Міжнародний екскурс дає розуміння тих процесів, які відбуваються без участі українців, поза межами нашого впливу чи врахування інтересів, але матеріалізується безпосередньо на території країни.
Канцлер ФРН Ангела Меркель 24 квітня в ході спільної прес-конференції з президентом США Бараком Обамою у Ганновері заявляє, що сторони конфлікту на Донбасі мають якомога швидше реалізувати кроки, передбачені Мінськими домовленостями. «Ми досі не маємо стабільного режиму припинення вогню й ми мусимо активніше просуватися у політичному процесі», – додала вона.
Що мається на увазі під політичним процесом? Йдеться в тому числі про виконання не тільки Мінських угод, але й положень Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16 вересня 2014 року № 1680-VII. Нагадаємо, що цей Закон надає широкий перелік повноважень окремим районам зазначених областей, як-то: особливий порядок оподаткування, відмінний економічний порядок господарювання, значний вплив на правоохоронний сектор та власні, створені за рішеннями міських, селищних, сільських рад загони народної міліції, на які покладається реалізація завдання з охорони громадського порядку в населених пунктах. Детальний аналіз положень Закону оприлюднювався в цій рубриці в минулому році.
Загалом передумовою впровадження цих норм визначено обрання на позачергових виборах органів місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, проведених із додержанням засад загальних, рівних, вільних і прозорих виборів, а також публічності та відкритості, встановлених Конституцією України та міжнародними договорами України, що закріплюють загальновизнані міжнародні стандарти забезпечення прав людини і є частиною національного законодавства України, у тому числі, з обов’язковим дотриманням стандартів ОБСЄ щодо проведення демократичних виборів, із забезпеченням: участі у спостереженні за виборами міжнародних безсторонніх спостерігачів, зокрема від Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, інших міжнародних організацій та іноземних держав, а також інших офіційних спостерігачів; безпечних умов діяльності та безперешкодної участі офіційних спостерігачів у виборчому процесі; виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки; дотримання принципів політичного плюралізму і багатопартійності, рівності прав і можливостей участі у виборчому процесі тощо.
Президент України Петро Порошенко фактично одночасно з заявою канцлера Німеччини повідомив, що очікує в найближчий час направлення озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбас для забезпечення режиму припинення вогню, що стало результатом його переговорів. «Я дуже радий, що цю тверду позицію української сторони зараз підтримали наші партнери в «нормандського форматі», партнери у США, і нарешті ми бачимо, що Росія погоджується на цей формат. Гадаю, що в нас це має вийти», – сказав Порошенко.
Згодом, у середу, офіційний представник МЗС ФРН Мартін Шефер повідомляє: «Я з усією відповідальністю можу заявити, що не обговорюються за участю Німеччини і Франції ні в рамках ОБСЄ, ні "нормандського формату" зміни абсолютно цивільного характеру спостережної місії ОБСЄ», – запевнив Шефер.
«Для нас важко уявити собі на даний час, як могла б виглядати озброєна місія ОБСЄ, метою якої мало б бути забезпечення безпеки виборів у зайнятих сепаратистами регіонах», – підкреслив дипломат. Схоже, Президент України вирішив додати вагомості своїх «досягнень» словом «озброєна», але це деталі. Зрозуміло, що після заяви Захарченка про розстріл представників ОБСЄ, які прибудуть для контролю зі зброєю, західні партнери не стали б ризикувати.
Втім, суть процесу зводиться до того, що сторони, з одного боку заплющуючи очі на фактичний стан справ, а саме постійні обстріли та тільки формальний режим припинення вогню, всіма своїми публічними виступами та діями намагаються формально дотриматися прописаних алгоритмів, необхідних для умовного припинення конфлікту, виборів і, як наслідок, через деякий час, відновлення економічної співпраці з РФ.
Строки для підготовки нормативної бази для проведення виборів на території Луганської та Донецької областей чітко було окреслено на минулому тижні. У світлі привітань з нагоди формування нового українського Уряду такими строками визначено червень 2016 року.
Дії, заяви, спрямовані проведення виборів у Луганській та Донецькій областях, переросли з паралельних процесів, з фінансовою допомогою заходу Україні, у взаємозалежні.
Красномовно про пов’язаність цих процесів свідчить повідомлення прес-служби Кабміну. Так, під час зустрічі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом помічник Державного секретаря Вікторія Нуланд підтвердила готовність з боку США виділити черговий пакет фінансових гарантій для України після прийняття Україною важливих для продовження реформ законопроектів, які були визначені в рамках домовленостей із Міжнародним валютним фондом. Також Нуланд і Гройсман обговорили прогрес у виконанні Мінських домовленостей.
Більше того, тепер до цього долучено ще й євроінтеграційні процеси, які раніше, начебто умовно, так не позиціонувалися.
Так, представництво ЄС в Україні цього тижня повідомило, що за додатковий час до саміту українська влада має можливість виконати свої зобов’язання щодо проведення реформ. Перегляд дати саміту також дозволить дочекатися перегляду програми МВФ, а також провести оцінку попереднього виконання Угоди про асоціацію. Дипломатична місія підтвердила, що саміт перенесено на вересень, остаточна дата його проведення буде визначена під час візиту Порошенка до Брюсселя наприкінці червня.
Заступник глави адміністрації президента Костянтин Єлісєєв стосовно цього заявив: «Те, що саміт буде в вересні, означає, що до цього часу ми вже завершимо перегляд програми МВФ. А це дозволить нам отримати наступний транш макрофінансової допомоги від ЄС (в обсязі 600 млн євро)».
