Виконання Будапештського меморандуму може запобігти ядерному апокаліпсису

Немає сумніву, що Америка відіграє дуже важливу роль в сучасній історії України.

Візіонерська політика Президента Рейгана щодо “імперії зла” – СРСР – створила умови для її ослаблення і мирного розпаду. Перемога вільного світу на чолі з США у “холодній війні” забезпечила “вікно можливостей” для здобуття Українським народом державної незалежності.

Водночас і Україна своєю боротьбою так само посприяла звільненню Європи і світу від загрози комуністичної імперії з центром у Москві.

Після розпаду СРСР, Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал світу, в тому числі близько 2000 стратегічних ядерних боєголовок, що десь у 2,5 рази перевищував арсенал Великобританії, Франції та Китаю разом узятий. І це без урахування ще понад 3000 тактичних ядерних боєзарядів.

Ідучи назустріч світовій спільноті, в т. ч. інтересам США, Україна погодилася на повне ядерне роззброєння та приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без’ядерна держава.

Така добра воля України, разом з її відданістю ідеалам свободи і демократії, лягли в подальшому в основу прагнення України до розбудови відносин стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки.

Водночас, на зорі незалежності керівництво України виявилося неготовим виробити адекватну державну політику щодо ядерної зброї, яка була у нашій власності.

Міжнародна угода щодо обміну третього в світі ядерного арсеналу на гарантії територіальної цілісності та незалежності виявилася невдалою. Будапештський меморандум про безпекові гарантії показав свою неефективність для нашої національної безпеки.

Як засвідчила історія, він став стратегічною помилкою, за яку ми сьогодні платимо кров‘ю, життями і територіями.

Багато з наших партнерів навіть радять нам змиритися з тим, що Будапештський меморандум, мовляв, «не спрацював» та «перегорнути сторінку». Як і більшість українців, я не погоджуюсь з такою порадою. Ми не сприймаємо наше одностороннє ядерне роззброєння як перегорнуту сторінку історії.

І попри всі недоліки Будапештського меморандуму він носить безсумнівний міжнародно-правовий і зобов’язуючий характер. В тому числі й тому, що набуття Україною статусу без’ядерної держави вступило в силу саме на підставі його підписання.

Водночас існує й інший, глобальний аспект цієї проблеми.

Звертаю увагу, що недотримання гарантій за Будапештським меморандумом може мати небезпечні наслідки для усього світового порядку і безпеки.

Це загроза підриву глобального режиму нерозповсюдження ядерної зброї та дискредитація міжнародних безпекових гарантій з боку ядерних держав як ефективного механізму ядерного роззброєння.

Ціла низка держав так і не приєдналися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та вже давно розглядають її як легітимний і надійний запобіжник від зовнішньої агресії.
І коло претендентів на членство в “ядерному клубі” постійно зростає. Це і самопроголошені ядерні держави Індія та Пакистан, і неофіційно ядерний Ізраїль, і де-факто ядерна Північна Корея, Іран з його призупиненою ядерною програмою і ось вже новий претендент – Саудівська Аравія.

І з 2014 року вони мають додаткові підстави для цього. Світ раптово побачив, що гарантії, надані Україні в обмін на відмову від ядерної зброї, не виконуються тими, хто їх надав.

Я невтомно наголошую нашим партнерам базову істину: “pacta sunt servanda” – “угоди повинні виконуватися”. Цей принцип міжнародного права і порядку охоплює усі легітимні міжнародні домовленості, включно з Будапештським меморандумом.

Як можна ігнорувати цей фундаментальний міжнародно-правовий документ, що реалізує найважливіший аспект колективної безпеки у світі – принцип ядерного нерозповсюдження?

Який деструктивний сигнал це надсилає усьому світу, зокрема Північній Кореї, Ірану та іншим?

Вироблення міжнародною спільнотою на чолі із США конкретних механізмів виконання гарантій за Будапештським меморандумом має зрештою постати в практичній площині.

Я звернувся до президента Порошенка з пропозицією ініціювати проведення у Києві міжнародної конференції найвищого рівня, зокрема запросити до участі в ній безпосередніх підписантів Будапештського меморандуму – колишнього президента США Клінтона та прем’єр-міністра Великобританії Мейджора.

На конференції слід обговорити механізми для дієвого виконання Будапештського меморандуму, такі як:
– закріплення існуючих та введення нових санкцій щодо Росії в рамках забезпечення режиму нерозповсюдження ядерної зброї;
– надання Україні масштабної військової допомоги в рамках меморандуму;
– застосування Будапештського формату міжнародних переговорів щодо агресії Росії замість штучного нормандського;
– прискорене включення України в існуючі системи безпеки тощо.

Вважаю, що найбільший шанс ми маємо на двосторонній основі в рамках стратегічного партнерства із Сполученими Штатами Америки.

Український Парламент за моєю ініціативою ще рік тому прийняв історичне звернення до США щодо безпекових гарантій.

Відповідно до духу і букви Будапештського меморандуму та у розвиток нашого стратегічного партнерства ми звернулися до Конгресу США з закликом надати Україні статус Основного союзника поза НАТО та укласти з Україною пряму оборонну угоду.
Українська влада має добиватися серйозного розгляду цього звернення та позитивного рішення з боку США. Це матиме надзвичайно вагоме значення для припинення російської агресії проти України та запобігання розпалюванню великої війни в Європі.

Це в інтересах України, Сполучених Штатів Америки, Європи і всього світу.

Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер Радикальної партії