«Несправедлива реформа»: зарплата медичних працівників

Чи буде достойна та справедлива заробітна плата у системі охорони здоров’я України?

Необхідність проведення радикальних змін в сфері охорони здоров’я, як ніколи, стоїть на часі. Без ґрунтовних змін в українській медицині нікому буде працювати. Медичні працівники рятують життя іншим, тому самі мають невід’ємне право на достойне життя. На справедливу зарплату та соціальні гарантії.

Проте, через ті зміни, які останнім часом ініціюються в Україні, медики залишаються і без достойної зарплати, і без належних соціальних гарантій. Кількість працюючих медичних працівників стабільно скорочується. Кількість обов’язків постійно збільшується. А рівень заробітної праці, як завжди, не встигає за цими процесами.

Хто буде вирішувати питання соціальної справедливості для медиків? Зважаючи на те, що відбувається в системі охорони здоров’я, таких людей поки немає.

Уряд гучно оголосив про збільшення мінімальної зарплати до 3200 грн. Тим не менш, рівень зарплати українських медиків на 60% менших ніж в Білорусі, на 300% – ніж в Польщі 1800% – ніж в Німеччині та на 2000% менше ніж в Данії. Заробітна плата українських лікарів є несправедливою також і за українськими мірками. По статистиці – навіть секретарі заробляють більше за лікарів. Про відповідальність, яку несуть секретарі та лікарі – згадувати, мабуть, не варто.

Умови, в яких працюють медики є критичними. Згідно останніх змін, молодша медична сестра, медична сестра зі стажем 20 років та лікар зі стажем 10 років отримують практично ідентичну зарплату, яка тільки на кілька сотень гривень відрізняється від мінімальної суми 3200 грн. Чи справедливо це – питання риторичне.

Парадоксально, що, наприклад, звичайний сторож, чи прибиральниця також мають подібну зарплату. Звісно, вони повинні отримувати хоча б ці 3200 грн. Але від цієї категорії працівників не залежать життя людей, на відміну від медиків. А що може бути ціннішим за життя та здоров’я громадян? Тож ті, від кого це залежить, мають мати умови для праці, достойну заробітну плату, захист і гарантії держави, і не лише в нормі закону, а в діях урядовців, які найняті як менеджери на вищі державні посади задля виконання цих норм закону і служіння людям.

Через таку несправедливість виникає багато проблем в українській медицині. Багато-хто говорить, що пацієнти доплачують лікарям. Та чи можемо ми звинувачувати в цьому медиків, які за ці мізерні кошти рятують людям життя?

Крім того, зростання мінімальної зарплати не було враховано в бюджеті на 2017 р., через що виник дефіцит коштів фонду заробітної плати для закладів охорони здоров’я. Щоб вийти із ситуації, головні лікарі вимушені звільняти персонал, відправляти в неоплачувані відпустки, переводити на скорочені ставки. За словами чиновників, ми маємо бути реалістами, маємо почекати хоча б 4 роки, тоді ситуація, можливо зміниться на краще.

Та чи є в нас ці 4 роки? Чи залишаться медичні працівники, які не можуть миритись з таким станом речей? Бо невдоволення та соціальна напруга в колективах медиків збільшується вже сьогодні. Вже зараз медики вимагають від профспілок виходити на акції протесту. Що буде завтра – залежить від дій влади!