Рік тому в парламенті познайомився з капітаном першого рангу Іваном Залужним, Героєм Другої світової війни, внук якого загинув під час війни на Донбасі
Агресія Москви відкрила мільйонам людей очі, що ніякі вони нам не брати. Та й не були насправді ніколи братами...
Менше з тим, не шанувати ветеранів Другої світової - це кощунство. Вони воювали не за Сталіна, не за Компартію, не за Радянський Союз. Вони йшли на фронт за себе, за свої родини, за свій рідний край, за свій садок вишневий коло хати, а не за "светлые идеалы коллективизации".
Приклад Івана Оникійовича, який гордився тим, що його внук пішов воювати з московськими окупантами, знаючи, що він може не вернутися - це красномовний приклад, що серед українських ветеранів тієї війни є розуміння, що Україна - самостійна держава і мусить бути Соборною.
І внук не вернувся... Бо політичний спадкоємець Гітлера Путін воліє скорити наш народ, вбиваючи кращих з кращих.
Свято чи не свято 9 травня - особистий вибір кожного громадянина. Але я знаю немало людей, для яких це точно не свято, однак вони знаходять час і можливість привітати ветеранів. З поваги і розуміння Героїзму кожного з них.
Прошу і вас знайти можливість подарувати квіти і дьорнути фронтові п'ятдесят бодай з одним з ветеранів.
Я сам теж так роблю: вчора на Житомирщині, сьогодні - на Київщині, завтра - на Чернігівщині.
Їх же так мало лишилося. І вони так чекають на вашу увагу і турботу...
Ваш ОЛЕГ ЛЯШКО
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.