Україна 2018 року. Якою має бути судова реформа, освіти та охорони здоров'я?

28 января 2018, 23:45
0
29

Україна 2018 року. Якою має бути судова реформа, освіти та охорони здоров'я?

Всі згодні, що країна нарешті почала рухатись, тільки ніхто не може визначити куди.

Україна. 2018 рік. Постійні реформи. Реформа освіти, реформа пенсійна, реформа судова. Скільки ще грошей буде витрачатися з державного бюджету на проведення реформ і що таке реформа.

Акції протесту та скарги до ООН та Євросоюзу. Так Угорщина, Румунія і Молдова відреагували на українську освітню реформу. Основні нововведення закону це 12 річна школа та збільшення зарплатні вчителів. Проте, українських сусідів обурив пункт про мову. Із старшої школи дитина буде вчити практично всі предмети державною мовою і лише кілька власною рідною мовою, власну літературу як окремі предмети.

І тут почалося. Угорщина звинуватила Україну в утисканні прав національних меншин і пригрозила переглядом угоди про асоціацію з ЄС. Угорщина, перебуваючи в Європейському Союзі, блокуватиме і буде накладати вето на будь-які кроки, які б могли бути прогресом у процесі європейської інтеграції України в програмі східного партнерства. Після переговорів скандал вгамувався. Міносвіти пообіцяло запроваджувати українську мову поступово.

Свої недоліки має і пенсійна реформа. Попри збільшення мінімальних пенсій система нарахування коштів не змінилась. Та й самим українцям доведеться працювати довше. Мінімальний страховий стаж для потенційних пенсіонерів збільшується з 15 до 25 років. І зростатиме ще 10 років, поки не сягне 35 років.

Медична реформа стартувала, але запрацює навесні. Вже з квітня почне діяти система, яку в Мінохорони здоров’я назвали “гроші ходять за пацієнтом”. Зарплатня лікаря залежатиме від кількості пацієнтів. І головне, від якості роботи. Медичні послуги розділять на 3 пакети: повністю платні, частково платні та безоплатні. Це послуги сімейних лікарів, терапевтів дільничних і педіатрів. Тобто ті, до кого ми звертаємось, коли нам треба рутинна консультація або довідка і так далі. Безоплатними також залишаться пологи та надання невідкладної допомоги.

А от судову гілку очистити не вдалося. Після двох тижнів розгляду судової реформи та 4,5 тисяч поправок до оновленого Верховного Суду потрапили ті самі обличчя. Серез тих, кого вже затвердив Петро Порошенко, є судді, які відпустили на волю вбивцю Георгія Гонгадзе і запроторили за грати Юрія Луценка. Судді, які не можуть пояснити свої статки. Судді, які покривали суддів майдану. Судді, які не мотивують і не збираються мотивувати свої рішення. Саме з таким складом Верховний Суд України має стати взірцем для інших судових ланок.

Що таке реформи?

Реформа, це в першу чергу, ментальна реформа. Це зміна менталітету, зміна ставлення держави до громадян і громадян до державних інститутів. Реформи - це реальні зміни в життя кожної людини. Якщо немає реальних змін, відсутні реальні результати для конкретної людини, а він бачить результати на своєму власному столі. То все інше це лише піар і самозакоханість можновладців, які розповідають про ці реформи.

Михеїл Саакашвілі є держаним діячем і не тільки в Україні. Він проводив реформи в Грузії, в Україні. Хто в Україні відповідає за проведення реформ?  Чи є якась группа - хто пише цю концепцію?

Політичний клас взагалі має бути мотивований змінити стан речей. Політичний клас - це і Верховна Рада, це і уряд, Президент і всі гілки влади. І не тільки судова та інші, це і журналісти, які працюють над цими проблемами, це і місцева влада. Всі абсолютно рівні. Це і є політичний клас. Люди, які керують і вирішують державні речі.

Хто в Україні відповідає за реформи сьогодні? Хто допущений до написання цієї концепції?

Враховуючи факт, що віри в те, що в Україні провели будь-які реформи немає, окрім того, що змінили патруль спочатку і декілька речей зробили таких як центри обслуговування. Це перші, нерішучі кроки, але все ж кроки в напрямку реформ. Всі інші, про які йшлося вище, не є реформами, а є якимось “розводом”. Говорити про те, що хтось там за це відповідає це якраз і є відсутність відповідальності. Це люди, які імітують, а не роблять реальних реформ.

Тобто сьогодні можна вважати реформи профанацією?

Так, це абсолютна профанація.

Думка з приводу медичної реформи в Україні і чи проводилась така реформа в Грузії?

