Очевидно, що сценаріїв повернення в загальнонаціональне тіло для окупованих територій можна накалькувати з досвіду інших країн немало.Тарута запропонував план для Донбасу «Три основи: Легітимність - Б
Мирний план для Донбасу «Три основи: Легітимність - Безпека - Довіра »
Очевидно, що сценаріїв повернення в загальнонаціональне тіло для окупованих територій можна накалькувати з досвіду інших країн немало. Зрозуміло, що цим в першу чергу має займатися держава. Але українське суспільство тим і сучасне, що легко займає ніші, в котрих є хоч найменша можливість потіснити державу. І це дуже раціональна поведінка, адже вона змушує державний апарат інтелектуально конкурувати з громадськими організаціями чи окремими політсилами.
Сергій Тарута, суттєво втратив і у економічній вазі. І в політичній! Але почавши з партнерами новий політпроект він замахнувся й справді на інтелектуальну конкуренцію з державою. Доки Народний Фронт вимагає від Президента якоїсь «універсальної пігулки» по реінтеграції окупованих територій, у Президента тримають тактичну паузу, пам'ятаючи, що коли хочеш насмішити Бога, то розкажи йому про свої плани.
Сергієві Таруті, як людині більше бізнесовій ,ніж політичній, мабуть не так страшно насмішити Бога, тому й даний план кардинально відрізняється від усього, що було раніше своєю реалістичністю, прагматизмом і конкретними пропозиціями, що дозволяють говорити про наявність дієвих методик і покрокової стратегії врегулювання конфлікту. Три основи Тарути: легітімность-безпеку довіру, це ті кити, на яких з високою ймовірністю відновиться мир на Донбасі. І з точки зору європейських практик, це виглядає доволі респектабельно, тільки враховуючи контингент, з яким доведеться домовлятися, багато в чому здатен остудити голову. Бо, без системного тиску населення окупованих районів на банформування, Україні тяжко буде повернути туди цивілізовані відносини.
Мова про учасників переговорного процесу. Поки ми не маємо легітимного партнера по переговорах, нам ніколи не вдасться відновити мир. Сумнівним може здатися пропозицію, що легітимним партнером по переговорах потрібно вважати депутатів місцевих рад, обраних на окупованих територіях в 2010 році. Ніде правди діти, що це може виглядати як реванш Партії Регіонів, або повернення режиму Януковича. Але сьогодні є одне істотне «але». З двох зол завжди потрібно вибирати менше. І таким меншим злом бачаться саме депутати місцевих рад, а не Захарченко, Плотницкий і іже з ними. А ще краще пробувати формат ОТГ в якості переговорника. Тобто повернення в мирне життя погромадно! Трохи фантастично це виглядає, але саме мова йде не про субєктність ОРДЛО, а про волю громад. В частині міст вплив банд не такий великий, як про це говориться в російських ЗМІ, тому й говорити починати треба з найменш інфікованими русскім міром…Тому починати варто лише з горизонтальних комунікацій , і тут Тарута пропонує без виборів визначити реальних представників окупованих територій. Краще визнати цих, ніж там оберуть польових командирів і терористів.
Оскільки позиція Президента Порошенка тверда – спочатку безпека, а потім вибори, то ж тут Сергій Тарута також акцентує на питанні безпеки. Тобто, його позиція повністю збігається з офіційною позицією України. Звичайно, Росія буде проти введення миротворчих сил ООН. І буде намагатися заблокувати таке рішення в Раді безпеки ООН. Але вже й Путін не надто противиться присутності озброєного поліцейського контингенту , принаймні на словах, і чим далі валитиметься росіійська економіка, тим більшу схильність до компромісу змушена буде свідчити Росія. Але виграючи час у Росії, потрібно налагоджувати ефективну горизонтальну комунікацію, і тут якраз трудові колективи підприємств, які платять податки і український бюджет є опорними структурами для такої комунікації.
Ключовим моментом вирішення конфлікту на Донбасі є питання довіри. Робочі місця, котрі збереглися завдяки лояльності до Києва, є якраз свідченням Києва до готовності повертати окуповані території.І тут важливий фактор довіри до влади в неокупованій території . Очевидно, що Тарута не акцентує на факторі великого бізнесу як можливого комунікатора між Банковою і громадами ОРДЛО, але політичний потенціал великого бізнесу в комунікаціях з ОРДЛО ще не вичерпано. Влада проводить не достатньо інформаційної роботи на окупованих територіях, тому, тут потрібно шукати людей, яким би довіряли. І такими можуть стати ті, кого обирали ще в 2010 році. Не всі вони були членами ПР, багато сьогодні живуть в інших областях України, ненавидячи окупантів також, як і інші громадяни нашої країни, але при цьому, збережемо авторитет серед тих жителів Донбасу, які залишилися на час окупації.
Звичайно ж, що без міжнародної безпекової компоненти не обійтися, тому тут Сергій Тарута апелює до підписантів Будапештського меморандуму. Хоча й списувати остаточно Норманський формат не варто, адже сам Путін діставши першу гулю в лоба від Вашингтона вчепиться за цей формат як останню соломину. А ми повинні весь час нагадувати нашим гарантам про їхніх зобов'язаннях. Тим більше, що пара Дональд Трамп - Тереза Мей здатні говорити з Володимиром Путіним зрозумілою йому мовою, тобто - мовою сили.
Отже - план «Три основи», нехай навіть як політтехнологічна фішка , як ідентифікатор нового політпроекту самого Тарути має право на життя, оскільки кожна інтелектуальна шестерня запускає в рух весь державний механізм. Головне тут, не суміш істерики й комічності, як це сталося з ініціативами Савченко, а ля «баш на баш Крим на Донбас», а відсутністю пораженських настроїв і пропозицій «болючих поступок». Тарута не пропонує поступитися малим, щоб зберегти решту. Акцент на асиметричних відповідях на агресію Росії, виглядає осмисленим і гідним, тепер питання за тим – чи це так і лишиться політтехнологічною фішкою, чи під цю ідеологію сформується новий, не регіонівський, лояльний до Києва донецький і луганський політичний актив, чи захопить ідея Тарути людей, котрі свого часу залишили ОРДЛО, і вже прижилися на нових місцях, повернутися в рідні краї? Принаймні , об'єднані на спільній платформі ці люди можуть стати впливовим політичним фактором вже в нових місцях проживання..
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.