Пекельні тарифи – справа рук «Нафтогазу», а не МВФ

Прем’єр Арсеній Яценюк впевнено та без докору сумління анонсував підвищення тарифів з 1 квітня. Тим часом у «Нафтогаз України» та уряді роблять вигляд, що не мають відношення до чергового підвищення.

Прем’єр Арсеній Яценюк впевнено та без докору сумління анонсував підвищення тарифів з 1 квітня. Тим часом у «Нафтогаз України» та уряді роблять вигляд, що не мають відношення до чергового підвищення тарифів на газ і тепло. А ціни на газ для населення уже з квітня можуть зрости як мінімум на 40%- із нинішніх 3600 грн до 5000-5500 грн. за 1000 куб. м.

Підвищення буде стосуватися населення, яке використовує газ для опалення взимку і розраховує на т.зв. щорічний пільговий обсяг 1200 куб. м.

У «Нафтогазі» як завжди показують пальцем в сторону МВФ. Мовляв, не винні ми – це все спеціалісти із-за кордону. Дійсно, у новому проекті Меморандуму про економічну та фінансову політику с МВФ йдеться про приведення внутрішніх цін на газ до рівня імпортної ціни. На даний момент як відомо пільгова ціна газу становить 3600 грн. за 1000 куб. м. – це категорія споживання до 1200 куб. м під час опалювального сезону.

Саме для цієї категорії Україна зобов’язується перед МВФ підвищити тариф на 40-50% - до рівня 5000-5500 грн. Для тих, хто буде споживати більше 1200 куб. м під час зими, то очікує приведення тарифу до рівня вартості імпортного газу. Ймовірно, що тариф 7188 грн не буде змінений. Хоча така ситуація можлива лише при ціні імпортного газу у 200-220 дол. та курсі національної валюти у 24 грн.

Зважаючи на ріст нафти та реальний курс валюти на рівні 27-28 грн. за долар, то ближче до осені 2016 р. про тариф 7188 грн доведеться забути. І буде нова вища ціна – приблизно 9000 грн. За умов збідніння народу, то такі тарифи дійсно будуть пекельними.

Усе це буде реалізовано за умов, що система влади не зміниться та інший уряд не перегляне систему формування тарифів. І для початку не буде знову обговорено проблему необґрунтовано завищених тарифів. Адже комісія Верховної Ради так і не завершила свою роботу, а суди далі тривають.

Проблема в тому, що реформатори з «Нафтогазу» уже другий рік поспіль «забувають» сказати про те, що газ для населення постачається власного видобутку, а не імпортний. А тому нахабно пропонувати або погоджуватися з МВФ у тому, що необхідно зрівняти ціну власного газу та імпортного, – це як мінімум перший обман. Імпортний газ споживають теплокомуненерго, які отримують газ по ціні 2990 грн. І тут дійсно потрібно зрівнювати тарифи із вартістю імпортного газу – до рівня 7000-8000 грн. Наразі мова йде про підвищення до 5000-6000 грн.

Хоча підвищення тарифів для ТКЕ без ліквідації втрат тепла – ліній тепломереж, утеплення стін та встановлення лічильників – це тицяння пальцем в небо. Хочеш – 5000 грн., а хочеш – 10000 грн. На сьогодні немає однозначної позиції, скільки тепла реально використовує споживач, а скільки – втрачається.

Вдруге обманюють у «Нафтогазі» тоді, коли скромно мовчать або «забувають» сказати, що піднімають тариф на газ лише для того, щоб населення, яке не користується субсидіями або отримує їх мізерний обсяг, змушене було оплачувати завищену вартість газу.

І «переплата» піде через «Нафтогаз» до бюджету і далі на субсидії. Це ринкові відносини? Це корупція. А також цинічне використання більшості населення України. Тому МВФ не має жодного відношення до тарифного питання. А «Нафтогаз» з урядом ховає за буцім-то вимогами МВФ свої істинні наміри – безконтрольне нарощування та використання субсидій.