Головний підсумок референдуму в Нідерландах

Відомо, що одним із побоювань противників асоціації в Нідерландах була можливість членства України в ЄС.

 Тож, аби спонукати голландців віддати свої голоси «за» асоціацію, уряд країни, чиновники з Брюсселя і європейські лідери доводили, що Угода не передбачає вступу України до Євросоюзу, і взагалі Київ не збирається приєднуватися до спільноти. Переконання про відсутність в України намірів претендувати на членство в ЄС висловив і прем’єр Британії Девід Кемерон, заспокоюючи у такий спосіб британських євроскептиків напередодні референдуму про вихід країни з ЄС.

Своєю чергою, риторика українською влади залишається незмінною: Україна претендуватиме на членство в Європейському Союзі, і Угода про асоціацію – перша сходинка на цьому шляху.

 Як видно, наміри Європи, яка переживає глибоку кризу об’єднання і не прагне до розширення, та України, яка вбачає рецепт свого порятунку у приєднанні до європейської спільноти, фактично протилежні. Лідери європейських країн відверто заявляють, що Україні не місце в ЄС, ми ж тим часом продовжуємо говорити протилежне. Тому виходить, що відносини Києва та Брюсселя будуються на лицемірстві та самообмані.

Думаю, немає жодної потреби заглиблюватися в те, як цей самообман і гра в подвійні стандарти впливатиме на політику ЄС щодо України в майбутньому. Значно більшої уваги заслуговує проблема ревізії євроінтеграційної ідеології в українському суспільстві.

Зважаючи на те, що одним з важливих лейтмотивів подій на Майдані в 2013-14 роках була проєвропейська  риторика, сьогоднішня позиція частини громадянського суспільства в Європі виглядає як відречення від тих цінностей і орієнтацій, за які українці віддавали свої життя. Однак, мені здається, що це корисна для нас терапія.

По суті, зруйнована ілюзія частини українського суспільства про те, що Європа стане для нас порятунком, а членство в ЄС захистить від російської агресії, автоматично реформує країну, усуне корупцію і забезпечить високий рівень добробуту громадян. Наш варіант євроінтеграції в масовій свідомості – це така ж ідея, як комунізм чи руський світ. І те, що голландці дають нам шанс схаменутися, є непересічною нагодою переосмислити стратегію розбудови української державності на роки і десятиліття вперед.

Відтак головне в нідерландському референдумі – це далеко не вплив російської пропаганди, євроскептицизм чи маніпуляції антиукраїнськими аргументами. Референдум змушує нас задуматись не над тим, як боротися проти невигідних Україні настроїв у ЄС, а над тим, як змінювати плани розвитку на більш потрібні і реалістичні. Вся євроінтеграція України полягає в тому, щоб забезпечити в нашій державі потрібні і вигідні для українського суспільства політичні, економічні, правові і соціальні стандарти ЄС, звісно, за підтримки останнього. Переконаний, що саме це і потрібно нашим громадян, а не безпосереднє членство в ЄС, яке вимагає дотримання стандартів, часто несумісних з українськими цінностями і традиціями. Тож навіщо далі розколювати суспільство категоричною прихильністю ідеї вступу до об’єднання, в якому нас відверто ніхто не чекає? Давайте будемо гнучкішими, прагматичнішими, більш орієнтованими на свої потреби і особливості. Європа більше не має бути для нас самоціллю, адже в цій ролі вона перетворюється на нав’язливу ідею, яка тільки відволікає від розв’язання складних внутрішніх проблем.