Та реформа, яку зараз нам запропонували в Україні, в Грузії Всесвітній банк запропонував ще в кінці 90х років. Тодішнє корумповане керівництво Грузії та уряд Шеварнадзе із задоволенням її прийняли. Вони повідомили, що в них, нарешті, розпочалась реформа, і якраз була така реформа, що гроші йдуть за пацієнтом. Є централізована бюрократія, яка це все рахує, і потім лікарі щось там отримують і потім йдуть на переквалафікацію і т.д. Тут проблема одна, що в наших країнах, і загалом в усьому світі, але в нашому регіоні особливо, будь-яка нова бюрократія це нове лихо. Це нова група корупціонерів, дармоїдів, корупціонерів. Коли говорять, що буде якийсь централізований орган, який зконцентрує всі гроші і потім буде розподіляти по якимось критеріям, ми це вже проходили. Кожен раз, коли чуємо, що якийсь там депутат, центральної або облради приходить і говорить, що я вам приніс обладнання і вони йому цілують ручки, то загоряються червоні лампочки, які означають, що це крадій прийшов робити більше всього грошей на відкатах за це обладнання. Коли бюрократ вирішує кому що дати, він завжди з цього краде.

Як була вирішена ця проблема в Грузії? Ось якраз, після невдалої реформи українського зразка, лікарні залишились такими ж поганими, нічого не було побудовано. Лікарні, в принципі, пустували. І в українській реформі і в тодішній грузинській не було 100 відсоткового забезпечення коштами всіх хворих, наприклад онко хворі в цій реформі не забезпечені і цілий рад інших хвороб. Потім було сказано так, що прибирається зовсім ця бюрократія. Ось в нас ми стільки витрачаємо на  охорону здоров’я. Беремо ці кошти не головним лікарям, не централізованим органам, не міністру, яка вважає, що вона розумніша за всіх інших попередників. Ні. Ми віддаємо ці кошти пацієнту. Кожен пацієнт у вигляді страхування отримує 100 відсоткове покриття. Ті, хто отримує, спочатку віддається 40 відсоткам населення. Вони отримують повний об’єм послуг на 100 відсотків без доплат. І потім було звернення до страхових компаній і до приватних інвесторів і сказали подивіться, ось у вас вже ринок є. Ось стільки пацієнтів має забезпечене країною право. Ми вам даємо старі лікарні і робіть з ними що хочете. Можете їх зруйнувати, можете там особисту домівку влаштувати. Були всі лікарні в Грузії розділені на лоти. В Грузії було багато лікарень в центральних місцях як, наприклад, жовтнева лікарня в Києві. Супер місце для розвитку і для будівництва. Ось це ваше і ви можете як частину інвестиційного капіталу взяти, але ви зобов’язані побудувати сучасні лікарні в 150 місцях в Грузії - десь більш виграшне місце в місті, десь менш виграшне в селі. Але в будь-якому випадку, оскільки мешканці забезпечені страховкою, вони гроші не втратять. Вони зароблять.

Це форма державно-приватного партнерства?

Держава створила умови у вигляді страхування. Але в будівництві лікарень в Грузії держава участі не брала. На протязі року-півтора інвестори побудували 150 нових лікарень. Кожна лікарня в Грузії виглядає як лікарня в Німечиині чи Австрії. Таких лікарень, до речі, немає в Польщі, навіть в деяких інших східноєвропейських країнах. Західна Європа на це більше схожа. І кожен пацієнт має окрему палату зі всіма умовами: туалет, душ і зі всіма зручностями. Все гарно. Все обладнання в лікарні є. І ні один лікар не бере ні копійки в карман - чому? Тому, що лікарі забезпечені. Зарплата лікаря починається від 500 доларів, а є, наприклад, хірурги, офтальмологи, які отримують по 13-14 тисяч доларів. З середнім медичним персоналом є певні труднощі, але їм також підвищили зарплатню. В результаті, щоб в такій лікарні хтось комусь поклав в карман, це зовсім виключено. Що це дало? В результаті це дало розвиток інфраструктури в Грузії. І не тільки. Дуже багато грузинських лікарів, які працювали в Україні, переїхали в Грузію. Із США навіть переїхали. Медичний туризм набув розвитку. Іноземці стали їздити в країну і заробляти для економіки. Чому це легко можна було зробити в Україні? Тому, що ринок величезний. Гроші все рівно витрачаються. Зараз навіть додається бюджет.

І чим така реформа охорони здоров’я важлива, як пройшла в Грузії? 

