Росія втратила ще одну балканську державу

27 березня Сенат США проголосував за завершення дебатів щодо ратифікації членства Чорногорії в НАТО.

Нещодавно стало відомо про доволі знакову подію, яка може вплинути на баланс сил на Балканському півострові. Мова йде про те, що 27 березня Сенат США проголосував за завершення дебатів щодо ратифікації членства Чорногорії в НАТО. Отже, цим рішенням Вашингтон поставив крапку в даному питанні, оскільки, імовірно, вже наприкінці цього тижня відбудеться затвердження приєднання Чорногорії до альянсу.

            Відповідно, не дивлячись на те, що залишається Іспанія, яка не ратифікувала членство Чорногорії в НАТО, схвалення США фактично вказує на остаточне вирішення цієї проблеми. Тому можна констатувати новий етап розширення альянсу. Звісно ж, що такий стан справ одразу ж завдає шкоди інтересам Росії в регіоні. Більше того, входження Чорногорії до НАТО варто вважати поразкою Москви, яка може мати далекосяжні наслідки. Тому варто очікувати своєрідних відповідей з боку останньої.

            Загалом, спроби Російської Федерації зірвати наміри Подгориці долучитися до євроінтеграційних процесів вбачаються давно. Наприклад, варто згадати спробу здійснити державний переворот у Чорногорії 16 жовтня 2016 року під час проведення парламентських виборів. Більше того, Москва в цілому намагається створювати джерела нестабільності у країнах Балканського півострову задля послаблення впливу прозахідних сил та нарощування позицій своїх симпатизантів. Яскравим прикладом цього є традиційне використання «сербського питання». Це стосується як самого Бєлграда, який не безпідставно вважається оплотом Москви на Балканах, та Республіки Сербської у складі Боснії та Герцеговини. Принаймні, в останній 25 вересня 2016 року було проведено неконституційний референдум щодо святкування Дня Республіки. Завдяки ньому, як відомо, Росія намагалася дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Боснії та Герцеговині на фоні прийняття ЄС заявки останньої на членство.

            Але, як можна помітити, загальна ситуація складається не на користь Москви. До цього варто додати поразку проросійської Болгарської соціалістичної партії на парламентських виборах, що відбулися 26 березня 2017 року. Тому не стала несподіванкою новина про візит чинного прем’єр-міністра Сербії Александра Вучіча до Москви за тиждень до президентських виборів, на яких він має великі шанси отримати перемогу. Безумовно, Росія намагається всілякими засобами утримати власні позиції на Балканах. Наприклад, якщо згадати Болгарію, то варто зазначити, що хоч і БСП не виграла вибори, але значно розширила своє представництво. У свою чергу це створює проблеми для формування правлячою проєвропейською ГЕРБ нової коаліції. Також можна припустити активізацію політиків у Республіці Сербській. Так само варто спостерігати й за внутрішньополітичною кризою в Македонії.

            Таким чином, входження Чорногорії до НАТО в подальшому може кардинально змінити баланс сил у регіоні. Тому даний крок активізує як прихильників євроінтеграційних процесів, так і проросійські сили в сусідніх державах. Відповідно, Балкани потребуватимуть значної уваги з боку Москви, що в подальшому може бути вдало використано Києвом для здійснення зовнішньополітичних маневрів.