Вже довгий час доля прем’єрського крісла Арсенія Яценюка висить на волосинці.
Кілька тижнів поспіль
головною інтригою в країні залишається кандидатура нового прем’єра, який може
змінити нинішнього. Чиї тільки імена не згадують численні анонімні джерела
інформаційних видань – Яресько, Гройсмана, Турчинова, Саакашвілі і навіть
поляка Бельцеровича. Раз по раз доводиться чути, як непросто вести переговори з
потенційними прем’єрами – кожен ставить свої умови, пропонує власних міністрів,
висуває ультиматуми тощо. Одним словом, кожного треба вмовляти, жертвуючи
чиїмись партійними або особистими інтересами. Крім того, масла у вогонь
підливають ще й зовнішні партнери, мовляв, тому кандидату не довіряємо, цей
некомпетентний, а той взагалі не технократ.
Ситуація б сто відсотків знову
зайшла в глухий кут, якби не трапилося диво – знайшовся кандидат, який без
всяких умов готовий зайняти нелегку прем’єрську нішу. Якось аж надто
несподівано екс-прем’єр Микола Азаров запропонував нинішньому прем’єру
нескромне парі: він знову очолює уряд замість Яценюка і вже за два роки
повертає країні і високі пенсії з зарплатами, і мир зі стабільністю, і старі
тарифи зі старим курсом гривні.
Таким чином, слава про
«досягнення» українського прем’єра звучить так гучно і далеко, що навіть Микола
Янович вирішив, що непогано виглядає на його фоні, і сміливо запропонував
помінятися Арсенію Петровичу місцями. Оце вже сигнал! Порівняно з такою заявою,
відсутність у глави уряду підтримки в парламенті і суспільстві – сущі дрібниці.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.