Жінка у політиці і владі – сьогодні це не примха, не мейнстрім, сьогодні – це екзистенційна необхідність
Принцип Парето…Правило Парето… Правило 80/20… Немає значення, яку варіацію неймінгу відкриття Джозефа Юрана обирати для позначення тих чи інших явищ, але те, що закон діє у повсякденному житті, - факт.
Саме цією емпіричною закономірністю пояснюю для себе онтологічну пропорційність явищ, подій, що зафіксовані у системі життєвих координат і є реальністю, та факт оприлюднення їх у соціальних мережах, ЗМІ.
Так, лише 20 % із реального мого життя трансформується у контент стрічки новин Facebook, проте 80% залишається за кадром буття. А може, події так стрімко, на турбо-реактивних швидкостях, відбуваються, що фізично не встигаєш їх фіксувати: вербалізувати чи візуалізувати на інформаційних ресурсах, та попри цю обставину «фізичного» та катастрофічного дефіциту часу, є стала річ: все фіксує пам’ять, архівуючи у метафізичних файлах те, що відбувається.
Отже, кожен обирає для себе сам як використовувати цю «магію чисел»: жити «напоказ» і майже про все сповіщати у гучногласний рупор, або навпаки – філігранно «видавати» порцію інформації. Я у когорті тих, хто є апологетом останнього формулювання. І хоч багато хто інкримінує мені це як «неправильність», бо, мовляв, стільки всього, а ти не волієш цим поділитися, бути 100%-им ньюсмейкером – це ж тренд, та я не вважаю це недоліком.
Так, ми живемо у час інформаційної революції і світова інформаційна мережа вражає своєю динамікою та прегнантністю і Homo Sapiens(у), щоб не зникнути з буття, необхідно перманентно перебувати у цьому самому інфопросторі. Фобія знівелюватися призводить до патологічних розладів і навіть психічних захворювань. Таке воно життя-буття сучасника.
Так, досить преамбули, ці роздуми заслуговують на окрему статтю. А я «на вимогу» дістала з мета-архіву подію, яка вже зайняла там належне місце, і вважатиму це відповіддю на численні нагадування і натяки на те, що всі учасники івенту сповістили про нього, а я як співорганізатор і модератор на власних інформаційних локаціях оминула цю подію увагою …
… Круглий стіл «Українська жінка і політика: реальність, проблеми, радикальні зміни». Він дійсно відбувся під головним куполом країни в останній пленарний тиждень року. І поки у сесійній залі підводили підсумки роботи, жінки-лідери зі всієї України в іншому залі згенерували план роботи і алгоритм співпраці на наступний рік.
Світ трансформується, глобальні виклики перманентно потребують конструктивних дій. Сьогодні багато хто з сучасних філософів констатує: час, в якому живе людство, не що інше як пре-апокаліпсис.
Деструкція, хворобливість суспільства, пустопорожність, гібридність, травмованість, надламаність, безпорадність та безвідповідальність – це ознаки-характеристики нашого світу, і, на превеликий жаль, вони є універсальними, бо характеризують всі сфери людського життя. Політика не стала винятком. Я була, є і буду адептом ієрархії у всьому, бо жила, живу і буду жити сповідуючи фундаментальні закони буття, а отже, не маю на меті елімінувати стале і зрозуміле. За жодних обставин жінка не повинна зайняти місце чоловіка, але те, що жіноцтво може допомогти змінити цей світ на краще – факт, доведений емпірично.
Як політичний психолог, брендолог, коли того вимагає ситуація і специфіка професійної діяльності, не раз робила порівнювальний аналіз і вивчала статеві особливості соціальної перцепції, гендерні особливості динамічних та змістових характеристик міжособистісного сприймання, атрибуції особистісних якостей, динаміку розвитку соціально-перцептивних властивостей політиків у процесі діяльності.
Тож, можу лише констатувати: жінка не «пасе задніх». Як часто, у пошуку рецепту вирішення тієї чи іншої політичної, соціальної проблеми, необхідні надійні інструменти. Безперечно, згенеровані роками алгоритми, формули, економічні розрахунки тощо можуть допомогти знайти правильний шлях, але все частіше, особливо на даному етапі, коли все заходить у глухий кут, шукають альтернативу.
