Як екс-регіонал Кузьменко повернув своїм колишнім однопартійцям Кіровоградщину

Події Революції Гідності у тодішньому Кіровограді носили досить бурхливий характер. Велелюдні масові протести, закладені мішками з піском вікна облдержадміністрації, заарештовані активісти і врешті силове протистояння майданівців з тітушками, яке закінчилося розбитою молотком головою у місцевого фермера Віктора Чміленка. Саме він, згодом, загинув на Київському Майдані, ставши навічно в безсмертний стрій Небесної Сотні.

Події Революції Гідності у тодішньому Кіровограді носили досить бурхливий характер. Велелюдні масові протести, закладені мішками з піском вікна облдержадміністрації, заарештовані активісти і врешті силове протистояння майданівців з тітушками, яке закінчилося розбитою молотком головою у місцевого фермера Віктора Чміленка. Саме він, згодом, загинув на Київському Майдані, ставши навічно в безсмертний стрій Небесної Сотні.

В ті часи регіоном керували «птєнци гнізда Сергія Ларіна», або, як вони самі себе називали, «єдина команда Сергія Ларіна». Власне, саме вони і організовували терор проти майданівців під керівництвом свого патрона, який, в ті буремні часи, був заступником у Сергія Льовочкіна в адміністрації президента Януковича. Безпосередньо координував дії кіровоградської регіоналівської влади, теж з кабінету адміністрації президента Януковича, «креативний» Олександр Шаталов.

Головою Кіровоградської облдержадміністрації був вірний «ларінєц» Андрій Ніколаєнко. А його заступник, Олександр Чернявський, якраз і був організатором тих самих тітушок, які, на тодішній площі імені Кірова, били молотками майданівців. Тепер і Ніколаєнко, і Чернявськй активно розбудовують нову партію донецького олігарха Сергія Тарути «Основа», яка під патронатом вже нинішнього голови, Сергія Кузьменка, провела першу презентацію саме в Кропивницькому.

Власне, і сам Сергій Кузьменко, в часи Революції Гідності, був членом «єдиної команди Ларіна» і відданим регіоналом. Він персонально голосував у парламенті за сумнозвісні «драконівські» закони та щедро фінансував антимайдан.

Час показав, що, не зважаючи на те, що зараз він перебуває в лавах президентської партії, «Блок Петра Порошенка – Солідарність», він так і залишився переконаним регіоналом. Як кажуть в народі, колишніх регіоналів не буває. І не зважаючи на те, що в 2014 і 2015 роках Порошенко і «БПП-Солідарність» отримали переконливі перемоги на всіх виборах та, фактично, одноосібно сформувала владну вертикаль, то, за час, що минув, Кузьменку вдалося повернути у владу, під тими чи іншими приводами, представників колишньої Партії регіонів. І цьому є багато конкретних прикладів.

Наприклад, вибори в нові об’єднані територіальні громади. На Кіровоградщині в грудні 2016-го та в квітні 2017-го відбулися вибори в чотирьох ОТГ. Загалом було обрано 63 депутати сільських рад. Президентська «БПП-Солідарність» здобула всього п’ять депутатських мандатів (7,9 %). І то, чотири з них було здобуто в одній громаді. Це загальне п’яте місце, що, безумовно, є повним фіаско президентської сили і його представника в регіоні Сергія Кузьменка та голови обласної партійної організації, народного депутата Костянтина Яриніча. Для прикладу, новоутворена «Аграрна партія», на цих виборах, здобула аж 17 депутатських мандатів (27%) і займає перше загальне місце по кількості проведених депутатів. При тому, що мало хто в області знає лідерів цієї партії, та й на відміну від БПП ця політична сила не має ніякого адмінресурсу. На другому місці, справедливо, з 14 мандатами (22,2 %) розташувалася ВО «Батьківщина», якій голова ОДА разом зі своїми соратниками оголосив політичну війну і, не зважаючи на це, послідовникам Юлії Тимошенко вдається «бити» команду президента на політичних фронтах області.

Обігнав, по кількості мандатів, президентську БПП навіть і «молодший брат» – партія «Наш край», яка на виборах в чотирьох ОТГ завоювала 9 мандатів (14,2 %). Зрозуміло, що за такі видатні результати Кузьменка, в адміністрації президента, «по голівці не погладять». І найяскравіше провали владної вертикалі, на чолі з головою ОДА, виглядають у трьох найбільших містах регіону.

