Вибори до Державної Думи Росії не будуть нелегітимними через Крим

18 вересня 2016 року в Росії пройдуть чергові вибори до Державної Думи.

           Варто зазначити, що вони мають важливе політичне значення не лише для Кремля, а й для Києва. Вперше від окупованих територій Криму та Севастополя обиратимуться депутати до загальнонаціонального представницького органу. Відповідно, саме це й привертає увагу української громадськості і політиків, оскільки в такий спосіб Росія намагається здійснити додаткову «легітимацію» анексії півострову.

            Таке прагнення, безумовно, є логічним та закономірним у контексті загальної лінії політики Кремля, спрямованої на інкорпорацію Криму та його перетворення в типову «імперську провінцію» як у соціальному, так і в політичному плані. Проте якщо для «внутрішнього споживача» введення представників півострова до Державної Думи і може здатися легітимацією анексії, то в міжнародному аспекті даний крок навпаки є програшним, оскільки викликає протест не лише України, а й Заходу в цілому. Зрозуміло, що факт невизнання виборів у Криму світовою спільнотою мало цікавить Москву, але він однозначно впливатиме на роботу майбутнього парламенту, оскільки депутатські мандати представників окупованих територій просто не визнаватимуться цілою низкою країн.

            Існує думка про те, що проведення вище зазначених заходів на півострові призведе до автоматичної втрати легітимності всією Державною Думою. У даному випадку беруться до уваги деякі норми виборчого законодавства РФ, які забороняють обиратися особам, які мають громадянство іншої держави. Навіть якщо гіпотетично допустити наявність українських паспортів у кандидатів від Криму та Севастополя, то можна вести мову лише про незаконність їхнього обрання, а не майбутньої Думи в цілому.

            Загалом проблема визнання/невизнання виборів у Криму лежить зовсім в іншій площині. Слід звернути увагу на те, що виводити дане положення варто із самої підготовки до парламентських виборів. Справа в тому, що із анексією Криму та Севастополя кількість місць у Державній Думі залишилася та ж сама. Тобто, здійснюючи маніпуляції з виборчими округами, Москва зменшила квоту інших суб’єктів федерації. Тому представництво Криму та Севастополя в російському парламенті буде не власним, а, так би мовити, запозиченим чи навіть вкраденим.

            Таким чином, варто зазначити, що обґрунтування легітимності обрання майбутніх представників Криму та Севастополя (а можливо й Державної Думи в цілому) слід будувати не суто на юридичних аргументах, а й враховувати політичні. У даному випадку – це перенарізка виборчих округів у вигідний для чинної влади спосіб.