Хто і як розбере тушку Самопомочі?

Доки Семен Семенченко через вугільну блокаду пробує змусити правлячу коаліцію купувати замість вугілля на теплові електростанції мазут Коломойського, якщо вже не поталанить змусити купувати російський газ, сама партія несподівано перемістилася із ліберально- національного табору в більш радикальну нішу.

У ту нішу, в котру так само змістилася й Батьківщина, і в якій тримає глуху оборону, почасти переходячи в наступ РПЛ. А ще в радикальній ніші є ВО Свобода, ДІЯ, Національний Корпус, ОУН, КУН, УНА-УНСО. Достатньо яскраві партії, котрі революціонізують ситуацію так, що переляканий обиватель з жахом думає про прихід всього цього радикального фестивалю до влади. Це якщо правляча коаліція своїми діями і словами сама не загонить виборця в обійми радикалів. Бо традиційно більшість радикальних проектів, відтоптавшись перед виборами у якості спойлерів, потім хіба що спроможні будуть вчепитися за чужий, більш прохідний список, або за мажоритарний округ. Якщо до кінця року імовірність позачергових виборів все ж зросте до невідворотності, на наших очах відбудеться перехід радикальних левинят у формат спойлерських мишенят з тією ж невідворотністю, що й вибори. Партія Самопоміч демонструвала останніми місяцями неймовірну тактичну гнучкість, але висування на перші ролі Семенченка, після незабутнього фіаско у Кривому Розі, свідчить про те що Самопоміччю тепер називається гурт регіональних груп впливу з дуже суперечливим цілями, окрім однієї, звичайно — захопити і втримати владу якомога довше! Для того власне й формуються партії. Але нести втрати на місцях через поразки у Львові чи у Кривому Розі не всі регіональні групи впливу готові. Тим більше ще й інвестувати в поразки. Тому й змушені будуть озиратися на подібні за духом проекти. А серед подібних за духом — політичний проект Сергія Тарути. В чому подібність Самопомочі і проекту Тарути? В ліберально-республіканській компоненті. Але Тарута зі своїми союзниками будує таку собі «Самопоміч досвідчених» на відміну від «Самопомочі наївних та жадібних» Садового. Самопоміч наївних — це звичайно фігуральний вираз — там достатньо досвідчених людей , але людей одного, приблизно, політичного покоління. Колись парламентська Партія Зелених України також була партію одного покоління, чого не скажеш про ту ж ВО Свобода. Але і та, і інша так і залишилися парламентською партією єдиного скликання. Хоча на рівні окремих політиків вони продовжили своє перебування у владі на достатні терміни. Так як і Самопоміч увіходила в парламентське життя з одним електоратом, з одним типом прихильників, а виходить на нові вибори з дещо відмінним, так і Тарута зі своїм проектом на тлі переляку від непередбачуваності нових політиків увіходить в дещо іншу ріку. Самопоміч на поле ВО Свобода і Батьківщини і НФ, але є ще страховка — союз із Рухом нових сил Саакашвілі, якщо він до виборів не перестане бути українським політиком, і є ще Демальянс, деморалізований союзом з лещенками-заліщук. Тарута разом з Єдиним центром на поле Самопомочі і НФ, регіональна бюджетна бюрократія залишається з БПП Солідарність. Ну всілякі Наші краї з Відродженнями теж почнуть розтікатися між БПП і не БПП. У випадку, коли реформи Порошенка не даватимуть відчутного покращення життя. Найголовніше відчуття від можливих міграцій виборців від однієї політсили до іншої — люди все менше хочуть отримати в наслідок виборів чергового кота в мішку. Попит на передбачувану і відповідальну поведінку при виконанні взятих перед виборцем зобов’язань тільки зростає.