Чому Луценко має посісти крісло Генпрокурора?

Тиждень тому мною було розпочато збір підписів народних депутатів, які на посаді нового Генпрокурора хочуть бачити діючого голову фракції «БПП» в парламенті Юрія Луценка.

Безумовно, призначення Генерального прокурора – це виключна прерогатива Президента України. Зрозуміло й те, що сьогодні посада очільника відомства поки не є вакантною, і Віктор Шокін продовжує виконувати свої обов’язки. Та водночас, враховуючи широкий суспільний резонанс довкола необхідності кадрових змін у керівництві ГПУ, я вирішив скористатися своїм правом та ініціювати у фракції «Блок Петра Порошенка» збір підписів на підтримку кандидатури Юрія Луценка на посаду Генпрокурора. Хочу наголосити: це моя особиста ініціатива, яку я мотивую тим, що вольовий характер, розуміння ситуації і особисті якості пана Луценка сьогодні більше необхідні для реформування ГПУ, ніж наявність диплому про юридичну освіту. Аналогічну точку зору поділяють і більш як 80 моїх колег по фракції, які поставили свої підписи на підтримку його кандидатури. Зауважу, що зібрані підписи не є результатом тиску, вказівок «згори», підкупів і шантажу тощо. Це навіть не прояв партійної солідарності. Це – свідчення того авторитету і підтримки, яку має Луценко всередині фракції. Ми дійсно твердо переконані, що він зможе гідно справитися з обов’язками Генпрокурора. Водночас у нас є розуміння, що наші підписи не матимуть юридичної сили і особисто я не плекаю ілюзій, але цим ми продемонстрували свою позицію.

Інша справа, як до цього поставився сам Юрій Віталійович. Не можу сказати, що він був задоволений моєю ініціативою. Ба більше, він виступив категорично проти моїх дій.  Не дивлячись на це, моя позиція залишається незмінною – Юрій Луценко є найоптимальнішим кандидатом на пост Генерального прокурора, і відстоювати своє переконання – моє право як народного депутата і, насамперед, як громадянина.