Лобізм як метод досягнення політичних цілей законними шляхами

В Україні прийняття законодавство, що регулює сферу лобізму необхідне для уникнення найгірших сценаріїв “Карткового будинку”.

Лобізм в сучасному світі не просто представляється сукупністю методів впливати на політику за допомогою медіа, неурядових організацій, інших факторів впливу. Найперше, це діалог суб’єктів, що беруть участь в грі - досягнути найкращого результату у відстоюванні власних інтересів. Лобізм в основі своїй представляє координовану практику відстоювання інтересів (бізнес, політичні інтереси) та доведення до прийняття певного рішення, чи то закону, виділення преференцій, створення кращого іміджу держави на світовій арені.

В сучасних умовах лобізм є тим фактором, що здатний замінити прямі потоки корупції, таємні домовленості за допомогою чітко регламентованої системи законів, які контролюють просування того чи іншого рішення. Це звичайно не є характерним для України, бо законодавство в Україні про лобізм відсутнє, але приклад західного світу, де присутнє таке законодавство доводить успішність та  прозорість в сфері лобізму та GR. Актуальність даного питання є ключовим фактором для успішної взаємодії бізнесу та політики.

Для прикладу потрібно навести ситуацію з лобізмом в США, де будь-хто може звернутися до уряду, а якщо Ви займаєтеся лобізмом від чийогось імені та Вам за це платять, то необхідно зареєструватися, при цьому повідомивши органи реєстрації: для кого Ви реєструєтеся, з яких питань Ви будете займатися лобізмом, скільки Вам будуть за це платити. Тобто, обмежити Вас ніхто не має права, але необхідно зробити реєстрацію, щоб працювати на основі правового поля та збереження своєї репутації.

Перед тим як розпочати розглядати лобізм в Україні та конкретні приклади в інших країнах, необхідно коротку згадати історію становлення лобізму в світі. Слово лобізм походить від англійського слова (lobbi), що означає вестибюль, передпокій, кулуари. Політичного відтінку це слово набуває в 19 столітті в США, а саме після дуже частих зустрічей політиків з гостями в вестибюлях готелів, в яких ті відпочивали, проживали. Поступово ці зустрічі перетворювалися на взаємовигідні формати для всіх сторін, які приймали участь в перемовинах. Початок професійного лобізму можна вважати лише в 1946 році, коли в США був прийнятий спеціальний закон про його регулювання. Це пояснюється демократичною атмосферою, прагматизмом політичної культури Штатів.

Лобізм в Україні

            Практика лобізму в Україні трактується не в зовсім позитивному дискурсі, бо зазвичай під цим мають на увазі корупцію та таємні домовленості, але хоча в Україні відсутнє законодавство, яке регулює практику лобізму, лобізм в Україні є. Хоча ця сфера не настільки добре розвинута, але до послуг вдаються великі гравці на ринку бізнесу в Україні ("Метінвест", "Інтерпайп"), бо для середнього бізнесу практика вдаватися до послуг лобіста є поки незрозумілою. Хоча використання звичайного хабаря здається більш простішим для вирішення конкретних питань, але все ж це гра в тактику, досягнути стратегічної перемоги не вдасться, “чорний кеш” приводить лише до збитків як держави, суспільства та збільшує вплив корупції.

Якщо, уявити чим конкретно займаються лобісти в Україні, то це можна представити таким чином: коли компанія наймає підрядника, який аналізує нормативну базу, динаміку рішень компанії, а також органів, які контролюють процес функціонування компанії (податки), з цієї всієї інформації підрядник аналізує, яким чином подолати ризики та досягти успішності, як комунікувати з органами державної влади, щоб залишатися в взаємній вигоді, бо компанія не просто так існує на ринку, а сплачує податки, надає можливість працевлаштуваня. Тому, цей приклад доводить, що в успішному функціонуванні компанії повинні бути зацікавленні дві сторони (держава і організація). Головною метою ставиться досягнути консенсусу між цими суб’єктами, для цього і потрібні лобісти.

Лобізм в світі

            Лобізм в багатьох країнах знаходиться на різних стадіях свого розвитку, починаючи від дуже детально пропрацьованого законодавства до відсутності законодавства, що регулюю лобізм. В США лобізм є легальним видом діяльності, але жорстко регламентується законодавством. На сьогодні в країні зареєстровано більше 500 великих груп лобістів. Цікаво, що в США в 1991 році ввели норму-поняття "лобіст" - екс-політик або діючий політик, що витрачає більше 20% свого часу на просування інтересів тієї чи іншої групи вважається лобістом. Найпотужнішою групою лобіювання в США є Національна стрілецька асоціація США.

Лобізм присутній в Канаді, але законодавство розділяє різні види діяльності лобістів. Робота регламентується "Актом реєстрації лобістів", а також "Кодексом поведінки лобіста", що включає в себе покарання за порушення норм (штраф від 50 тис. канадських доларів до 200 та в'язниця від 6 місяців до 2 років). В Німеччині не існує спеціального законодавства, але існують інші правові акти, які регламентують діяльність.

В Японії відсутнє спеціальне законодавство, але детально урегульовані права громадян на подачу петицій та їх розгляд. Іншим видом лобіювання інтересів виступає можливість провести демонстрацію, для чого існує спеціальна зона перед входом в парламент.

Структура лобістського утворення

          До структури входять різні суб’єкти впливу, зазвичай для кожної конкретної країні ці суб’єкти мають різний вплив та характер методів, починаючи від незаконних шляхів досягнення цілей, закінчуючи використанням недосконалостей законодавства. Але, класична західна модель просування інтересів базується:

-компанія, що є підрядчиком виконання послуг та є рушієм тиску;

-інформаційно-аналітичний відділ/центр, що актуалізує інтерес, при цьому обґрунтовує та подає як соціальний проект, як програму дій з реалізації, розробляє поправки до законодавства, виступає центром формування думки;

-громадська організація, що підтримує ідею та в подальшому виносить на обговорення в суспільстві, надає підтримку, тисне на впровадження ідеї, виступає стороною, що легітимізує рішення, ухвалу;

-важливим інститутом виступають ЗМІ, які допомагають у проведенні медійної підтримки, постійно звертаючи інтерес на певну проблему, працюючи за допомогою реклами, щоб справити потрібне враження;

Необхідний інститут демократичного процесу

Лобізм постає системою організаційного оформлення групових інтересів, формою впливу через важелі законодавства на прийняття управлінських рішень, звичайно, з метою задоволення інтересів певних соціальних структур. Це є найкращим рішенням, щоб усунути із політичного поля корупцію та запровадити демократичні форми впливу на державні органи. На Заході лобісти часто стають посередниками між групами інтересів та політичними діячами (різного рівня), зокрема законодавцями та членами уряду, тим самим істотно впливаючи на формування політичного курсу країни. Використовуючи можливості лобістської діяльності благодійні, бізнесові та соціальні організації, які не спроможні захищати власні інтереси шляхом забезпечення свого представництва в парламенті, можуть впливати на законотворчий процес. Лобізм доповнює конституційну систему демократичного представництва. Тому, лобізм посідає важливе місце в механізмі демократії. Для України необхідно ухвалювати законодавство, що регулює сферу послуг лобістів, щоб уникнути корупції та тіньового ринку.