Ідентифікація, емпатія, атракція, соціальна рефлексія як дієві механізми прокладають траєкторію до позитивного результату. Жінки у сприйнятті соціальної дійсності лідирують, тож мають об’єднати зусилля заради еволюційних трансформацій.
Жінка у політиці і владі – сьогодні це не примха, не мейнстрім, сьогодні – це екзистенційна необхідність.
І ще щодо участі жіноцтва у державотворенні. У всьому цивілізованому світі стало аксіомою: ступінь свободи жінки в суспільстві є показником міри свободи суспільства загалом. Ця аксіома трансформується у практичному плані у низку вимірів цієї свободи, загальним же показником є міра залучення жінок до суспільного простору, сфери генерування дієвих робочих механізмів та прийняття відповідальних політичних рішень. Це базова складова побудови гендерно збалансованого суспільства в країні і одна з умов членства України у ЄС.
Це детермінує представленість українського жіноцтва у сфері, яку визначено як зону особливої відповідальності – політиці. Жінки складають більшість населення України і повинні мати відповідний вплив на прийняття політичних рішень. І з цим одностайно погодилися всі учасниці круглого столу.
Континуум питань, пошуки відповідей, напрацювання… Чи може жінка бути, перш за все, дружиною і матір'ю, а поряд з цим — громадським діячем, бізнес-леді, політиком? Яка роль жінки в суспільстві? Чи існує дискримінація прав жінок в Україні? Чи повинні жінки відстоювати свої права в політиці, громадському житті та бізнесі? Проблема рівноправності та рівновартості жінки та чоловіка. Причини низького рівня громадсько-політичної участі жінок. Жінка-політичний лідер – тренд нової світової політики. Гендерна рівність та участь українського жіноцтва у політичному житті країни. Формування громадської думки через ЗМІ щодо гендерної рівності. Вплив на законодавчий процес через своїх представників у парламенті, через лобістські групи та через масові івенти. Паритетна демократія як засіб створення соціального середовища, однаково сприятливого для життя та самореалізації як жінок, так і чоловіків. Існування жіночих рухів в Україні. Персональний бренд сучасної жінки та партійні бренди. Роль жінки-лідера у кадровій політиці в умовах децентралізації.
Плідний відкритий діалог та обмін досвідом між експертами, представниками державної влади, політиками, представниками громадського середовища та волонтерських рухів відкрив нову сторінку в сучасній історії нашої країни, адже на постдискусійному етапі було підведено завершальні підсумки, розроблено рекомендації, визначено результати заходу, а головне – учасниці підписали Декларацію про створення Всеукраїнської громадської платформи «Жінки за радикальні зміни».
Отже, дорожня карта на наступний рік для ініціатора Круглого столу, відомого в Україні культурного та громадського діяча, автора численних концептуальних соціокультурних проектів, Директора Фонду підтримки молодіжного та олімпійського плавання, співзасновниці школи «Персонального брендингу, політичного піару та соціального іміджу» Інни Силантьєвої та її однодумців сформована.
До речі, у своєму вітальному слові до учасниць Круглого столу лідер Радикальної партії Олег Ляшко схвалив та підтримав їх рішення щодо активізації участі жінок у політичному житті країни і зауважив, що доступ жінок до прийняття політичних рішень − радикальна зміна в політичній свідомості українців. І це не просто «представницька функція», а реальні дії жінок-депутатів, відповідальність за власні рішення.
Олег Ляшко зауважив, що Україна серед європейських країн має один з найнижчих рівнів представництва жінок у владі. З часів набуття Україною незалежності показник не перевищував 4-8%. А на сьогодні маємо найвищий за всю історію незалежної України показник – 12%. Та це все одно значно менше, ніж середньоєвропейський показник, який коливається в межах 25%. Для розвинених країн – це близько 40%.
