоряджатися військовими ресурсами на своїй території.