І знову ми спостерігаємо той самий роковий місяць, протягом якого повинні вирішитися й питання виділення чергового кредитного траншу МВФ, і прийняті зміни до законодавства в частині забезпечення виборів у Луганській та Донецькій областях, а також фінансової допомоги від ЄС; плюс не забудемо про кредитні гарантії США. Іншими словами, Петро Олексійович буде в Брюсселі «на коврі» доповідати про те, що зроблено. Відносини стають прозаїчно прості: «товар – гроші», і не інакше.
Крім того, очевидним стає те, що в завіряння та слова Президента не повірять.
Так, Єврокомісар із питань Європейської політики сусідства і переговорів по розширенню Йоханнес Хан повернеться в Україну на початку червня, щоб побачити, як в Україні здійснюються реформи, – повідомив голова Групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Вагнер. «Його ключовий меседж був: візьміть все, що ви можете від попереднього уряду, будуйте на цьому і не втрачайте час, якого у вас немає». За його словами, Хан «заохочував всіх політиків і всіх, з ким зустрічався, не намагатися розмірковувати над тим, щоб заново винайти колесо».
«Станом на зараз ми отримали враження від нового уряду, що у них є сильна впевненість про те, що це зрештою повинно бути зроблено», – повідомив Пітер Вагнер. Він також зазначив, що вирішення проблеми боротьби з корупцією є умовою, яку необхідно виконати для надання 600 млн євро… Тому український уряд має продовжувати демонструвати свою відповідальність». Власне кажучи, Уряд її навіть з надлишком продемонстрував у середу, але про це пізніше.
Цікавим та важливим для цілей аналізу є позиція радника Кабміну з питань реформ пана Міклоша, який цього тижня полемізував на тему попереднього технократичного та сьогоднішнього урядів, зокрема щодо Наталії Яресько та Айвараса Абромавичуса він зазначив: «З одного боку, цих реформаторів і технократів бракуватиме. Але з іншого боку, технократи мали один суттєвий недолік – вони не були політиками, тому не здійснювали комунікацію, не робили політичну роботу. Скажімо, Наталія Яресько домоглася блискучих результатів, зокрема, щодо фіскального дефіциту, а, з іншого боку, вони не робили того, що також мають робити міністри: спілкуватися з парламентом і суспільством, борючись за реформи, пояснюючи їх. Я не знаю, чи буде новий уряд кращим. Але я сподіваюсь на це. Адже суто з технічної точки зору, в принципі, зрозуміло, що треба робити. Це все прописано і в програмі співпраці з МВФ, і в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Тому ще важливішою за технократичну складову є політична складова роботи.
Технократичний уряд може бути хорошим рішенням на короткий період подолання кризи. Але якщо ми говоримо про успішні реформи, то я не знаю жодної постсоціалістичної країни, навіть жодної успішної країни, де реформи здійснювали би технократи».
Ці слова важливі, і з них вбачаються такі висновки: Уряду Гройсмана-Порошенка Захід дозволив мати місце взагалі як явищу, ймовірно, під гарантії забезпечення проведення політичних рішень у парламенті, оскільки відсоток підтримки урядових законопроектів часів Яценюка у Верховній Раді був неймовірно низьким.
Також вбачається, що Україні вже не дають альтернативних можливостей, виключно сценарії МВФ та угоди про асоціацію, без врахування соціальних, демографічних та матеріальних становищ усередині. Пригадайте – минулого тижня мова йшла про 24 законопроекти, які потрібно прийняти протягом травня 2016 року.
Тактично розстановка виглядає, на думку автора, таким чином: при формуванні Уряду захід погодився на креатуру Президента та відмовився від власних представників-технократів. Ймовірно, Президент використовував при цьому саме аргумент політичної комунікації з парламентом, яку повинен забезпечити Гройсман. Конкретні зобов’язання, яких вимагали та зобов’язали на себе взяти представники ЄС, США, — це ті ж закони, а також безапеляційне дотримання програми співпраці з МФВ. Плюс до цього – чітко окреслили строки виконання, від яких залежатиме подальша підтримка, співпраця та вирішення життєво важливих для країни питань. Цей строк – червень 2016 року. З цього і випливають усі перелічені вище інформаційні сигнали про вибори в Донецькій та Луганській областях, про перенесення саміту на вересень із попереднім звітуванням у червні, приїзд місії МВФ для перегляду програми та прийняття рішення про виділення чергового траншу.
Таким чином, наступний парламентський сесійний тиждень у середині травня 2016 року буде лакмусовим папірцем, який продемонструє ефективність та корисність членів цього Уряду та Президента для Заходу. Якщо прийняти таку позицію аналізу подій у країні, то цілком очевидно, що, як би важко, складно чи скрутно не було українцям, які б громадські рухи чи вектори, акції протестів чи інші інституційні прояви громадянської позиції не відбувалися, той план, який для нас прописано, ці представники політичної еліти виконають, і беззахисність на фоні цього пригнічує, оскільки маріонетки, зазвичай, німі, а навіть якщо й можуть говорити, то ниточки, які визначають їх рухи, перебувають у руках маніпулятора. Відповідно, від демократії як такої, що є проявом волі та голосу народу в країні, залишились тільки ілюзорні відголоски. Тому питання переслідувань журналістів, мотиви цих вчинків не є чимось таким, чого не очікуєш від людей, здатних на все задля збереження посад та портфелів.