«А я, спостерігаючи за ситуацією у нашій країні, збільшив би цей відсоток до 90%», – таку пряму мову головного радикала почули присутні. Привітання та побажання, а головне – про готовність Радикальної партії приймати до своїх лав всіх тих, хто знає і може радикально змінити країну, почули учасниці івенту. А ще, вони подякували Олегу Ляшку за «популізм» у вигляді 15 вимог Радикальної партії до Уряду, коли приймали річний кошторис країни на 2017 рік.
А саме: мінімальну заробітну плату підвищено вдвічі – до 3200 грн. Із нового року 4 мільйони українців отримуватимуть удвічі більшу мінімальну заробітну плату.
У 2017 році буде суттєво збільшено пенсії для 500 тисяч українців, які отримують пенсію 949 гривень на місяць.
Збільшено видатки на Збройні Сили України на 15 млрд. грн.
Виділено 3,2 млрд. грн. на підтримку переселенців, зокрема, на компенсацію їм вартості житла.
На підтримку фермерів, а не земельних олігархів, «вибили» понад 2 мільярди гривень замість 300 мільйонів у 2016 році.
Відновлено державне фінансування закладів професійно-технічної освіти, що дозволить отримувати освіту дітям із малозабезпечених і сільських родин.
У 2017 році усі українці, які того потребують, нарешті БЕЗОПЛАТНО отримуватимуть ліки від тиску, діабету, астми.
Від сплати мита і ПДВ звільнили нове деревообробне обладнання, що дозволить відродити деревообробну галузь України.
Не дали скасувати мораторій на вивезення з України необробленого лісу-кругляка.
Добилися замороження зростання земельного податку для промисловості і сільськогосподарських підприємств, тож зекономлені 2 мільярди гривень промисловці і сільгоспвиробники зможуть використати для власного розвитку.
З метою розвитку фізичної культури і спорту встановили нульову ставку земельного податку для цих закладів.
Після двох років упертої боротьби створили експортно-кредитне агентство, яке кредитуватиме національний бізнес при виході на зовнішні ринки.
Скасували 2% пенсійний збір із купівлі-продажу валюти.
Спрямували до місцевих бюджетів 5% рентної плати (2 млрд. грн.) за користування надрами, щоб місцева влада вирішувала соціальні питання.
Виділили 712 млн. грн. на збільшення зарплат 48 тисячам рятувальників і пожежних, і тепер їх мінімальна зарплата буде не 3,2 тисячі гривень, а 5 тисяч гривень щомісяця.
Додатково 600 мільйонів гривень виділили на технічне переоснащення роботи рятувальників.
Збільшили фінансування вітчизняної науки на 400 мільйонів гривень, зокрема, на підвищення зарплат молодим науковцям, щоб ті не від’їжджали за кордон.
Вперше в бюджеті окремо передбачили кошти на друк книг шрифтом Брайля для незрячих дорослих співгромадян і дітей…
«Подібного «популізму» нам побільше»,− такими словами проводжали лідера Радикальної партії Олега Ляшка учасниці Круглого столу та зголосилися підтримувати його та його політичну силу у конструктивних процесах задля гідного життя кожного українця.
… Дискусія у залі набирала обертів, а градус емоцій ріс по експоненті. Вербальну естафету фронт-спікерів переймали диспутанти.
У нинішньому парламенті найбільша за всі роки незалежної України кількість жінок – 50. Вони відповідають за гуманітарний блок роботи Верховної Ради України, більше виступають та активніше долучаються до творення законопроектів. Такі результати аналізу складу та роботи парламентарів, який здійснила Громадянська мережа ОПОРА на основі офіційних даних сайту Верховної Ради України.
Загалом в нинішньому парламенті 50 жінок, або ж 11,85 % від загального складу. Це найбільша кількість жінок серед усіх попередніх скликань парламенту (в першому скликанні було лишень 13 жінок, а в сьомому – 43, тобто 9,7 % загального складу).
Однак, до загальноєвропейського показника ще далеко. Адже в середньому по Європі показник участі жінок у політиці складає 23,4 %. Тільки в сусідній Румунії спостерігається нижчий, аніж наразі в Україні, показник представленості жінок в парламенті (9,65 %).
