Ще раз про Brexit і його вплив на стан справ в ЄС та для України

Вже пішов другий тиждень після того, як британці проголосували на референдумі за вихід Великобританії зі складу Європейського Союзу, а ця тема досі залишається топовою у ЗМІ та у виступах світових політиків.

Це і не дивно, адже ЄС, який до цієї події тільки розширювався та закріплював свою позиції у світовій геополітиці, тепер має перший приклад дезінтеграції. Більше того, зі складу союзу виходить не Греція, питання членства якої неодноразово викликало сумніви, а Великобританія – один із основних і найбільш впливових членів об’єднання. Ця країна, з її економічною, політичною та військовою могутністю без перебільшення є одним із трьох країн-стовпів ЄС, наряду з Францією та Німеччиною.

Що ж станеться після рішення Великобританії про вихід із ЄС, як зміниться внутрішня та зовнішня політика Союзу, як це вплине на політику щодо України – питання дискусійні та цікаві.

Варто почати з того, що результат референдуму (51,9% за вихід з ЄС) та заява Прем’єр-Міністра Великобританії Девіда Кемерона ще не означають миттєвого виходу з ЄС. Євросоюз – глибокого інтегрована організація, майже єдина країна, в якій кожен із членів тісно пов’язані один із одним. Існує відповідна процедура виходу, яка прописана в ст. 50 Лісабонського договору. Політичні лідери європейських країн вже апелювали до Британії стосовно того, що вона повинна ініціювати процедуру виходу з ЄС, як це описано у даній статті. Проте, Кемерон не поспішає, говорячи, що цим буде займатись вже його наступник у вересні 2016 року.

Тим не менше, сам факт такого результату на референдумі досить активно вплинув на економічну ситуацію у світі. Так, вже в перші дні після оприлюднення результатів голосування почалось різке падіння на фондовому ринку Великобританії та світових фондових біржах. Наприклад, провідний індекс Лондонської фондової біржі FTSE100Index за 5 днів впав на 354,34 пункти з відмітки 6334,63 (станом на 23.06.16, тобто в проведення референдуму) до відмітки 5980,29 (станом на 27.06.16). Лише після заяви Голови банку Англії Марка Карні про заходи щодо стабілізації ситуації падіння рівня капіталізації компаній припинилось та навіть почалося поступове зростання вже останні декілька днів.

Але це був лише «перший дзвіночок». Наразі Британія ще в складі ЄС, торгівля продовжується і суттєвої дестабілізації немає. Тому вирівняти ситуацію заявами ще вдається і в короткостроковій перспективі особливих змін в економіці чекати не потрібно. А от що відбудеться після початку процедури дезінтеграції та фактичного виходу Великобританії із зони вільної торгівлі з ЄС – можна лише здогадуватись. Очевидно, що вихід із ЗВТ зменшить товарооборот між двома суб’єктами і вдарить по їх економічний ситуації в довгостроковій перспективі. Це, відповідно, знову вплине на ситуацію на фондових ринках, а також  купівельну спроможність і рівень торгівлі Великобританії та ЄС з третіми країнами.

Що стосується політичної ситуації, то тут стан справ може змінитись вже найближчим часом. Вихід Великобританії вдарив по іміджу ЄС, як міцного політично-економічного угрупування. Якщо раніше євроскептичний рух тільки теоретично міг вплинути на єдність та непорушність союзу, то після Brexit противники ЄС мають вже фактичне підтвердження того, що можливість поступового розпаду – реальність. Це безсумнівно буде використано відповідними партіями та організаціями Франції, Голландії, Німеччини та інших країн.

Враховуючи це та економічну складову виходу Великобританії, описану вище, у керівництва ЄС не залишається вибору, як тільки сконцентрувати увагу та свої зусилля на вирішенні внутрішньополітичних проблем, підсиленні їх єдності, удосконаленні економічної, соціальної, міграційної політики та активізації проєвропейської пропаганди. Це, безсумнівно, змусить замінити вектор активної зовнішньої політики та послабить позиції ЄС як гравця на міжнародній арені. Ось тут варто почату розмову про вплив даних подій на Україну.

Сконцентрованість ЄС на своїх внутрішніх проблемах дещо відверне увагу від України та питання нашої інтеграції в ЄС. Звісно, Угода про асоціацію залишиться в силі і ми продовжимо свій шлях в Європу, але привертати увагу до України і просувати свої інтереси нашим політикам стане набагато складніше. В першу чергу лідери ЄС будуть максимально відкладати розгляд питання про безвізовий режим для громадян України. Необхідність вирішення питань з Brexit та часткова дестабілізація стануть основними причинами відтермінування візової лібералізації.

В довгостроковій перспективі зміна політичних орієнтирів ЄС може негативно вплинути і на Європейську політику сусідства та питання повноцінної інтеграції України загалом.

Щодо зовнішньої торгівлі, то доля ЄС в географічній структурі експорту України складає третину. В найближчий час значних змін в динаміці експорту до ЄС скоріше за все не буде. Але, знову ж таки, рано чи пізно Великобританія вийде із ЗВТ із усіма вже переліченими наслідками для самої країни та ЄС. З цього моменту можна прогнозувати часткове падіння українського експорту до нашого західного партнера.

Виходячи з цього, в черговий раз необхідно задуматись про необхідність розробки та реалізації багатовекторної активної зовнішньої політики України, яка, з урахуванням нашого географічного положення та економічного потенціалу, виглядає найбільш перспективною в сьогоднішніх умовах.