Військові РФ розбирають на запчастини кораблі ВМС України в Криму

Після окупації Криму 80% бойових та допоміжних кораблів від усього складу ВМС України опинилися в руках Російської Федерації.

Україна має можливість подати проти Росії ще один судовий позов, який стосуватиметься псування РФ наших військових суден. Як відомо, після окупації Криму 80% бойових та допоміжних кораблів від усього складу ВМС України опинилися в руках Російської Федерації. Але формально Москва не привласнювала їх, а розташувала окремо як техніку іноземної держави. Відповідно, підстав для позову до Міжнародного кримінального суду не було, хоча фактично Росія, визнаючи право власності за Україною, не повертала кораблі назад і, безумовно, не допускала на них український екіпаж.

            Проте, як стало відомо, Москва почала вдаватися до розкомплектування наших суден, тобто, поступово розбирати їх задля задоволення потреб власного флоту. Такі дії дають підставу для подання позову до Міжнародного кримінального суду. Згідно підпункту IV пункту «a» частини другої статті 8 Римського статуту незаконне, безглузде і великомасштабне знищення та присвоєння майна, яке не викликане військовою необхідністю, належить до категорії «військові злочини».  Відповідно, Росія, почавши розкомплектування української техніки, засвідчила не лише момент псування чужих кораблів, а й фактично здійснила їх привласнення, оскільки повністю почала розпоряджатися ними на власний розсуд.

За такої ситуації Київ має миттєво реагувати та розпочати оформлення позову проти Москви, оскільки існують непогані шанси щодо виграшу справи з огляду на відверто злочинний характер дій російської влади. Але слід зважати на те, що розгляд відбуватиметься доволі довго і, безумовно, Кремль буде чинити активний спротив шляхом затягування тих чи інших стадій ведення розслідування. Відповідно, існує висока імовірність, що кораблі, незалежно від результату розгляду судового позову, будуть повернені Україні у вигляді металобрухту. Безумовно, це один із найгірших сценаріїв (можна взагалі не дочекатися будь-якого відшкодування і т. і.), але в даному випадку бездіяльність є ще гіршою.

Наявний досвід засвідчує, що відсутність реагування на такі кроки Російської Федерації призводить до появи почуття безкарності в керівництва останньої. Тому адекватна, дієва і, найголовніше, своєчасна відповідь України повинна стати обмежувачем чергового свавілля Кремля. До прикладу, варто згадати звернення Києва до СОТ, яке викликало занепокоєння та схвилювання Москви. Слід розуміти, що в активному відстоюванні власних прав та позиції Україна, перш за все, демонструє світовій спільноті готовність до боротьби з агресором. Також варто брати до уваги те, що звернення до Міжнародного кримінального суду стане частиною системи всіх судових позовів України проти Росії. Відповідно, її поступове нарощення пропорційно збільшуватиме тиск на Кремль. До того ж, слід розуміти, що в разі визнання Росії винною у скоєнні військового злочину на підставі псування та фактичного привласнення українських кораблів, буде створено прецедент до розширення судового переслідування вже на підставах незаконної окупації Криму та ведення бойових дій на Донбасі.