Україна – незалежна? або як ліберали знищують її суверенітет

Сьогоднішні внутрішні проблеми України(втім, які і вчорашні) є прямим наслідком втрати нашою країною Повного Державного Суверенітету.

. Перш ніж вияснити, коли ми його втратили, потрібно розібратися з термінами. Отже, що таке Повний Державний Суверенітет?

Він складається із п’яти суверенітетів: 
1. Визнання міжнародним співтовариством території держави; наявність прапора, герба і гімну. 
2. Дипломатичний суверенітет – можливість проводити незалежну міжнародну політику. Дружити з ким вважаєш необхідним, ворогувати з ким вважаєш за потрібне. 
При наявності дипломатичного суверенітету включаються об’єктивні процеси, які диктують необхідність отримання двох наступних суверенітетів. Адже дипломати в своїй діяльності завжди рахуються тільки з реальними фактами, а саме – з військовою силою і сильною економікою. 
3. Військовий суверенітет – можливість дати відпір агресорові і убезпечити безпеку собі і своїм союзникам.
4. Економічний суверенітет – розвиток економіки і виробництва, достатнє для забезпечення своїми силами подальшого розвитку країни. 
Все? Ні, не все. Є ще і п’ятий суверенітет, і, як показує наша історія, він являється найважливішим. За його відсутності і починається шлях в прірву. 
5. Культурний суверенітет.

Підведемо підсумки. Тільки при наявності всіх п’яти суверенітетів можна говорити про наявність Повного Державного Суверенітету.

Для прикладу пропоную порівняти 1991 та 2016 роки. Наскільки суверенітети в Україні з роками втрачались чи набувались. Отже, почнемо з 1991 року: 
1. Україну визнало міжнародне співтовариство, територія України відповідала юридично і фактично у нашому підпорядкуванні. Верховна Рада України прийняла прапор, герб та гімн.
2. На дипломатичному рівні Україна проводила досить самостійну політику маневруючи між Сходом та Заходом. 
3. Військовий суверенітет не підлягав сумніву, у нас була практично міліонна армія, а за ядерним потенціалом ми були третіми у світі. 
4. Економічний суверенітет – ми практично усім себе забезпечували, як в продуктах харчування так і у виробничій сфері важкої та легкої промисловості. Адже промисловість тоді ліберали ще не встигли «прихватизувати», а також не встигли ще ввести «вільний ринок», який і добив українські підприємства. Звісно, що важко нам давався перехід до своєї національної валюти, але якщо б зберегли виробництво, а не дали «реформаторам» порізати його на метал, то результат був би зовсім іншим… 
5. Культурного суверенітету в той час не було. Всі ганялися за імпортними шмотками та гумовими жуйками. Захід тоді вважався передовим, а своя країна – відсталим «совком». Не кажучи, що ми практично не випускали українських фільмів, а «вживали» іноземну продукцію.

Тепер шановний читач, пропоную нам пройтись по всіх п’яти суверенітетах у 2016 році і порівняти, наскільки Україна сьогодні може відповідати Повному Державному Суверенітету. Отже: 
1. Прапор, герб та гімн у нас є. Україну визнає світове співтовариства, зокрема повністю територіально, але частина території(Крим та частина Донбасу) сьогодні не є нами контрольована. 
2. Дипломатичного суверенітету як такого не має, ми навіть свої внутрішні проблеми вирішуємо озираючись на країни Заходу. 
3. Військовий суверенітет ми відновлюємо, але повинні сказати, що не змогли дати відпір агресорові в Криму, а з невеличкою групою ополченців ведеться незрозуміла війна, на якій гинуть українські хлопці. Тому, допоки ми не будемо в змозі забезпечити в повній мірі безпеку своїй власній державі – до тих пір військовий суверенітет не вважатиметься в повній мірі таким, що відновлений.
4. Економічного суверенітету не має – українська гривня залежить повністю від іноземної, в даному випадку від долара США і її різка девальвація не викликає жодної довіри навіть у власних громадян. Також наша країна не в змозі забезпечити свій народ навіть найнеобхіднішими товарами, за безцінь продовжуються продаватись державні заводи, які ще залишилися нам у спадок від «совка».
5. Українська нація, з її багато тисячолітньою історію має надзвичайну культуру. Але сьогодні держава Україна не опирається на культурні надбання предків, а активно переймає чужі цінності. Це і в піснях, одязі, різних шоу для молодого покоління, іграх для дітей, фільмах та мультфільмах. 

З всього вище вказаного, Україна не має Повного Державного Суверенітету не тільки останні два роки, але із 1991 року ми втрачали один суверенітет за іншим. Спочатку втратили економічний, культурний, пізніше дипломатичний, далі військовий, а сьогодні Україна почала втрачати території.

З наведеного робимо висновок, що ліберальна ідеологія, яка і надалі залишається панівною в Україні призводить тільки до втрати населення, території та культури. Тому, для того, щоб відновити Повний Державний Суверенітет Україні потрібно планомірно іти своїм шляхом національного відродження у всіх галузях життя. 

Тож надія в українців сьогодні є тільки на національну ідею, яка зможе припинити розкладання України, яку ліберали проводять вже 25 років.

Остап Стахів, Голова Проводу ГО «Ідея Нації»