Тим, що були побудовані нові лікарні. В Україні реформа охорони здоров’я не передбачає будівництва нових лікарень. А старі не пристосовані щоб в них працювати. Наприклад, щоб опалювати одеську обласну лікарню цілий рік з бюджету витрачається близько мільйона доларів. Цифра просто катастрофічна. Тільки опалення. У них великі зали. Як ми, наприклад, говоримо про жовтневу лікарню. Там величезна стеля. Це царська лікарня. Так сучасні лікарні не будуються. У них все в розумних рамках, температурний режим і все чітко розраховано. Старі лікарні не пристосовані, щоб працювати в нових умовах. Потрібні нові і сучасні, а ця реформа не передбачає ніяких стимулів будівництва таких лікарень в Україні.

За результатами опитування лише 5,5 % українців вірять в успіх реформ 2017 року. Ще 21,5 % стверджують, що швидше вірять. Сумніваються в успіху 26,9 %. Повну недовіру до результативності реформ висловило 39,9 % українців. Ще 6 % вагаються з відповіддю.

Таких лікарень, як в Україні, вже в Сахарній Африці не залишилось. Були в центрі швидкої допомоги. Туди привозять людей після аварій, після всього. Коридор великий і довгий. Люди валяються окровавлені, хто в конвульсіях. Наче попадаєш в якийсь страшний сон. Чекають вони 40, 50 хвилин, годину, поки підійдуть лікарі чи ще хтось, щоб їх записати. Потім їх відвозять на рентген. Потрібно піти в аптеку перед цим купити бинти, медикаменти, плівку для рентгену. А якщо в людини нічого немає? І знову ми отримуємо централізовану бюрократію, яка завчасно не обіцяє покрити на 100 відсотків. Якщо немає 100 % покриття всіх хвороб всіх людей, які застраховані, то це не медицина. Тому, ввести платну медицину для України просто так не можна. Вона і так платна, ми це знаємо що в кармани кладуть, але коли ти вводиш платну медицину, то ти повинен точно перекрити тих людей, які це собі не можуть дозволити. Перекривши всіх людей, прибравши всю бюрократію і просто створивши зв’язок між пацієнтом з бюджетом з однієї сторони та між приватним сектором з іншої сторони. А вони посадили велику бюрократію, яка говорить, що не у пацієнта буде бюджет, а у нас буде бюджет. І ми будемо розпоряджатись вашими відносинами. Це не спрацює. Це буде нова корупція, нова бюрократія і нове зловживання і знову старі лікарні. В старі міха нове вино не наливають. Це не можливо пристосувати старі лікарні до нових умов. Україні потрібно 1000 нових лікарень з нуля.

Судова реформа провалена чи ні?

Вона і не починалась. Тому, що влада в Україні діє не стратегічно, а тактично. Якщо владі потрібне якесь рішення через тиждень, то вони беруть і скасовують відповідний суд і кажуть, що суддів треба переназначити. І певний суддя повинен для влади вирішити певну справу і вони його переназначать. Не вирішить, то не переназначать. Не можна так будувати нову систему. Із за необхідності цієї миті, із за політичної необхідності для себе вирішити щось зараз вони вбивають взагалі ідею інституту. Люди, які роблять судову реформу, не вірять, що довгостроково їм це потрібно. Це дуже складана реформа в будь-якому випадку.

Перший крок Михеїла Саакашвілі в напрямку судової реформи, як би він був Президентом України.

Замінити на 100 % всіх суддів.

Як це зробити?

Президент звільняє всіх суддів. Ввести частково в Верховний Суд іноземних суддів. Такі речі практикувались, наприклад, в Гватемалі, де чистили від корупції. В Боснії і інших країнах. Хоча б у Верховний Суд. В довгостроковій перспективі зробив би центральним судом по комерційним справам лондонський суд, чи Верховний суд Канади і перейшов би на англійське право чи на канадське право по комерційним справам, щоб люди були захищені від зловживань та хабарників. А нових суддів ми б набирали, прибравши вимоги щодо професійного стажу роботи. Ця вимога спеціально створена, щоб до діжки із соліннями не потрапляли свіжі огірки.

Думка громадян.

В минулому році були прийняті освітня, медична, пенсійна, судова реформа. Які з цих реформ успішні, а які провалені?

Думка 1:

На мій погляд, всі реформи провальні тому, що вони не націлені на людину. Влада хоче просто чергову галочку про те, що проведені ці реформи перед Європейським Союзом.

Думка 2:

Пенсійна більш-менш успішна.

Думка 3.

Судової, по-моєму, немає. Як крали так і крадуть. Нікого, по-моєму, не садять. Ніяких змін до цих пір немає і не буде.

