Ми йому їх приносили на кладовище.
Ми співали на його могилі. І навіть холодний московський вітер затих, щоб не заважати Довженкові слухати своїх земляків.
Олександр Довженко – це наш великий геній, він наче Шевченко, але в кінематографі.
Восени 2011 року ми з однодумцями делегацією Радикальної партії приїхали вклонитися Олександру Петровичу на Новодівичий цвинтар Москви разом з племінником Довженка Тарасом Миколайовичем Дудком.
Також з командою організували поїздку ансамблю “Криниченька” з Сосниці – батьківщини генія, у якого сьогодні 122 день народження.
Гірко і сумно, що всупереч його волі Олександра Петровича поховано у Москві. Для мене справа честі – повернути на Україну прах Довженка і перепоховати в його рідній Сосниці на Чернігівщини, як геній кіно сам мріяв. Рано чи пізно я це зроблю. Зрозуміло, що після нашої Перемоги.
І біля могили я посаджу яблуньку…