Серед півсотні депутаток 15 обрались від "Блоку Петра Порошенка", 12 – від "Народного Фронту", 12 – від "Самопомочі" (наразі одна з них – Оксана Сироїд, заступниця Голови ВРУ, вже позафракційна), 5 – від "Батьківщини", по 3 – від Радикальної партії Ляшка та "Опозиційного блоку".
Та попри цю позитивну динаміку, все ж констатуємо, що жінки як найбільша соціальна група ще не є в Україні потужним суб’єктом впливу на зміст політики. На питання: чому? Про стратегії подолання нерівностей, про інноваційні підходи щодо фактичного здійснення гендерної рівності у політичному представництві сьогоденної України; імовірні причини низького рівня жіночого політичного представництва; ключові проблеми у цій галузі докладно доповіла фронт-спікер заходу, доцент кафедри зв'язків з громадськістю факультету соціальних наук і соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська Академія», кандидат філологічних наук, науковий консультант ряду соціологічних центрів і PR-компаній, науковий кореспондент Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПНУ, Член Правління Асоціації політичних психологів України, член Соціологічної Асоціації України, член Національної Спілки журналістів України, член Комітету з етики та гуманітарної експертизи Ольга Олександрівна Сусська.
… Українське суспільство починає поступово звикати, що жінка йде в політику не лише тому, що вона переступила через норми загальноприйнятих правил та патріархальної моралі і перестала бути берегинею родинного вогнища, а й тому, що це для неї може бути покликанням, способом вдалої самореалізації, зрештою – проявом її неординарності та талановитості. Це і словом, і ділом довела неординарна жінка, особиста парадигма якої вражає, – громадський діяч Алла Ратушна.
…. Як часто ми називаємо політиками тих, хто має мандат довіри від народу та представляє інтереси простих українців у владі. Та державним діячем можна бути будь-де на своєму робочому місці.
Я не знаю, чи була президент Благодійного фонду "Місія S.O.S." Наталія Ритвин-Ткаченко учасником соціального проекту «Жінки – це 50% успіху України», ініціатором якого є Національний демократичний інститут NDI, та моніторинг її діяльності свідчить про те, що неймінг цього проекту – не порожній звук. У виступі Наталія доповіла про власний досвід, а також поінформувала про новий проект – Всеукраїнський форум «Надія на життя». Він – не галочка у списку переможних реляцій, а початок масштабного національного проекту та інновацій у реабілітаційній сфері.
… Коли мова йде про позитивний світовий досвід щодо гендерного питання та участі жіноцтва у політичному житті своєї країни, ми все частіше апелюємо до досвіду Скандинавських країн.
Активна участь жінок у політичному й економічному житті країни тісно пов’язана з економічним розвитком і демократичними інституціями. Глибоке вивчення скандинавського досвіду дозволило стверджувати, що існує кореляція між високим рівнем участі жінок у процесі прийняття рішень і рівнем життя.
Тільки тоді, коли частка жінок сягає 20%, парламентарі починають серйозно розробляти проекти законів стосовно дітей.
Коли частка жінок сягає 30% починають розглядатися проекти законів, що стосуються інтересів жінок.
Доведено також, що більша кількість жінок в уряді призводить до більш справедливого управління, а головне – росту економіки.
Про це докладно розповіла учасницям заступник голови ради молодих вчених при Міністерстві Культури, кандидат економічних наук Марія Проскуріна.
... Жінка-лідер. Ми спостерігаємо за динамікою і переконуємося, що інтегрування жінок у політичні процеси – процес незвортній. Про це зазначила у своїй промові Октябрина Лисовська – Голова Центру соціального лідерства, керуючий партнер групи Соціального бізнесу О2.
… Політико-психологічний моніторинг ситуації вказує на те, що змінюється політичний рельєф державних інституцій, всіх гілок влади. Спостерігається тенденція входження у політичний кластер людей, які так чи інакше пов’язані зі ЗМІ. Я не буду зараз вдаватися до піару чоловіків-депутатів, які перед тим як бути обраними до Верховної Ради працювали на журналістській ниві. А от про жінок варто сказати: Ірина Геращенко, Ольга Червакова, Ольга Герасемюк та інші.