Чи потрібна, все таки, тоталітарна  система?

Ні. Тоталітарна рука не створює інститути. Потрібна сильна влада, яка готова створювати інститути. Якщо реформи не націлені на людину, то вони не можуть бути повноцінними. Людина оцінює реформу не по розповідям про чотири реформи по телевізору, оскільки це викликає лише рвотний рефлекс, а по стану свого столу, по стану того, як він дитину може відправити в школу. Як вони можуть бути впевнені в майбутньому, в завтрашньому дні? Жінка, яка сказала, що її влаштовує пенсійна реформа, зовсім скоро виявить те, що їй додали умовно 160 грн., а їх з’їла інфляція як сірий вовк, моментально. Насправді, це знущання над людьми.

Корупція це штучно створена історія чи все таки вірус корупції є в Україні? І чи може НАБУ та САП, як новостворені органи, з цим повноцінно боротись?

Корупція, це, напевне, нав’язане українцям явище. І це не частина українського характеру. Україна була найменш корумпованою із радянських республік. Грузія була найбільш корумпованою разом з країнами Середньої Азії. І зараз Грузія стала найменш корумпованою, а Україна найбільш корумпованою. Це залежить від лідерів, від стану на певний момент. І те, що українці звідси тікають в інші країни, де вони живуть по закону. Їдуть мільйони і мільйони. І це свідчить про те, що вони по своєму характеру не приймають корупції. Вони коли своїми ногами їдуть звідси, то вони цими ногами голосують проти корупції. А десь в Польщі, Америці, Каліфорнії вони живуть і не дають хабарів і не беруть хабарів.

Саакашвілі проамериканський лідер?

Ні. Він бачить багато плюсів в Америці так і бачить багато мінусів. Багато плюсів в тому, що в Америці бюрократія набагато менша ніж в Європі. А мінус в тому, що, не приведи Боже, ти попав в поле зору американської бюрократії, то це великий жах. Вона дуже ефективна.

Реформа освіти в Грузії і реформа освіти в Україні.

В Україні це була не реформа по простій причині. По-перше, в школах немає справжньої реформи. Школи погіршуються все більше і більше. По-друге, є величезна криза у ВУЗах. Просто жахлива криза. Кожного року в Польщу, наприклад, їде 40 тис. студентів і не зрозуміло чому не їде більше. І зараз те, що нам підсунули начебто як реформу,  наприклад дають більшу автономію ректорам ВУЗів. Це також проходило в Грузії в кінці 90х років. Тодішнє керівництво країни дало фінансову автономію ВУЗам. Вони стали зовсім офіційними “царьками” . Але це не спрацює тому, що ректора дуже корумповані в цілому. І більше грошей означає більше корупції і більше свободи в цій корупції. Треба робити інакше. В Україні треба зробити декілька речей щоб правильно провести реформу. Перше, це ваучеризація шкіл.

Що це значить?

Ми говоримо, що ось скільки грошей виділено на школяра. І гроші йдуть за школярем. І школяр сам вирішує в яку школу йти. Це перше. Самоуправління школи - реально вибрані кандидати. І щоб покінчити з поборами і т.д. Тому, що коли гроші підуть за школярами, то грошей буде достатньо у вчителів. Третє, повна перекваліфікація вчителів. В Грузії сказали, що у вчителя мінімальна зарплата 300 доларів, але якщо вчитель пройде А,В,С,D екзамен і отримає кваліфікацію, то в нього може бути зарплата 1500 доларів. І з’явився процент вчителів (близько 25 %), які отримували відразу зарплату по 700-800 доларів. Що це значить? Вже самі батьки знають, що цей вчитель пройшов кваліфікацію. А тих, які не проходять, то їх не виганяють. Їм дають пакет пенсійний. У них вже дискомфорт з приводу того, що хтось відмінник в школі серед вчителів, а хтось двієчик, навіть якщо це ніде не публікується, але все рівно це десь проходило. По заробітній платі. Перепідготовка вчителів це дуже важлива історія. Четверте. Впровадження скрізь новітніх технологій в освіті. Кожному грузинському школяру давали комп’ютер. Це також психологія. Це як, наприклад, нова лікарня в селі і ти попав в лікарню на 3 дні як в 5-зірковий готель, куди ти ніколи не попадеш самостійно тому, що простий сільський мешканець без засобів. Точно так і те, що коли школяр приносить додому комп’ютер, який коштує 500, 600, 700 доларів. І немає різниці між дитиною мажора і твоєю дитиною, це вже психологічно інша історія. Певне, що ця дитина буде грати на цьому комп’ютері - буде займатись тим, чим займаються діти. Але одночасно він буде навчатись і буде частиною глобалізованого світу. Тому, технології це дуже важливо.

