Україні потрібен Виборчий Кодекс!

Україна єдина держава у всьому цивілізованому світі, яка під кожні чергові вибори приймає новий виборчий закон: під вибори Президента, парламенту, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Чому так відбувається?

На сьогодні в Україні діє понад 240 політичних партій, котрі можуть брати участь у виборчих перегонах. Це є той політичний інструмент, що розширює можливості «старим новим» політикам бути присутніми у парламенті десятиріччями: дві і три каденції поспіль.

Така багатопартійність дає можливість законодавцю визначати правила (закон) під себе з однією метою - присутність у Верховній Раді. При цьому інтереси виборців перекладено на другий план.

Ідеальний приклад цього явища – місцеві вибори 2015-го за новим законом. Він фактично позбавив виборця права обирати того кандидата, який набрав більшість голосів у виборчому окрузі. І навпаки: за допомогою загального рейтингу партії та нехитрого математичного підрахунку українцям фактично і юридично нав'язали кандидата, який програв на окрузі! Разом з тим ч.2 ст. 71 Конституції  України визначає право вільного вибору. Тобто законодавець вже на стадії прийняття закону про місцеві вибори зневілював норму Конституції, норму прямої дії.

У незалежній Україні, на мою думку, може існувати тільки пропорційна система виборів, партійні  списки. Можливо, таке визначення на сьогодні звучить як пережиток минулого, однак потрібно усвідомити, що це єдина правильна система при декількох умовах.

Перша умова. Чітко прописаний механізм відкликання депутата за рішенням зборів (або правління) партійної організації. При цьому не треба забувати про можливість зловживання таким правилом, тому обов'язково треба залишити за депутатом право на апеляцію до центральної ради партії. Також  мають бути прописані чіткі та виключні підстави для відкликання депутата. Це дасть можливість уникнути зловживань з боку партії.

Друга умова. Прописана відповідальність партії за кожного свого депутата, який представляє політичну силу в тій чи іншій раді. Для прикладу: партія, яка допустила певні порушення, позбавляється права приймати участь в наступних чергових чи позачергових виборах. За таких умов кожен член партії буде відповідально ставитися до своїх дій і рішень.

Третя умова. Має бути прийняти закон "Про опозицію", який визначить конструктивні вимоги опозиційних партій до провладних. Бо на сьогодні маємо абсурдну позицію опозиційних сил: «ми опозиція, тому влада погана, і крапка. Без обґрунтування». Але очевидно, що це неприпустимі речі в демократичному середовищі .

Це основні деталі. А по суті необхідно приймати виборчий кодекс, у якому загальні положення будуть точними для будь-яких виборів. Мають бути розділи «виборчі комісії», «вибори» і «вирішення спорів». В останньому необхідно прописати  декілька окремих підрозділів: визначення поняття видів порушення виборчого кодексу; порядок і форма встановлення порушення кодексу; визначення кола осіб (суб'єктів), які мають право оскаржувати результати виборів.

Головна мета прийняття виборчого кодексу - це напрацювання практики однакового застосування норм, правил і вимог до будь-якого виборчого процесу. Це, у свою чергу, визначить і сталу судову практику, яку чітко буде викладено у Пленумі ВСУ з розгляду виборчих справ. Прийняття таких простих правил зміцнить право українців на вибір влади і захистить думку кожного виборця.

Необхідно також окремо прийняти закон, який би регулював роботу членів виборчої комісії. У документі визначити незалежність члена комісії від політичної партії. Тобто забрати право суб'єкта виборчого процесу на висування кандидатів на посаду члена комісії. Таке право має бути виключним правом ЦВК України. Члени комісії повинні працювати на постійній основі, отримувати за це гарантовану заробітну плату та проходити курси підвищення кваліфікації . При цьому у час між виборами їм має бути надано право на вільний вибір місця роботи, з приміткою, що роботодавець зобов'язаний забезпечити явку працівника (члена комісії) для участі у виборах. У такому випадку, особі гарантується збереження робочого місця без збереження заробітної плати на час участі в організації виборів.

А все, що відбувається сьогодні, - це відсутність права на вибір, права на захист свого голосу і чітких правил роботи у виборчих комісіях. Діючі на сьогодні Закон "Про вибори народних депутатів України", Закон "Про місцеві вибори" та Закон "Про вибори Президента України" надають право політичним партіям впливати на роботу комісій, і відповідно – на результати голосування. То про які чесні вибори можна говорити зараз? З такими законами кожна українська влада на усіх рівнях буде вважатися нелегітимною.