Як воно, прийти у політику зі ЗМІ? Наталія Коваленко – журналіст, редактор редакції політичних та соціально-політичних програм Першого Національного з особливою шляхетністю, але емоційно, доповіла присутнім.
… Думаю, що в країні немає такої жінки, яка хоч раз у своєму житті не тримала у руках журнал «ЕДИНСТВЕННАЯ». Так, вона теж була учасницею Круглого столу. Олена Скачко − головний редактор журналу «Единственная». Я із задоволенням надала їй слово, бо була впевнена, що про жінок-лідерів, жінок-політиків, жінок-активних громадських діячів ця жінка знає чимало. Не помилилася…
… «Європейський досвід утвердження гендерної рівності», − так окреслила тему своєї доповіді Ольга Колеснікова − Генеральний директор мережі «Спорт энд Спа» та активний громадський діяч.
… Ми говорили про політику, про роль жіноцтва у політичному житті країни. Як брендолог, політичний психолог, як автор навчального посібника «Персональний брендинг в форматі 3V», можу з певністю стверджувати, що вагомою складовою персонального бренду є візуальна атрибутика. Якщо переформулювати, то позитивний імідж і зовнішність в рази капіталізують персональний бренд.
Тому ми запросили до участі в івенті відому в країні і далеко за її межами дизайнерку, яка генерує і просуває на світовий ринок найяскравіший вітчизняний бренд жіночого одягу Helenber, Олену Бернацьку, яка прегнантно донесла інформацію про імідж жінки-політика.
… Активний вихід в епіцентр світового культурного життя, відкритість до нього за умов адекватного функціонування «імунної системи» власної культури – ці питання були і є актуальними сьогодні.
Про власне бачення розвитку культури в Україні, про інсталювання аксіологічних конструктів в Modus Vivendi підростаючого покоління доповіла талановита українська театральна та кіноактриса, яка багатогранною працею розширює культурні горизонти нашої країни – Юлія Волчкова. Своєю промовою актриса довела, що голос митців звучить краще, він переконливіший за голос дипломатів чи політиків.
… Про політиків, політику, культуру і культурних діячів відверто розповіла Ірина Бендеровська − художниця, викладач живопису, громадський діяч, засновниця Фестивалю молодих художників Ukrainian art is the best, співзасновниця сучасної школи мистецтв Ukrartschool, автор проекту Книга-розмальовка "Гетьмани України".
… Таймінг Круглого столу збіг реактивно швидко. Підводячи риску, ніхто не поспішав ставити крапку. Тому, окрім подяки організаторам Круглого столу, а це Креативно-стратегічний відділ Радикальної партії Олег Ляшко, відомий в Україні громадський діяч, Інна Силантьєва (про себе писати, як завжди, не буду, бо цю інформацію легко дістати з багатьох інформаційних ресурсів), всі учасниці одностайно дійшли висновку продовжувати конструктивний діалог і підтримали ініціативу організаторів.
Прекрасна стать становить 53% населення країни, стрімко зростає кількість жіночих організацій, проте кількість жінок на вищих ешелонах влади фактично не збільшується. Отже, успішних, відомих жінок-політиків, державних діячів в Україні в рази менше, ніж чоловіків. Попри високий рівень освіти, кваліфікацію жінок, попри те, що жіноча стать складає більшість українських виборців, політичні партії не повною мірою враховують потенціал жінок на політичній арені, а ще частіше – просто ігнорують цей факт.
Інтеграція України до світового співтовариства вимагає переосмислення ролі та місця жіноцтва у суспільстві, їхню рівноправну участь разом із чоловіками в усіх сферах суспільно-політичної діяльності та створенні нової державної парадигми.
P.S. … Останнім часом все частіше чую на свою адресу: «Вілено, коли у політику? Може варто змінити амплуа? Стільки в анамнезі виборчих кампаній для інших, а ти все у ролі «сірого кардинала»…» Відповідаю коротко: «Кожному своє, і на все свій час». А ще, хотілося б, щоб політика для сучасної української жінки була не лише найкоротшим шляхом до власної популярності, а й найперспективнішим для країни…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.