Власник сторінки
Громадський діяч, підприємець, еколог.
Як кожна жінка, Надія Савченко мріє стати Берегинею для рідного народу. Але вона не бачить берегів.
Жінка з гранатою у руці
намагається рухати світом, в той час коли в окопах гниють тисячі мужніх воїнів.
Україна і Росія стоять на порозі війни на самознищення. Світова спільнота чекає
не дочекається, коли нарешті Москва піде у вирішальний бій на Київ. Їм це
вигідно. Але чого прагнемо ми у ці
критичні для усього людства дні?
Як кожна жінка, Надія
Савченко мріє стати Берегинею для рідного народу. Але вона не бачить берегів. А
на переправі коней не міняють! Війна, на жаль, може закінчитися лише силою.
Силою правди і доброї волі людей, котрі тримають в руках зброю.
Свобода для бранців не
може стати привілеєм обраних. У своїх миротворчих натхненнях голодна жінка
подумки мріє стати Оксаною Марченко — яскравою дамою у спокусливому декольте.
Проте, хто дав їй право диктувати свою волю Українській армії?
В той час, коли Росія
планує повторити грузинській сценарій в Україні, коли на кордоні нашої Держави
скупчується армада ворожих військ, наша відповідь має бути єдиною — Слава
Нації! Смерть ворогам!
А рано чи пізно на
нашій землі запанує Мир і ми обіймемось з братами росіянами. Тоді, коли
зміниться ворожа до свого народу влада як у Москві, так і у Києві.
Наді просто треба
поїхати у санаторій, відпочити, набратися сил. В той час як долю нашого
спільного майбутнього вирішить система залпового вогню ГРАД.
Володимир Волков,
Голова Української
військової організації
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.