Людям, які втратили зір, живеться незрівнянно складніше, ніж іншим.
Але сліпий може БАЧИТИ більше, ніж зрячий.
Я це знаю точно, бо наша РПЛ – єдина фракція за 25 років парламентаризму в Україні, у складі якої є людина із 100%-вою втратою зору – Юрій-Богдан Романович Шухевич.
Світлий розум і глибина думок пана Юрія завжди мене вражають. Він почав втрачати зір у 1980-81 р., коли сидів у Чистополі, Татарська АРСР. Лікувати його радянські бузувіри відмовились – просто тортурували людину в такий мерзенний спосіб. Внаслідок цього Шухевич втратив зір цілком. Але, часто спілкуючись з ним, я знаю, як він вміє БАЧИТИ ті процеси і явища, які відбуваються…
Також є немало незрячих людей – депутатів місцевих рад від РПЛ – по всій країні.
Вони нічим не гірші за нас. Просто їм об’єктивно важче. Підтримуйте їх!
***
Вирішив поцікавитися, чому Всесвітній день сліпих саме сьогодні. Google мені допоміг:
“13 листопада 1745 року в Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі та інших містах декілька шкіл і підприємств для сліпих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як День сліпих.
До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для сліпих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання сліпих, за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих». Першим учнем Валентина Гаюї був підібраний на церковній паперті хлопчик Франсуа де Лезюер. Потім в школу поступили ще 11 його безпритульних однолітків.
Навчання та виховання сліпих дітей Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. Головне достоїнство «унціала» полягало в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати сліпих дітей читанню і друкувати книги для сліпих. Шрифт був пересувний, і це допомагало сліпим дітям робити набір потрібного тексту.
Крім цього Валентин Гаюї сконструював прилади для сліпих і матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт і глобусів. Цьому ремеслу він навчав і своїх вихованців. Ідея створення книг для сліпих також належить Валентину Гаюї.
Не дивлячись на величезні матеріальні утруднення, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував в ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом – «унціалом». Це були перші книги для сліпих. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфного шестіточія.
У 1829 році француз Луї Брайль – вихованець Паризького національного інституту для сліпих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту, що знайшов розповсюдження у всіх країнах світу.”
(с)