Будні енергетичної «зради»

І реальність така, що розмови про «безвідсоткові кредити для теплової генерації за рахунок споживачів» є звичайною набором слів, які не несуть смислового навантаження. Окрім політичного ефекту.

Що робити, коли енергетичну зраду вже не з пальця висмоктують, а відверто придумують? Відповіді на це немає, оскільки головна мета таких дій – налякати читачів і глядачів, а заодно і свій майбутній електорат, черговою корупційною катастрофою.

Такі зовсім не риторичні питання виникають після останніх коментарів щодо очікуваного рішення НКРЕКП щодо підтримки теплових електростанцій, які вже традиційно переросли у популістичні антиолігархічні дебати на тему «в уряді дадуть Ахметову кредит на мільярд гривень». І звичайно, як завжди ніхто і не планує вникати в особливості роботи енергоринку. Саме на це і розрахунок – що люди не будуть заглиблюватися у це питання.

Завжди із цікавістю читаєш критиків будь-якого процесу реформи енергоринку – від «Роттердаму плюс» до RAB-тарифів. Але коли автори втрачають свою інформативність, то втрачають свою гостроту і стають зазвичай упередженими. І з часом цей «секрет Полішинеля» стане помітним і для їх основної аудиторії. Народу властиво обманюватися у своїх очікуваннях, але той таки народ і робить доволі жорсткі висновки. І приклади розчарування у так званих реформаторах, які часто займаються лише популяризацією свого іміджу, - нині на кожному кроці. І за красивою назвою «захист інтересів усіх-усіх-усіх громадян» вже просто так не сховаєшся.

Та й, зрештою, треба розділяти захист населення і захист інтересів великого бізнесу. Шкода, що лобізм в Україні так і не був офіційно узаконений, що спростило би для народу розуміння: їхній «адвокат» дійсно за народ чи лише використовує термін «populus» для корисливих цілей. Адже, наприклад, очікуваного вже багато місяців підвищення тарифів на електроенергію для населення не спостерігається. Хоча часто саме це є основою темою дебатів між фахівцями енергоринку.

Зрештою, повертаючись до очікуваного рішення НКРЕКП про кредитування ТЕС. Серед журналістів стала поширеною думка, що теплову генерацію (де найбільша частка у ДТЕК) планують прокредитувати за кошти споживачів. Алгоритм нібито такий: ДП «Енергоринок» бере кредит в Ощадбанку і надає отримані кошти генеруючим компаніям безвідсотково в борг у вигляді авансів. А кошти для сплати відсотків Ощадбанку закладаються в спеціальну надбавку до оптової ціни електроенергії, яку оплачують споживачі.

І така схема дійсно була жахливою і тягнула би на «зраду», якби вона відповідала істині. А з реальністю вона нічого спільного не має.

Справа в тому, що і раніше, і зараз аванси для генеруючих компаній безпроцентними не були. Саме теплова генерація сплачує відсотки по кредиту – через механізм стягнення «Енергоринком» відповідних сум з платежів за вироблену електроенергію. Іншими словами, ДП «Енергоринок» взяв кредит в Ощадбанку під 18,98% річних. Ці кошти пропорційно перерахував тепловим генеруючим компаніям. А розраховуючись з ними за вироблену електроенергію недоплачує генеруючим компаніям кошти в розмірі відсотків за користування кредитом, акумулює їх і виплачує Ощадбанку.

До початку 2018 року проценти по кредитах щомісячно стягувалися з генеруючих підприємств згідно рішень ДП «Енергоринок» та затверджувались постановами НКРЕКП. Наприклад, постановою НКРЕКП від 27 жовтня 2017 року N 1309 було погоджене рішення Ради Оптового ринку електричної енергії України від 20 жовтня 2017 року (підпункт 6.5 протоколу N 29) щодо затвердження на жовтень 2017 року додаткових платежів на зменшення платежів виробникам, які працюють за ціновими заявками (http://document.ua/pro-pogodzhennja-rishennja-radi-optovogo-rinku-elektrichnoyi-doc324146.html), де вказані суми по п.1. і є фактично платою за користування кредитними коштами в таких сумах:

1. ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО" - 4675951 грн 76 коп.;
2. ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" - 20073264 грн 45 коп.;
3. ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" - 10208597 грн 26 коп.;
4. ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" - 13889068 грн 13 коп.;
5. ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" - 3775545 грн 20 коп.

Починаючи з 1 січня 2018 року додаткові платежі виробнику (тобто, платіж за користування кредитами), які працюють за ціновими заявками, зменшуються за рішенням Ради ринку (на основі подання ДПЕ), а Постанова НКРЕКП не передбачається. Тобто, на даний момент часу платежі по кредитам (або ж так звані «додаткові платежі на зменшення платежів виробникам») відбуваються незалежно від наявності кворуму та легітимності НКРЕКП.

Дані зміни до Додатка 2 до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України (Правила Оптового ринку електричної енергії України, погоджені постановою НКРЕКП від 9 серпня 2012 року N 1028) у частині оптимізації процедури визначення розпорядником системи розрахунків фактичної вартості електричної енергії, проданої в Оптовий ринок електричної енергії України виробниками електричної енергії, були введені в дію постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 грудня 2017 року N 1405 та затверджені протоколом Ради Оптового ринку електричної енергії України від 04 жовтня 2017 року N 27.

Звучить нудно. Написано бюрократичною мовою. Але так треба, аби встановити істину. Оскільки слова протокол, ради, рішення, правила не заміниш на «попсові» красиві слова, які вдарять як молот по голові споживача і змусять його схопити прапор та мчати на мітинг. І реальність така, що розмови про «безвідсоткові кредити для теплової генерації за рахунок споживачів» є звичайною набором слів, які не несуть смислового навантаження. Окрім, як було сказано, політичного ефекту.

До того ж, насправді схема вигідна всім учасникам:

1. Ощадбанк має надійного платоспроможного клієнта в особі «Енергоринку», якого кредитує на комерційних засадах;
2. теплова генерація отримує додаткові кошти для закупівлі імпортного вугілля;
3. на тарифах для споживачів електроенергії це ніяк не відзначається, адже проценти фактично обслуговують генеруючі компанії з оплати за вироблену продукцію.

І ось на останньому пункті виникає певний когнітивний дисонанс. Якщо на тарифи для споживачів кредит Ощадбанку не впливає, то чому це питання так хвилює уми політиків та активістів, і вони кидаються на нього і з рапірою в руках? Відповіді на це питання в мене немає.