Як і передбачалося, розраховувати на те, що, за результатами двадцятиденної паузи на розсуд соціуму будуть представлені готові політичні рішення, не довелося.
Тритижнева пауза роботи парламенту в поєднанні з інформаційною гігієною від Міністерства інформаційної політики умовно могла скласти хибне враження, що ми живемо в країні, де відсутні політико-економічні виклики, що потребують вирішення.
Датовані 9.03 офіційні повідомлення прем’єр-міністра України говорять, що очільник Уряду стратегічно бачить три варіанти вирішення проблем в країні. Якщо упростити, то такі:
1. Парламент поновлює коаліцію, залишає його очільником Кабміну, доформатовує Уряд і йдемо далі – так, як і жили (відсутність у нього підтримки у ВРУ, незадовільна оцінка роботи, підтверджена голосуванням, народна критика та рейтинги на рівні, меншому за прохідний у Раду 5% бар’єр, його, схоже, не особливо засмучують);
2. Президент бере на себе відповідальність за все (сигнал відвертий та відкритий, або я прем’єр, або ж Народного фронту в коаліції не буде, а як наслідок, нема й коаліції);
3. Дострокові вибори (які за відсутності змін до виборчого законодавства, а також часу для становлення нових політичних лідерів не змінять нічого, оскільки після шести місяців до стін парламенту прийдуть ті ж люди – можливо, просто, в інших краватках та фарбах).
Жоден із варіантів стратегічного бачення України від прем’єр-міністра не прогнозує населенню країни нічого позитивного.
Плітки про призначення тих чи інших осіб на посаду прем’єр-міністра України не варто розглядати серйозно – просто в силу того, що ми маємо станом на сьогодні очільника Кабінету Міністрів, за відставку якого забракло голосів. І аби він таки покинув своє крісло, потрібна його добра воля, що, враховуючи персонаж, є маловірогідним.
Більше того, оголене ймовірною відставкою місце очільника керівника вищого органу виконавчої влади потребуватиме якісного заміщення кандидатурою, запропонованою парламентською коаліцією, якої теж ні формально, ні фактично немає.
Власне тому про стабільність не може йтися – має місце виключно відстрочена конвульсія як на рівні вищого органу виконавчої влади, так і на рівні законодавчого органу.
І загалом було б байдуже, якби ці процеси відбувалися в економічно сильній країні, а коли стан України нагадує коматозний – це більше схоже на егоїзм та глумління над нацією.
Розділення України та Грузії у вирішенні питання безвізового перетину кордонів країн Шенгенської угоди викликане свідомим затягуванням Верховною Радою України з внесенням змін до законодавства про електронне декларування, відсутністю структурних реформ, яке заморозило вже, на хвилиночку, щонайменше на чотири місяці програму фінансування МВФ, за кошти якого формуються золотовалютні резерви НБУ, що повинні бути стабілізуючим фактором для платіжного балансу, на який тисне відтермінований (у ручному режимі стриманий Нацбанком) імпортний попит.
Національна грошова одиниця, яка з початку року ще на 10 % глибше пірнула в девальваційний вир від середньорічного протягом року порогу в 24 гривні за $1. Це далеко не повний перелік тих питань, вирішення яких вимагає суспільство, час та об’єктивна реальність. Ці питання гальмуються, натомість вводяться нові «акцизи на гріхи», зростає вартість електроенергії, а за місяць – і природного газу та, як наслідок, інших послуг ЖКГ. Тут реформи гальмуються виключно населенням, яке збільшує питому вагу заборгованості – не як прояв соціального спротиву, а внаслідок злиденства.
Держстат може зі мною не погодитися, оскільки, на його думку, в лютому цього року все було не так погано, оскільки на противагу січня ціни знизилися на 0,4 %, хоча з початку року зросли на 0,5 %. До прикладу, яйця подешевшали на 24,4 %, знизилися ціни на сало, фрукти, м’ясо та м’ясопродукти. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби знизилися на 1,3 %. При цьому зросли ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива (на 0,3%) за рахунок підвищення тарифів на каналізацію (на 2,2 %), водопостачання (на 1,9 %), плати за оренду житла (на 1,0 %).
Прогноз на березень? Електроенергія – плюс 25 %, що, зрозуміло, призведе до подорожчання житла. Оновлені ставки акцизів на тютюн (на 40%, або 3–5 грн за пачку), спирт (у 1,5 рази), пиво (2 рази), слабоалкогольні напої міцністю до 8,5 % (у 3 рази). Інфляція за підсумками березня прискориться. Квітень – зростання вартості природного газу (нижньої межі його тарифу для домогосподарств) приблизно на 35-40%, підвищення тарифу на тепло аналогічно. Відсутність компенсаторів валютних надходжень у країну в поєднанні з політичною невизначеністю та відсутністю донорства від МФО не дасть можливості укріпити курс гривні, що призведе до перегляду цін на імпортні товари до актуальних діючому курсу.
При цьому символічно зауважити, що того ж дня, коли було оприлюднено статистику стосовно сповільнення інфляції в лютому, Держстат надав і відомості про зростання цін виробників промислової продукції в лютому 2016 року в порівнянні з попереднім місяцем на 1,5 %. Найбільше – на 1,9–1,6 % – підскочили ціни в текстильному виробництві, а також одягу й шкіри; у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів продукція подорожчала на 1,8 %, зокрема, на олію та тваринні жири – на 7,3 %, перероблення та консервування фруктів й овочів – на 4,6 %, продукти борошномельно-круп’яної промисловості – на 3,8 %, напої – на 1,7 %, молочні продуктів – на 1,6 %, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів – на 0,4 %.
Зростання цін виробників буде відображено в повній мірі на цінах покупців у другій половині березня та в наступних місяцях, що в тому числі пов’язано з технологічними, логістичними та маркетинговими процесами. Такими є реалії для споживачів.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.