Почнемо з найменшого – Світловодська. Пропрезидентська «БПП – Солідарність» має в Світловодській міській раді всього три представника. Це одна з найменших фракцій в раді. А найбільші фракції мають ВО «Свобода», Опоблок і «УКРОП». А останні ще й мають свого міського голову.

Здавалося б, трохи краща ситуація, в рідній для Сергія Кузьменка, Олександрії. Там «БПП-Солідарність» має одну з найбільших фракцій в міській раді (8 депутатів). Але знаходиться в меншості. Колишньому голові обласної організації «Партії регіонів», міському голові Олександрії Сетпану Цапюку вдалося зібрати навколо себе та фракції Опозиційного блоку (8 депутатів) більшість. І повністю керувати, як політично, так і економічно в Олександрії. Спроби місцевої команди Кузьменка там щось змінити поки дають мізерні результати.

Але найбільш дивною виглядає ситуація в обласному центрі, де, здавалося б, все мало би бути інакше. Хоч і здобута в судах перемога кандидата від «БПП-Солідарність» міського голови Андрія Райковича, проте впевнена перемога, і найбільша фракція в міській раді (9 депутатів) мала б гарантувати пропрезидентській силі досить впевнене становище у владі Кропивницького. Власне, на початку каденції так і було. Міським головою була сформована стала більшість в раді з демократичних сил: фракцій «БПП-Солідарність» (9 депутатів), ВО «Батьківщини» (6 депутатів), «УКРОПу» (4 депутата), «Радикальної партії Олега Ляшка» (3 депутата), «Об’єднання «Самопомочі» (2 депутата), «ВО «Свободи» (2 депутати). Спільно з міським головою – це 27 депутатів, що гарантувало міському голові спокійне життя. В цій конфігурації вигідно було навіть те, що у владі знаходилася «Батьківщина», яка таким чином розділяла з БПП відповідальність за прийняті міською владою рішення. Проте, рік тому, все різко змінилося. В кабінеті голови Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка, фактично, за один день демократична більшість була замінена на «регіоналівську». І тепер міський голова опирається на депутатів з фракцій Опозиційний блок, «Наш край» та їх сателітів. Подив викликає те, що 7 з 9 депутатів, рідної для мера «БПП – Солідарність», перейшли до нього в опозицію. І разом з представниками колишньої демократичної більшості не приходять на сесійні засідання, тим самим, блокуючи їх проведення. Такі зміни сталися після того, як голова ОДА дав негласне добро на призначення представниці Опозиційного блоку, Наталії Дзюби, заступником міського голови, а колишнього «знаменитого» парламентського тушку, Андрія Табалова, секретарем міської ради (свого часу, його батько Олександр Табалов, до Степана Цапюка, очолював обласну організацію Партії регіонів, а нині є другом та бізнес-партнером екс-регіонала Віталія Хомутинника).

Менше, ніж за рік, коаліція Вадима Волканова (Опозиційних блок) та Андрія Табалова (Наш край) прибрала до рук всі ключові посади в міській владі. У владній вертикалі обласного центру не залишилося жодного представника не те, що «Батьківщини» чи «Самопомочі», а й навіть пропрезидентської «БПП-Солідарності». З голів постійних комісій міської ради регіоналівська більшість, на чолі з міським головою, звільнила Юрія Деркаченка («БПП – Солідарність») та Романа Розгачова (ВО «Батьківщина»). Паралельно і Опозиційний блок, і «Наш край» захопили керівництво і в комунальних структурах, зокрема, в ЖЕО та КРЕПах. І через них, вже сьогодні, вони ведуть активну виборчу кампанію через виділення коштів на округи «потрібних» депутатів.

ВО «Батьківщина» перейшла, в комфортну для себе, опозицію і впевнено набирає політичний рейтинг, а пропрезидентська «БПП-Солідарність» залишилася у розбитого електорального корита. В обласному центрі, так чи інакше, скоро мають утворити об’єднану територіальну громаду з селищем Новим. Це означатиме нові місцеві вибори. А тепер згадайте результати на останніх виборах в кіровоградських ОТГ і вам все стане зрозуміло.