Серед е-декларацій, які зареєстровані на сайті НАЗК, на сьогодні відсутні декларації співробітників Служби безпеки України.
У ЗМІ з цього приводу з’явилися чисельні заяви та коментарі
керівництва Служби про те, що співробітники СБУ надали свої декларації за
якимось спеціальним порядком, і вони в силу цього не повинні оприлюднюватись
для відкритого доступу.
Спроба розібратися в правових тонкощах, виключно з
професійної точки зору, як здається, призвела до висновку, що такі коментарі не
мають під собою жодного юридичного підґрунтя. Аналіз діючого
законодавства, який наведено нижче,
доводить, що антикорупційне законодавство не наділяє співробітників Служби
статусом "обраний".
Давайте подивимось.
По-перше. Е-декларування, як інститут, був запроваджений
Законом України «Про запобігання корупції», № 1700-VII від 14.10.2014 року.
За загальним правилом, що міститься у частині 1 статті 45
Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої
статті 3 Закону, зобов’язані подавати декларації щорічно до 1 квітня року,
наступного за звітним.
Слід сказати, що з цього загального правила є виключення.
Воно встановлено статтею 52-1, яка з’явилась у Законі внаслідок прийняття
Закону України № 597-VIII від 14.07.2015 року. Виключення стосується осіб, які
належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають
посади, перебування на яких становить державну таємницю, зокрема, у
військових формуваннях та державних органах, що здійснюють
оперативно-розшукову, контрозвідувальну, розвідувальну діяльність.
Відносно таких осібзаходи, передбачені розділом VII Закону,
організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття їх
належності до зазначених органів (формувань), у порядку, що визначається
Національним агентством з питань запобігання корупції за погодженням із
зазначеними органами (формуваннями).
Отже суб’єкти, на яких поширюється спеціальний порядок,
повинні відповідати або двом відразу, або хоча би одній умові: належати
до кадрового складу розвідувальних органів України; займають посади,
перебування на яких становить державну таємницю.
Чи відповідають таким умовам особи, які займають певні
посади в органах СБУ? Чи є цей орган розвідувальним та чи є перебування на
посадах в Службі державною таємницею?
В діючому законодавстві є чітке визначення тих органів, які
є розвідувальними. Перелік таких органів встановлений статтею 6 Закону України
«Про розвідувальні органи України». Так ось, згідно цього переліку Служба
безпеки України не відноситься до розвідувального органу. Не є розвідувальним
органом СБУ і за своїм профільним законом - «Про Службу безпеки України».
Доречі, однім із завдань СБУ є контррозвідка, а не розвідка, а це різні речі.
Далі. Посади керівників СБУ, структурних підрозділів
центрального апарату та керівників територіальних органів є посадами, про які
йдеться у статті 50 Закону. Отже лише за умови, що перебування на цих посадах є
таємницею, особи, які на них перебувають, будуть мати можливість подавати
декларації за особливим порядком. Натомість, загальновідомими є призвів осіб,
ЗМІ займають керівні посади в органах Служби. Як приклад, .
Отже це без сумніву показує, що і друга умова, яка б дозволяла працівникам СБУ
не надавати декларації у загальному порядку, не існує.
З цього слідує, що на осіб, які є
співробітниками СБУ, не поширюється виключення, встановлено статтею 52-1
Закону. Щорічні декларації вони повинні здавати обов’язково, на загальних
підставах.
Поряд з цим, слід також звернути
увагу й на те, що НАЗК не прийняло, як окремий нормативний акт, порядок, яким
би визначався механізм подачі декларацій особами, про яких йдеться у статті
52-1 Закону. Прийняття такого порядку, за приписами Закону, є компетенцією
НАЗК. Будь-який інший орган чи посадові особа не мають права запроваджувати
такий порядок.
Отже, за відсутності порядку,
затвердженого уповноваженим органом, взагалі неможливо було застосовувати таке
виключення. Зрозуміло, що вигадування свого власного порядку і його
застосування є діями, що не відповідають вимогам Закону.
Звертає увагу й те, яким чином
законодавець визначив принцип такого порядку. Закон встановив, що декларування
осіб, віднесеними до такої категорії, має бути організовано і здійснено у
спосіб, що унеможливлює розкриття їх належності до зазначених органів
(формувань). Тобто законодавець встановив, що декларації ці особи здійснюють,
але ж, як здається мені, без зазначення належності до певного органу. Закон не
зазначив, що декларації, що подані цими особами, не підлягають оприлюдненню на
сайті НАЗК і, відповідно, вони там повинні бути.
І з цього міркування також не
можна було працівникам СБУ не публікувати свої е-декларації на сайті НАЗК.
Але ж надважливим є інше.
Як вже вказано, за загальним порядкоме-декларування повинно
було початись у 2017 році з надання декларацій за 2016 рік.
Однак, з метою отримання від держслужбовців декларацій вже у
2016 році, ВР України 15.03.2016 року прийняла Закон № 1022-VIII, яким доповнила пункт 2 розділу
ХІІІ «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про запобігання корупції» абзацом
третім. Його зміст встановив, що у 2016 році службові особи, які на день
початку роботи зазначеної системи займають згідно зі статтею 50 цього Закону
відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов’язані подати щорічні
декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60
календарних днів після початку роботи системи.
Саме внаслідок цієї норми і відбувалось декларування, яке
завершилось 30.10.2016 року.
І саме тут треба розуміти, що вказана норма Прикінцевих
положень є самостійною. Отже вона є обов’язковою для виконання без урахування
приписів норм, що містяться у Розділі VII цього Закону, у тому числі у статті 52-1 Закону.
Однак, як можна побачитиіз змісту вказаної норми прикінцевих
положень, вона не має виключень, у тому числі щодо осіб, які входять до
кадрового складу розвідувальних органів та перебування на яких є державною
таємницею. Тобто вона встановила обов’язковість декларування у 2016 році і для
працівників цих органів, і для службовців СБУ, зокрема.
Звідси, як здається мені, з урахуванням того, що СБУ не
віднесено до розвідувальних органів, посади в Службі не є таємними і норма
пункту 2 Прикінцевих положень Закону взагалі будь-яких виключень не має,
співробітники СБУ були зобов’язані надати е-декларації у строк до 30.10.2016
року.
Беззаперечно, остаточні висновки з цих питань має надати
НАЗК, як єдиний спеціальний уповноважений орган. Саме НАЗК має вирішити чи
порушили Закон працівники СБУ в частині обов'язковості декларування своїх
статків та чи можна вважати ненадання нимие-декларацій кримінальним
правопорушенням.
Будемо чекати, час надасть відповіді на ці питання.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.