У ВУЗах, знову ж таки, грантова система. Ваучер студента. Студент набрав стільки-то балів на ЗНО і потім сам вибирає куди йти, наприклад, в університет Шевченка, львівський католицький університет, який є приватним, чи києво-могилянка. І що це означає? Ми прирівнюємо правами приватні і державні університети і кажемо, що ось вам ринок, студенти це ринок. У них є гроші. Ми їм даємо гроші у вигляді ваучерів. Ціна ваучера залежить від їх результату ЗНО. Гарний студент отримує більше і отримує скільки, що він спокійно в приватному ВУЗі буде навчатись. Більше того, не тільки це треба зробити. Що це дасть? Розвиток приватному сектору. Приватний сектор буде набагато економніший. Там будуть інші приміщення. Ректорат на себе буде витрачати набагато менше. Набагато більше буде витрачатись на навчання. Це проходили в Грузії.

Хто писав ці моделі?

Це писало міністерство освіти і ректори. І, звісно, що вони були зацікавлені. Міністр освіти був сам ректор киево-могилянки. Вони не були зацікавлені в феодальній системі. А щоб її змінити треба не давати це ректорам. Не можна бджолі не любити мед. Вони люблять ось цю стару систему. Навіть, якщо вони особисто не корумповані. Вони люблять владу. А просто зі сторони треба сказати, що це ми так робимо. І більше того, розширити. Наприклад, український ваучер буде коштувати 3000 доларів в рік. І можна сказати, що не тільки в українських вузах. Можна взяти ваучер і поїхати в іншу державу навчатись. Це потрібно зробити років через 5, коли рівень підтягнеться тут. І тоді український ВУЗ буде думати, щоб не втратити студента ми повинні бути кращим університету Чарльза в Празі, університету краківського і т.д. І тоді ми залишимо своїх студентів. Більше того, вони повинні працювати на залучення іноземних студентів також.

Хто писав цю реформу в Грузії?

В Грузії її писали Дмитро Шашкін, Каха Бендукідзе. Вони разом робили. Суть в тому, що ти прибираєш бюрократію, ти прибираєш свого чиновника, в тому числі ректорів. Ректори як головні лікарі - у них треба відібрати функції і гроші, інакше завжди зловживання. І ти даєш все людям, споживачам цієї системи: пацієнтам, школярам, студентам. Система освіти і охорони здоров’я дуже схожі. Ти забираєш ці гроші в бюрократії і віддаєш їх народу. Ти забираєш вогонь у Богів і віддаєш народу.  В цьому випадку це гроші. Тоді бюрократія, яка зацікавлена в корупції, просто слабшає сама по собі і тоді люди відчувають, що в них в руках влада. І тоді приватний сектор підтягується. Приватний сектор дуже важливий. Без приватних гарних університетів в Україні не буде прориву. Щоб були приватні університети держава повинна дозволяти державні ваучери витрачати в приватних ВУЗах. І тоді вже державні будуть вимушені підтягуватись, оскільки їх фінансування буде завершено. Вони хоч і державні, але їх зарплати і доходи будуть залежати від ринкових механізмів.

5 доказів - 5 пропозицій від Михеїла Саакашвілі для того, щоб реформувати Україну в 2018 році:

1. Реформа деолігархізації - заборонити олігархам монополізувати засоби масової інформації, заборонити приймати участь в політиці і створювати монополію в економіці;

2. Реформа державної служби - треба державну службу скоротити мінімум на ⅔ і закрити цілий ряд підрозділів у всіх регіонах;

3. Податкова (бюджетна) реформа - зміна податкових і митних зборів в сторону зменшення;

4. Реформа освіти, охорони здоров’я. Тому, що це дуже важливі реформи.

5. Енергетична реформа - зниження тарифів, яке станеться автоматично, як тільки ми приберемо монополії олігархів у цій сфері.

В Україні в 2018 році почнуться великі реальні зміни, які висять в повітрі і за наступні декілька місяців щось повинно дуже сильно змінитись.

Що таке реформа у 2018 році ми вже зовсім скоро побачимо.

Швидко діючі ліки від нетерплячих лікарів є іноді більш небезпечними, ніж сама хвороба.

По матеріалам програми ДокаZ з Олексієм Шевчуком: Гість - Міхеїл Саакашвілі, третій президент Грузії на каналі ZІК (ефір від 28.01.2018 р.)Источник: 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.