3 травня. Аеропорт “Жуляни”. Я відлітав до Запоріжжя.
Аж раптом до мене підійшов Сергій і попросив про допомогу. Він збирав гроші на протези для 31-річного бійця Миколи Левкуна, який під Горлівкою втратив обидві ноги, у квітні підірвавшись на російській міні. На яскравому фото, наклеєному на коробку з зібраними грошима – Микола, його дружина та двоє дітей. Усі такі щасливі та усміхнені. Це було до трагедії…
Ця історія так вразила мене, що вже через два дні, перебуваючи в Харкові, я прийшов до Миколи у військовий шпиталь, щоб познайомитися і підтримати його.
Поговорили по душам, без преси. Микола – людина надзвичайної мужності та сили духу. Каже, що мріє пробігти стометрівку. Зараз готується до протезування і, я переконаний, у нього все буде добре. Попросив отця Антона, який підтримує поранених у госпіталі, помолитися за Миколу.
Ніколи не відвертайтеся від чужої біди!
Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер Радикальної партії
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.