АВІАЦІЙНИЙ РИНОК МАЄ ВРАХОВУВАТИ ДЕРЖАВНІ ПРІОРИТЕТИ

Сьогодні перед авіаційною галуззю постають нові виклики.

Загальнодержавний вектор на європейську інтеграцію, реалії військових дій на Сході країни та припинення авіасполучення із Російською Федерацією - ці та деякі інші фактори вимагають узгодженості дій та зрозумілої державної стратегії в транспортній сфері.

В даний час документом, що визначає пріоритети розвитку транзитного і загалом транспортного потенціалу України є розпорядження КМУ № 2174-р від 20 жовтня 2010 р. "Про схвалення Транспортної стратегії України на період до 2020 року". Дане розпорядження було затверджене до сучасних геополітичних реалій, зокрема до підписання угоди про асоціацію з ЄС. Враховуючи нові загальнодержавні вектори, вкрай важливо розробити та затвердити оновлену транспортну стратегію держави. Стратегію, яка би врахувала реальний стан справ, прагнення та поточний потенціал  України.

Для цього має бути розроблений пакет нових документів, що визначають державні пріоритети та вектори розвитку всіх транспортних галузей, зокрема, стратегії залізничного транспорту, автомобільна, розвитку авіації та інші.

При підготовці зазначеного пакету документів важливо позбутися такої «особливості» з минулого як прийняття «формальних» правил, дотримуватись яких нібито не обов’язково. Подібний підхід певним чином дезорієнтує виконавців, як мінімум дивує інвесторів та інших гравців ринку. Варто назавжди відмовитись від практики розробки подібних документів за зачиненими дверима. Всі проекти мають публічно обговорюватись експертним суспільством.   

Одним з дещо негативних прикладів є Державна цільова програма розвитку аеропортів до 2023 року. Вона була прийнята на початку поточного року та викликала досить критичну оцінку від більшості експертів та профільних професійних об¢єднань. Обґрунтування та концепція для даної програми готувалася ще в 2007 році, потім неодноразово змінювалася та корегувалася. Остання версія концепції програми була затверджена Постановою КМУ № 944 в кінці 2013 року. Актуальність даної концепції є сумнівною, адже аналіз та оцінка перспектив розвитку аеропортів і регіонів грунтуються на даних майже десятирічної давнини.

Програма розвитку аеропортів, зокрема, не визначила головних пріоритетів розвитку авіатранспортної галузі та бачення місця України у світовому та європейському авіапросторі.

Звісно, позитивним є сам факт того, що у державі є розуміння важливісті та необхідності прийняття відповідної стратегії розвитку авіаційного транспорту. Але сьогодні є важливим перехід від прийняття рамкових документів до створення реальної обгрунтованої стратегії розвитку авіаційної галузі. В її основу повинно бути покладене дослідження можливостей та потреб всіх аеропортів України та авіатранспортної галузі в цілому. Дана стратегія повинна стати невід'ємною частиною загальнодержавної транспортної стратегії, визначити пріоритети галузі, зробити зрозумілими правила гри на авіаринку.   

Щодо аеропорту «Бориспіль», то нова стратегія має враховувати, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 20 липня 2015 року "Про заходи щодо захисту національних інтересів України в галузі авіації", яке було введено в дію ще в 2015 році Указом Президента України №535/2015, визначено хабову модель розвитку головної повітряної гавані держави. Виконання цієї моделі вже довело її ефективність. На сьогодні ми відмічаємо зростання до 30% транзитних пасажирів, що відповідає середньому показнику хабових аеропортів Європи. За 9 місяців поточного року чистий прибуток вже склав 1 млрд. грн. З огляду на ці успіхи ми приступаємо до наступного етапу реалізації стратегії – створення на базі «Борисполю» ще й вантажного авіавузла.