НАТО - нас багато, нас не подолати!

Як і передбачалося, в зоні АТО знову починають гинути українські військові. В цій ситуації бравурна внутрішня риторика Президента різко дисонує з його більш ніж скромними заявами на зовнішній арені.

На початку нового політичного сезону президент Порошенко в черговий раз послав депутатів концептуально, тобто виступив перед ними з програмним посланням. Лідер виглядав переконливо. Принаймні він створював враження людини, котра щиро вірить у свої ідеологічні постулати і, більше того, вважає, що цю віру з ним поділяє більшість українського суспільства.

Купа спостерігачів помітили новий акцент у дороговказах лідера нації. Відтепер, демократія та європейські цінності стають не то щоб вторинними – перед обличчям неминучої масштабної російської агресії українська влада орієнтується на сяйво Полярної зірки, котра відтепер символізує нам наближення до Північноатлантичного альянсу. Тобто нас не лякає шлях у мільйони світових років. Головне – розрахувати швидкість і не зламати сенсорні двері, перетин яких символізуватиме наш переможний вхід до НАТІВСЬКОГО сузір’я. У сміливій космічній одиссеї нам допоможе компас, який, як зазначив спостережливий Порошенко, є символом НАТО. Тобто Українське військо має радіти – з компасом в планшеті, на модернізованих радянських танках, без прикриття авіації ми обережно вирушаємо у подорож до Полярної зірки на швидкості 50 км. на годину.

Будь-який аматор пізнавального каналу Discovery може зауважити, що подорож у напрямі сяйва далекої зірки є шлях у минуле, адже світло по дорозі до Землі долає час і доносить нам портрет небесного світила багаторічної давнини.  

Як зауважив Президент, сенсорні двері до НАТО нам відкриті/закриті ще з 2008 року. За цей час Росія силою своєї цілком земної зброї відтяла добрий шматок від Грузії, анексувала Крим, розпочала війну на Донбасі та військову операцію в Сирії. При цьому, звійсно, Москва не зазіхала на територію країн-членів НАТО. Але сміливо діяла на теренах пост-радянських держав, які «послідовно наближаються до натівських стандартів». Отже, кого ми намагаємося ввести в оману президентською «безпековою астрологією»?

Як і передбачалося, в зоні АТО знову починають гинути українські військові. В цій ситуації бравурна внутрішня риторика Президента різко дисонує з його більш ніж скромними заявами на зовнішній арені.

Всім зрозуміло, що Мінські угоди стали мертвородженим дитям. Водночас, ні Берлін, ні Вашингтон, ні Москва, ані Париж не бачать їм альернативи. А Київ, тим часом, робить вигляд, що нас все влаштовує, а фактично саботує виконання згаданих ганебних для нашої держави угод.

В цій патовій ситуації вихід бачиться не у віртуальних польотах до Полярної зірки, а в артикуляції чіткої альтенативи Мінському механізму врегулювання. Таку альтернативу має запропонувати саме Київ!

Володимир ВОЛКОВ

Голова Української військової організації