Три кити судової реформи замість кадрової імітації

Судова реформа в умовах сьогоднішнього державного управління приречена на провал. Але «реформою» прикривають реалізацію тактичних політичних та господарських завдань.

 Слово "реформа" її автори використовують виключно для підміни понять. Замість викорінення з судів радянського спадку, ініціатори «глобальних змін» у системі судочинства міняють одних дійових осіб на інших. Розглянемо по суті: що потрібно зробити для зміни системи, а не гвинтиків?

Нам пропонують повне перезавантаження судової гілки влади через інструмент тестування і набору нових суддів. Але, на жаль, як шлях реалізації реформи і підвищення ступеня довіри громадян до судів такий план нічого не дасть.

Спочатку варто розібратися, наявність яких проблем стали поштовхом до початку судової реформи:

• Корупція в судах.

• Недовіра до суддів.

Що треба реально зробити, аби уникнути корупції та недовіри і підняти авторитет судової гілки влади? Кроки дуже прості:

1. Змінювати потрібно не суддів, а процесуальне законодавство в частині доступності до правосуддя. На сьогодні кожний правник або громадянин, який хоча б один раз звертався до суду, знає, що ще до розгляду справи по суті, особа зобов’язана належним чином оформити позовну заяву (апеляційну скаргу, касаційну скаргу). Інакше суд відмовляє у прийнятті заяви і відкритті провадження. У результаті, за статистикою, кожна друга або третя заява залишається без розгляду. Тобто, фактично і юридично законодавець обмежив особу в належному судовому захисті, а частіше саме така норма є основною складовою корупції і унеможливлює належний захист порушеного права.

2. Необхідно прийняти закон, яким зобов’язати суддів не розглядати справи у разі відсутності у сторони адвоката, надати право судді рекомендувати адвоката. Сьогодні це називається корупцією з боку судді, а насправді суддя зобов’язаний вчиняти всі необхідні дії щодо належного захисту кожної особи і тим самим гарантувати виконання норм Конституції щодо права на захист. Тому, рекомендація звернутися до адвоката або рекомендація конкретного адвоката – це основна складова судового захисту і прозорого судочинства.

Мета таких змін налагодження діалогу, адже це те, що так не вистачає громадянам, які звертаються до суду. Чим більше громадяни будуть відчувати відкритість з боку судової гілки влади, тим більше буде зростати ступінь довіри до суддів.

Центри з надання вторинної правової допомоги мають працювати в тому числі і в тих випадках, якщо суддя звернувся до центру щодо надання правової допомоги громадянину, який звернувся в суд без адвоката не тільки в рамках кримінальних справ, а також цивільних, адміністративних та господарських.

3. Необхідно зобов’язати законом голів судів нести персональну відповідальність за якість надання суддями послуг, що не стосуються розгляду справи по суті. Такими послугами можуть бути, роз’яснення, консультації, рекомендації звернення до адвоката за допомогою у представленні інтересів особи в справі, особистий прийом. На сьогодні функції голови суду знівельовані, адже незрозуміло, яку функцію окрім, прославлення печаток на рішеннях, ухвалах або вироках виконує голова суду!

Переконаний, що та реформа, яку пропонують нам законодавці – це ширма для пересічних громадян і підстава Кабміну маніпулювати фактом фіктивної реформи в рамках отримання наступного грошового траншу. Реальна необхідна реформа – це зміни до Законів і створення рамок для суддів, які зобов’язані будуть їх виконувати. В іншому випадку система відповідальності у кожному конкретному випадку має наставати не на рівні ради правосуддя, а у кожному суді, що має також публічно висвітлюватися через мережу Інтернет у кожному місті чи районі, територію якого обслуговує місцевий суд, апеляційна інстанція чи касація і таким регулятором має бути голова суду.